Антидроновий захист Донеччини: чому Краматорськ та Слов’янськ під загрозою

Станом на 6 лютого 2026 року повномасштабне вторгнення РФ в Україну триває 1444-й день, що вже перевищує тривалість участі СРСР у Другій світовій війні (1418 днів). Постійні бойові дії, які не припиняються ні на хвилину, менш ніж за три тижні сягнуть позначки у чотири роки з моменту початку повномасштабної агресії Росії.

Росія прагне будь-якою ціною якнайшвидше захопити всю Донецьку область і вийти на її адміністративні кордони. Саме тому окупанти нарощують атаки та ведуть «повзучу» окупацію, супроводжуючи її тотальним знищенням міста за містом.

І поки найзапекліші бої тривають на Покровському напрямку, на іншій частині Донеччини — у Краматорську та Слов’янську — міста дедалі частіше зазнають атак безпілотників і авіабомб.

Небо над прифронтовими регіонами настільки насичене дронами, що ворог за добу може застосовувати понад 6000 дронів-камікадзе — не лише проти позицій Сил оборони України, а й для ударів по цивільних та міській інфраструктурі. Саме тому виникла нагальна потреба у встановленні антидронових сіток у прифронтових містах.

За минулу добу війська РФ застосували 6235 дронів-камікадзе.

Попри те, що Краматорськ і Слов’янськ розташовані більш ніж за десять кілометрів від лінії фронту, питання захисту логістичних маршрутів для відносно безпечного пересування постало вже давно. Про це у своїх соцмережах неодноразово писали військові та волонтери, зазначаючи, що з наближенням фронту облаштовувати антидроновий захист стає дедалі складніше.

Антидронові сітки: що відомо про захист Краматорська та Слов’янська

Питання захисту прифронтових міст від FPV-дронів знову опинилося в центрі суспільної уваги після різкої критики з боку військовослужбовця Сил оборони України Станіслава Бунятова з позивним «Осман».

У своєму дописі він заявив, що Краматорськ і Слов’янськ досі залишаються без системного антидронового захисту, що створює додаткові ризики для мирного населення.

Все робиться по дещо можливо, але для цього потрібно створити безпечні умови для робочих. pic.twitter.com/b11oMRlcqe

— Melchior (@MrNobodyMa90353) February 4, 2026

«Військові адміністрації традиційно починають рухатися лише тоді, коли працівників, що встановлюють сітки, починають вбивати FPV», — зазначив військовий.

Позиція Краматорської МВА

Голова Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко у коментарі виданню «ОбщеЖитие» підтвердив, що роботи зі встановлення антидронових сіток у місті тривають ще з 2024 року.

За його словами, у Краматорську вже облаштовано понад 200 тисяч квадратних метрів захисних конструкцій, з яких близько 90% припадає на логістичні маршрути. Окрім цього, сітками прикривають автозаправні станції та об’єкти критичної інфраструктури. Лише за останні чотири місяці вдалося перекрити близько п’яти кілометрів одного з ключових логістичних напрямків.

Водночас очільник МВА визнає наявність серйозних проблем — насамперед дефіцит спеціалізованої техніки та аварійних бригад з електриками. Частину вже встановлених конструкцій доводиться регулярно ремонтувати: за час обстрілів було оновлено понад 13 200 квадратних метрів сіток.

Слов’янськ: сітки є, людей бракує

Голова Слов’янської МВА Вадим Лях публічно пояснив, що проблема полягає не у відсутності матеріалів чи фінансування.

Антидроновий захист, встановлений над дорогою.

За його словами, антидронові сітки у місті є в достатній кількості, так само як і кошти на їх закупівлю у разі потреби. Водночас ключовим стримуючим фактором залишається гостра нестача кадрів.

Для перекриття хоча б 60 км внутрішніх доріг Слов’янська необхідно до 200 працівників, здатних виконувати важку фізичну роботу, а також щонайменше 20 одиниць спецтехніки.

Комунальні служби, за словами Ляха, перевантажені ліквідацією наслідків обстрілів та відновленням критичної інфраструктури не лише в громаді, а й у сусідніх населених пунктах.

Захист необхідно посилювати

У звітах керівництва Донецької області регулярно зазначається, що на оборону регіону виділяються кошти. Зокрема, на останньому засіданні Ради оборони Донецької області 5 лютого ухвалили рішення про спрямування майже 264 млн грн на підтримку Сил оборони України з початку 2026 року.

Втім цього все одно недостатньо для забезпечення безпечного пересування у прифронтових містах. Про це постійно пишуть військові, зазначаючи, що така ситуація змушує місцевих мешканців залишати домівки у пошуках безпечніших регіонів.

Цивільні потроху покидають Краматорськ і Слов'янськ, бо фпв вже вражають поодинокі машини у містах.
Але затягувати ці міста антидроновими сітками все ще не на годині, так?

- Товстий кіт (@nu_a_sho) February 4, 2026

FPV-дрони вже вражають поодинокі автомобілі безпосередньо в межах Краматорська і Слов’янська. Наприклад, цієї ночі безпілотник вдарив по ринку у Краматорську. Водночас «Шахеди» атакували Слов’янськ.

Військовослужбовець ЗСУ Артем Карякін з позивним «Східний» у своєму Telegram-каналі зазначає:

«У нас є приклади населених пунктів, затягнутих сітками, за 35 км від ЛБЗ. Водночас є міста абсолютно без сіток за 10–15 км від лінії фронту. Підхід залишається вибірковим і не має єдиного алгоритму. Крім того, актуальним є питання подальшого обслуговування цих конструкцій».

За його словами, у більшості випадків пошкоджені сітки після наїздів техніки просто залишаються без ремонту. Проблеми також виникають через неправильне проєктування: стовпи іноді встановлюють занадто близько до дороги, що створює ризики ДТП.

Державний рівень і приклад Херсона

Паралельно з місцевими адміністраціями антидроновий захист облаштовує і Державна спеціальна служба транспорту. За даними Міноборони, у 2025 році Держспецтрансслужба встановила 534 км антидронових сіток у семи областях України, зокрема 92,2 км — у Донецькій області.

Показовим залишається приклад Херсона, де FPV-дрони щодня тероризують місто. Там антидронові сітки на логістичних маршрутах стали одним з небагатьох реальних засобів зниження ризиків, проте навіть їх недостатньо для повноцінного захисту.



«Центр міста, тиша. Людей майже немає. Тут кожну секунду дрони. І щоразу, коли я йду центром, серце дуже сильно калатає», — розповідає мешканка Херсона Крістіна Синя.

Одна з доріг між Слов’янськом і Краматорськом без антидронових сіток, де внаслідок удару було пошкоджено автомобіль

Сьогодні антидроновий захист на Донеччині залишається фрагментарним, запізнілим і залежним не стільки від фінансування, скільки від дефіциту людей, техніки та системного підходу. У таких умовах Краматорськ і Слов’янськ ризикують повторити сценарій Херсона, де дрони стали не епізодичною загрозою, а частиною повсякденного життя.