Схема РФ із крадіжки українського зерна: хто його продає і купує

Росія продовжує збирати зерно на окупованих територіях України та продавати його по всьому світу. Шість мільйонів тонн зерна — на мільярд доларів. Стільки пшениці країна-агресор зібрала на захоплених українських землях. Йдеться про чверть усієї пшениці, вирощеної в Україні. Про те, як реалізується ця схема, яку роль у ній відіграють українські бізнесмени, і які країни купують зерно — у розслідуванні журналіста Олексія Мацуки.

«Український слід» у зерновій схемі Росії

Що об'єднує дуже несхожі українські агрофірми, які розташовані в різних частинах окупованого півдня України — у Запорізькій і Херсонській областях?

У них різні адреси та власники. Але схожий маршрут, яким десятками тонн, мало не щодня, вони відправляють українське зерно — до Росії.

Автору розслідування вдалося отримати документи, в яких вказані обсяги пшениці, пункти навантаження, дати і час вивантаження. Це одна й та сама схема.

У всіх компаній — «‎Успіх», «‎Нива плюс‎», «‎Дениско‎», «‎Ново-Павлівське» — власниками є громадяни України, які проживають там, де розташовані їхні компанії, або неподалік. У всіх фірм досить довга історія, що обчислюється роками, деякі власники фірм починали свій бізнес ще в 90-х.

Наприклад, Геннадій Брага з «‎Успіху«»‎ є власником шести будинків і квартир загалом, а земельних ділянок у нього — 55. Також він є власником магазину, бару, танцювального майданчика. Загалом у нього 63 об'єкти нерухомості в Херсонській області.

Закономірне запитання: який бізнес дає змогу жити на широку ногу, та ще й на окупованій росіянами території — в Олександрівці (західний кордон Херсонської області). Згідно з документами, отриманими розслідувачем, Брага перевозить українську пшеницю в Росію.

Інші власники агробізнесу не відстають. «‎Нива Плюс» — розташована в Плавському, це вже східний кордон Херсонської області — по інший бік від Криму. Власник компанії, Володимир Кириченко, придбав 18 земельних ділянок у Херсонській області, ще чотири — у Запорізькій. «‎Ново-Павлівське» — у Каховці — територіально якраз між двома попередніми. «‎Дениско» — вона вже в Запорізькій області — розташована найзахідніше.

Примітна не тільки відстань між населеними пунктами, де розташовані ці господарства: скрізь вона практично однакова, немов «‎покриває» всю територію, яка веде до Криму. Ключовий момент — у реєстрах власники компаній вказані «‎керівниками‎» майже в один день, самі ж фірми з українських стали російськими.

«‎Підозріло синхронно — другого грудня минулого року - як за командою поміняли документи і вже знайомий нам Геннадій Брага — керівник і бенефіціар "Успіху". Дивно, правда? Начебто — різні люди, різні долі — а чомусь одного дня з українських бізнесменів "перекваліфікувалися"... на російських?», — каже Олексій Мацука.

Усі вони — або за змовою, або за сприяння потрібних людей наприкінці минулого року зареєстрували свій бізнес у Росії, і — справа пішла. Компанії відвантажували машини з українським зерном навіть напередодні Нового року.

Хто є одержувачем українського зерна

У всіх цих компаній один замовник. Російська фірма «‎Кубань-Форвард» зареєстрована в Краснодарі, також має філію на окупованій території Донецької області.

Річ у тім, що фахівцям назва ця відома. Вона вже фігурувала в численних «‎чорних» схемах із вивезення української пшениці.

У всіх документах, отриманих журналістом, сказано, що одержувачем українського зерна є «‎Кубань-Форвард‎», відправниками — херсонські та запорізькі бізнесмени. Країна походження пшениці — РФ.

«‎І ось це — зверніть увагу — ключовий момент схеми "було ваше — стало наше". Українське зерно шляхом нехитрих маніпуляцій стає в документах "російським"», — ідеться в розслідуванні.

З фермерських господарств зерно звозять до «‎пунктів навантаження»‎, розташованих у Чорноморському, Костянтинівці, Остриківці та Джанкої. Далі пшеницю вантажать у спеціальні вантажівки, які відправляються до Криму. А саме — на зерновий термінал «‎Авал»‎ у Севастополі.

Заробіток продавців української пшениці — понад два мільйони гривень на місяць

Журналіст розповів на прикладі компанії «‎Успіх»‎, скільки заробляє її власник на продажу українського зерна Росії.

Через тиждень після реєстрації бізнесу в РФ машини вирушають за описаним вище маршрутом кожні три дні. Кожна доставка — в середньому по 40 тонн, а перед Новим роком доставка здійснювалася три дні поспіль: зерновози йшли і 28, і 29 грудня, розвантажували їх на «‎Авалі»‎ і 30 грудня. Відправлення продовжилися і в січні.

За місяць (з урахуванням «мертвого»‎ тижня після Нового року, коли замовлень не було взагалі) Геннадій Брага відправив майже чотириста тонн зерна, заробивши понад два мільйони гривень.

«‎Який заробіток на таких схемах? Ми перевірили це з інсайдерами зернового ринку. Виявилося — понад два мільйони гривень на місяць (2 109 400грн)»‎, — уточнив автор розслідування.

Аналогічними доходами можуть похвалитися й інші власники агробізнесу. Бували відправки і 300 тонн зерна на день. Питання лише в тому, свого чи зібраного на територіях, що опинилися зараз під контролем Росії.

Журналіст спробував знайти відповідь на це питання з перших рук, але всі без винятку українські номери, які вказані в реєстраційних документах і базах даних... відключені. А співробітники, зазначені як контактні особи, різко почали говорити, що, мовляв, «‎знати нічого не знають»‎.

Джерела в податковій службі РФ заявили, що оскільки ці компанії були зареєстровані за законами РФ зовсім нещодавно, звітів вони ніяких ще не подавали, податків не платили, а отже, контактів із ними не було, і контактів власників у базах не відображено. Можливо, вони з'являться, але пізніше.

Відключені телефони викликають низку запитань, адже компанії вели бізнес в Україні багато років. За однією з версій, це зроблено навмисно, щойно налагодили схему постачання українського зерна в Росію. Таким чином, якщо силовики України зацікавляться фігурантами цих схем, у них не буде можливості запросити санкцію і прослухати дзвінки. Або відстежити місцезнаходження бізнесменів.

«‎Але навіть тих даних, які опинилися в моєму розпорядженні, достатньо для того, щоб стверджувати: спільно лише чотири агрофірми, на які ми звернули увагу, відправили до Криму майже півтори тисячі тонн української пшениці на мільйони гривень. І це за найскромнішими підрахунками»‎, — підкреслив Олексій Мацука.

Куди прямує українське зерно із Севастополя

Із зернового терміналу в Севастополі зерно йде в країни Африки та Близького Сходу. Щойно зібраний на українських територіях урожай звозять на перевалочні пункти і змішують — він за документами стає нібито товаром «‎російським», на експорт якого обмежень немає.

Іноземні покупці, можливо, й не знають, із чим мають справу і чим це їм загрожує. А можливо, про все здогадуються, але воліють закривати очі.

За словами журналіста, йому вдалося простежити діяльність однієї з компаній, що крадуть українське зерно. Йдеться про фірму під назвою «‎Мелітопольська черешня», яка скуповує і возить зовсім не ягоди. Вона возить пшеницю. Шість з половиною тисяч тонн за короткий час.

Згідно з документами про відправлення пшениці з окупованих українських територій, «‎Мелітопольська черешня»‎ значиться то як відправник, то як власник урожаю, зібраного в Херсонській або Запорізькій областях.

«‎І що це — якщо не очевидний доказ безпардонної крадіжки, темпи та обсяги якої — вражають. Відправлення йдуть щодня і сотнями тонн! І якщо це зерно не було куплено у місцевих виробників (що малоймовірно), то скоріше за все — воно з покинутих або захоплених рейдерським шляхом фермерських господарств»‎, — зазначає журналіст.

Якщо уважно подивитися інформацію про цю фірму, складається враження, що її створили спеціально для ведення бізнесу на окупованих територіях. Зареєстрована влітку минулого року, якраз під «‎псевдо-референдуми»‎.

Назва — начебто про черешню, але може займатися більш ніж трьома десятками видів діяльності. При цьому місто реєстрації фірм власника не обмежується Краснодаром, також фігурує Калуга і Москва. Ба більше, дві його фірми з чотирьох уже було ліквідовано.

«‎Усі ці приклади — частина організованої Росією схеми з крадіжки українського зерна. Тому що загальна цифра — шокує. 6 мільйонів тонн — на мільярд доларів — саме стільки було зібрано пшениці на окупованих територіях. Про це свідчить нещодавнє дослідження супутникових знімків НАСА. Таким чином, Україна втратила чверть усієї пшениці, яка вирощувалася на її території»‎, — каже журналіст.

Частина зерна, яка залишилася на окупованих територіях і належить українській державі, — це зерно держпідприємств або так звані стратегічні запаси. Частина зерна — власність фермерів або агропромислових холдингів. Щось просто відбирають, щось — скуповують, але дешево. А потім зерно, вивезене із захоплених українських областей, російські кораблі експортують в інші країни, зокрема Туреччину, Сирію, Лівію, Іран. Походження вантажу — ретельно приховують. Він нібито «‎російський»‎ — і крапка.

Журналіст підсумував, що сприяють цьому, зокрема й люди з українськими паспортами, які вирішили залишитися на захоплених територіях і продовжити вести свій бізнес.