У Росії знову виправдовують депортацію дітей. Українські юристи пояснюють, у чому брехня Москви

Уповноважена з прав дитини при президентові РФ Марія Львова-Бєлова продовжує виправдовувати депортацію українських дітей, називаючи цей процес порятунком. Нещодавно вона навіть склала свій так званий топ-список фейків, які, за словами Львової-Бєлової, поширює Київ. Кремлівські медіа одразу ж підхопили цю тему і почали активно цитувати так звані «спростування». «Новини Донбасу» поговорили з юристкою «Регіонального центру з прав людини» Катериною Рашевською і попросили пояснити, чому саме твердження Львової-Бєлової неправдиві.

Львова-Бєлова запевняє: Росія рятує дітей

Першим фейком Марія Львова-Бєлова називає власне те, що Росія депортує та вивозить дітей.

«З лютого 2022 року Російська Федерація не вивозила і не депортувала, а прийняла близько 4,8 млн. жителів України та республік Донбасу, з яких понад 700 тисяч — діти. Переважна більшість дітей приїхали у безпечні регіони Росії разом із батьками чи близькими родичами. Дитячі соціальні установи Донбасу виїжджали з-під обстрілів, щоб убезпечити своїх вихованців», — пише Львова-Бєлова.

Юристка «Регіонального центру з прав людини» Катерина Рашевська наводить низку контраргументів, називаючи дезінформацією ці слова уповноваженої Путіна з прав дитини:

«Головна ідея першого фейку, який спростовує Марія Львова-Бєлова, полягає у тому, що вона не депортувала й примусово не перемішувала дітей, а це була евакуація. І що ці 700 тисяч, переважна більшість, приїхали на територію Російської Федерації разом із законним представником — матір'ю, бабусею, тіткою. Або ж це були так звані статусні діти. Рішення про їхню «евакуацію» ухвалювали директори, як говорить Марія Львова-Бєлова, дитячих соціальних закладів, в яких вони перебували. Що стосується цифри, дуже важко зрозуміти, звідки вони її накалькулювали. Одні представники РФ говорять, що це понад 700 тисяч, починаючи з 2014 року. Інші — такі, як Марія Львова-Бєлова, що понад 700 тисяч, починаючи з повномасштабного вторгнення. Ми оперуємо іншими даними. На сайті "Діти війни" інформація про 19 тисяч 546 дітей, які мають статус депортованих або примусово переміщених. Зазвичай мова йде про дітей, які не мають законного представника, або ж, наприклад, їхній законний представник, тобто, цей очільник якогось закладу, є колаборантом. Відповідно до норм міжнародного права, особа, яка вважає себе законним представником, не може вирішувати за дитину те, що буде їй шкодити. Коли так званий законний представник діє таким чином, вступає держава. Україна вже безліч разів заявляла на всіх форумах, що це незаконна депортація. Що це примусове переміщення, це міжнародний злочин, а не евакуація». 

Володимир Путін та Марія Львова-Бєлова. Фото: прес-служба Кремля

Чому вивезення дітей Росією — це не евакуація

Катерина Рашевська наголошує: якщо Росія наполягає на евакуації, то вона мала дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права, які ігнорувалися:

«Евакуація — тимчасова, діти мають  бути повернуті. Також значення має те, куди саме вивозять дітей. У випадку Російської Федерації вона мала планувати свої бойові дії так, щоби вони не стосувалися цивільного населення, зокрема дітей. Як ми бачимо, РФ просто лупила по житловим кварталам, по цивільним об'єктам і по цивільному населенню, не дотримуючись цієї вимоги. Якщо ти сам створюєш умови, за яких така евакуація є необхідною, це дає підстави вважати, що є ознаки міжнародного злочину. РФ не гарантувала безпеку гуманітарних коридорів. Нам відомо про близько 600 випадків обстрілювання гуманітарних та евакуаційних коридорів.

Під час евакуації перше зобов'язання — налаштувати переїзд дітей на підконтрольну територію України. Росія цього не зробила. Вона не просто не домовлялася. Вона порушувала ці домовленості. Ці діти мали бути вивезені у кращому випадку на інші окуповані території України. А ми знаємо, що Російська Федерація депортувала дітей приблизно з 18 лютого 2022 року — це перший зафіксований випадок, до 52 суб'єктів РФ».

«Росія робить все, щоб діти не повернулися»

Далі Марія Львова-Бєлова запевняє: Росія не перешкоджає поверненню дітей до України.

«Возз'єднанням розлучених з тих чи інших причин сімей ми займаємося з початку “СВО”, послідовно і відкрито. Звернення, що надходять до нас, оперативно обробляємо: допомагаємо в пошуку дитини, якщо це потрібно, хоча частіше діти перебувають з близькими родичами та їх місцезнаходження батькам відомо. Сприяємо в оформленні документів. Супроводжуємо на території Росії маму, бабусю чи іншу близьку людину, часто оплачуємо готель та проїзд, організовуємо зустріч», — запевняє Львова-Бєлова.

Правозахисники при цьому неодноразово говорили: РФ не просто не допомагає у процесі повернення дітей. Москва навпаки створює додаткові перешкоди, щоб неповнолітні не могли повернутися в Україну.

«Тут потрібно дивитися не просто це повідомлення у телеграм-каналі, але й інші джерела інформації. Це звіт Львової-Бєлової за 2022 рік, а також бюлетень, який був виданий у квітні 2023 року. Там вона згадує, що за її сприяння до березня 2023 року було повернуто 16 дітей до 9 сімей. Ми встановили: щонайменше 5 дітей були не просто повернуті без її сприяння, а були повернуті із численними перешкодами, які створювалися росіянами і для законних представників, і для самих дітей. В одному випадку замість батьків за довіреністю поїхала інша особа. Вона мусила перебувати на території РФ понад місяць. На цей процес вона витратила кілька тисяч доларів. Щоразу, коли вона намагалася забрати дітей, їй перешкоджали місцеві опікунські органи. Був випадок, що коли дітей вивезли, їм надали статус таких, що позбавлені батьківського піклування при цьому, що в них є живі біологічні батьки. 

Процеси максимально ускладнюються органами опіки, а також офісами Львової-Бєлової безпосередньо. Там намагаються зробити такі вимоги, які просто абсолютно неможливо дотримати і РФ про це відомо. Наприклад, в одному із випадків у батька вимагали надати документальні підтвердження того, що після повернення діти будуть навчатися російською мовою тут, на території України, в Києві. При цьому вони знають, що відповідно до нашого закону “Про освіту” це неможливо. Вони вимагають пояснень, чому батько самотужки не може приїхати, хоча розуміють, які наразі є обмеження із перетину державного кордону в Україні. Їм це все добре відомо, але вони навмисне ускладнюють шлях. Вони тиснуть на самих дітей. Коли ми дивимося переписку цих дітей із їхніми законними представниками, там видно, в якому відчаї та стресі перебувають діти. Тому що їм говорять: “Ви зараз підете в інтернат. Ви зараз підете в прийомну родину. Ви більше ніколи не повернетеся. Вашого батька заберуть на війну, бо він буде перетинати кордон”.

Група українських дітей змогла повернутися до України із Росії. Фото: Секретаріат уповноваженого Верховної Ради з прав людини

Я вже не говорю про ті кейси, які Марія Львова-Бєлова не згадує. Це і примусове оголення, і побиття дітей. У нас зафіксовані випадки фізичного насильства проти дитини, яка намагалася перетнути кордон. Нами зафіксовані випадки, коли дитина, відповідно до російського законодавства, намагалася перетнути кордон і її не пропустили. Її затримало ФСБ і знову повернуло у родину. Особливо в складному становищі знаходяться діти, батьки яких наразі служать у ЗСУ або які раніше служили. Щодо таких дітей використовують різні види шантажу і маніпуляцій. З деким проводять так звані профілактичні бесіди представники силових структур. Одну із законних представниць змушували кілька діб проходити різні опитування, потім провели через детектор брехні. Наразі нами зафіксовані ще такі “нововведення”, коли говорять: “Ваші українські документи більше нічого не підтверджують. Ви маєте отримати російські документи про опіку”. Щоб їх отримати, ти маєш отримати російський паспорт. А коли ти отримуєш російський паспорт та документи про опіку, ти не можеш виїхати. Кінець. Коло замикається. Ти знаходишся в таких собі заручниках. Ти або їдеш до своєї дитини і з нею там залишаєшся, або ти не бачиш своєї дитини, і вона не повертається. Тому про які фейки тут іде мова? Чому вони просто так само організовано, як вивезли на спецбортах, не можуть повернути нам дітей, як це вимагає міжнародне право. Вони посилаються на те, що у нас збройний конфлікт. Так закінчить збройний конфлікт. Так само добре, як ви почали. Просто вийдіть із території України геть», — коментує Катерина Рашевська.

«РФ не сприяє возз'єднанню сімей»

Наступне твердження, яке Львова-Бєлова намагається спростовувати, — це те, що Росія не взаємодіє з українською стороною з питань повернення дітей. Звісно, у її світі все навпаки: комунікація налагоджена. РФ завжди йде назустріч.

«РФ не сприяє возз'єднанню родин, не надає відомості про дітей. Про кожну дитину має бути сформована єдина інформаційна картка, дуже деталізована, включно із національністю, групою крові, кольором очей і так далі. І ця картка має бути передана у Центральне інформаційне бюро Міжнародного комітету Червоного Хреста задля сприяння репатріації таких дітей. Російська Федерація того не робить», — каже Катерина Рашевська.

Володимир Путін та Марія Львова-Бєлова. Фото: прес-служба Кремля

«У РФ бояться Гааги»

У березні Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Марії Львової-Бєлової. Причина — депортація українських дітей. За словами уповноваженої Путіна з прав дитини, ордер нібито посилив потік дезінформації та створив напругу, яка зводить непотрібні бар'єри. Правозахисники наголошують: Львова-Бєлова маніпулює інформацією і намагається зробити так, щоб ордер на її арешт або скасували або не виконували. Крім того, вона просто боїться, що рано чи пізно ордер таки доведе її до Гааги.

«Як вона говорила нещодавно в інтерв'ю, це заважає їй їздити в держави Африки, їздити навіть на окуповану територію України. Тобто, у неї починаються обмеження свободи. Вона говорить, що цей ордер ніяк не сприяє поверненню дітей. Насправді це маячня. Російська Федерація відмовлялася повертати дітей як до видачі ордеру, так і після. Ми не бачимо ніяких змін, але після видачі ордеру на арешт вони дуже активно починають “спростовувати фейки” і говорити про те, як вони намагаються співпрацювати з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, з ЮНІСЕФ та іншими організаціями, щоб воз'єднувати родини. Вони говорять, що не визнають юрисдикцію міжнародного кримінального суду, але вони її бояться. Вони бояться, що ці рішення будуть виконані. І Марії Львовій-Бєловій буде нічого сказати в Гаазі, бо в нас є безліч тих дітей, яких повернули, і які свідчать про те, що з ними робити на території РФ, як чинили спротив їхньому поверненню. Тому проблема не в тому, що ордер на арешт не допоміг чи зашкодив. А в тому, що було відсутнє бажання повертати дітей загалом», — коментує Катерина Рашевська.

Юристка сподівається, що Путін та Львова-Бєлова — все ж не єдині, хто отримає ордери на арешти за такий міжнародний злочин, як депортація дітей.