Проєкт Inferno: правда про тортури та умови утримання полонених

За даними Офісу Генерального прокурора України, з початку повномасштабного вторгнення зареєстровано та розслідується 75 кримінальних проваджень за фактами вбивства 268 українських військовополонених російськими військовими.

У журналістському розслідуванні CNN керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора, Юрій Бєлоусов, розповів, що кількість ймовірних страт українських військовополонених щороку зростає.

• 2022 рік: 8 кримінальних проваджень за фактами вбивства 57 українських військовополонених
• 2023 рік: 8 кримінальних проваджень за фактами вбивства 11 українських військовополонених
• 2024 рік: 39 кримінальних проваджень за фактами вбивства 149 українських військовополонених
• з початку 2025 року: 20 кримінальних проваджень за фактами вбивства 51 українського військовополоненого.

Юрій Бєлоусов пояснив, що зростання кількості вбивств пов’язане з вказівками, які надходять від вищого керівництва російської федерації — як політичного, так і військового.

Inferno — онлайн-доказ нелюдського поводження з полоненими

В Україні запустили сайт Inferno, який акумулює всю доступну інформацію про умови утримання українських військовополонених у російському полоні.

Проєкт реалізовано Асоціацією родин захисників «Азовсталі» та Відділенням міжнародного співробітництва 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов». На сайті зібрані дані про тюрми на території Росії та тимчасово окупованих регіонах, включаючи факти тортур, голоду, відмов у медичній допомозі та психологічного насильства. Окремі розділи присвячені місцям, через які пройшли українські військові — Оленівка, Таганрог, СІЗО по всій РФ.

Наслідки вибуху в колонії Оленівки. Фото: russian-inferno

«Ми цим проєктом хотіли показати реальність, у якій перебувають українські військовополонені в російському полоні. Розповісти про тортури, голод, ненадання медичної допомоги, про те, як їх позбавляють усіх прав, передбачених Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими», — зазначив Нестор Барчук, представник Відділення міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ «Азов».

Він пояснив, що сайт систематизує та документує злочини проти українських військовополонених у російській неволі.

На платформі є окремі сторінки для кожного місця утримання — СІЗО та колоній, де незаконно утримують українців. Кожна сторінка містить загальну інформацію, дані про тортури, умови утримання, доступ до медичної допомоги. Уся інформація базується на свідченнях самих військовополонених.

«Кожна цитата — це свідчення з перших вуст. Ці люди пройшли крізь побиття, електрошок, утримання в карцерах, голод», — наголосив Нестор Барчук.

Представник Відділу міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ «Азов» Нестор Барчук. Фото: Медіацентр Україна

Одним із центральних елементів сайту є інтерактивна карта Росії та тимчасово окупованих територій, що наочно демонструє: практика катувань — це не випадковість, а системна політика РФ.

Проєкт орієнтований на українських та іноземних журналістів, міжнародних партнерів і правозахисні інституції, щоб нагадувати світові про злочини проти українських військовополонених.

Наразі сайт доступний українською та англійською мовами. У майбутньому планується розширення мовної версії платформи.

Системні тортури: у російських тюремників є методички

Росія не просто застосовує тортури до українських військовополонених системно — вона ще й поширює інструкції, в яких докладно описано методи жорстокого поводження, які вважаються «більш ефективними».

Про це під час брифінгу в «Медіацентрі Україна» повідомив Нестор Барчук, представник Відділення міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ «Азов».

«Тортури та катування є цілеспрямованою державною політикою Росії. Ми знаємо, що існують цілі інструкції, які поширюються між місцями утримання українських військовополонених. В цих інструкціях чітко визначено, які тортури "більш ефективні", і які треба застосовувати до українських військовополонених», — зазначив він.

Наслідки утримання українців у в'язницях РФ і на ТОТ. Фото: Libkos, Костянтин і Влада Ліберови

За даними моніторингової місії ООН, понад 95% українських військовополонених піддавалися тортурам у російському полоні.

Як зазначається на сайті проєкту «Inferno», інформація збирається з перевірених джерел: свідчень звільнених військовополонених, журналістських розслідувань, офіційних документів, звітів правозахисних організацій та відкритих баз даних.

Зокрема, Олена Бєлячкова, координаторка родин військовополонених та зниклих безвісти з «Медійної ініціативи за права людини», розповіла, що команда займається документуванням воєнних злочинів.

Правозахисниця Олена Бєлячкова. Фото: Медіацентр Україна

«Ми опитуємо звільнених військовополонених, у тому числі з-поміж "азовців". Загалом на сьогодні ми опитали близько 30 "азовців", зокрема тих, хто перебував в Оленівці. Ми також наповнюємо свою мапу новими місцями утримання, розуміючи, що мова йде не тільки про військовополонених, а й про цивільних. Є категорії тимчасових місць утримання, є постійні. Також є тюрми, де вже засуджені військові відбувають покарання. Незрозуміло, скільки їх там точно, але в найбільш страшних тюрмах можуть утримуватися десятки таких осіб залежно від вироку і від "судилища", яке відбулося», — зазначила Олена Бєлячкова.

Українських полонених утримують у понад 300 місцях без доступу міжнародних організацій

На території Росії, тимчасово окупованих українських регіонів і навіть Білорусі діють щонайменше 300 місць утримання українських військовополонених та цивільних осіб.

Про це під час брифінгу в «Медіацентрі Україна» повідомив Олег Гущин, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Таганрозький слідчий ізолятор. Визнаний одним із місць утримання українських військовополонених із найбільш жорстоким ставленням до ув’язнених. Фото: memorialcenter.org

«Як ви думаєте, скільки місць тримання українських полонених і цивільних існує в Росії та на окупованих територіях? П’ять? Десять? Двадцять? Сто? Їх понад 300! Україна має п’ять таборів для військовополонених і п’ять тимчасових місць тримання. І до всіх них є абсолютно вільний, безперешкодний доступ усіх правозахисних організацій, міжнародних інституцій — МКЧХ, ООН тощо», — наголосив Гущин.

Він також додав, що Росія має 300 таких місць, включно з окупованими територіями й навіть з Республікою Білорусь. І до жодного з них немає доступу ні в кого — ані Червоного Хреста, ані ООН, ані ОБСЄ, ані просто правозахисників.

Поодинокі покращення умов утримання полонених не є системними — свідчення звільнених

На презентації проєкту Inferno «Новинам Донбасу» стало відомо, що у РФ фіксуються поодинокі випадки покращення ставлення до українських військовополонених та цивільних.

«Це не означає, що росіяни відкрили 3-ю та 4-ту конвенції — міжнародно-правові договори, які регулюють поводження з військовополоненими та захист цивільного населення під час війни, і почали їх дотримуватись. Проте хоча б певне покращення харчування спостерігається у деяких місцях тримання. І ми оцінюємо ці зміни саме завдяки тому, що тема не замовчується Україною та її партнерами», — йдеться в повідомленні.

Існування поодиноких випадків покращення умов не є системним і стабільним. За свідченнями звільнених із полону, перед приїздом уповноваженої з прав людини у РФ Тетяни Москалькової в місця утримання полонених покращують харчування — воно стає більш повним, а насильство зменшується.

Калінінська виправна колонія No. 27 розташована в окупованому РФ м. Горлівка Донецької області. Використовується як місце утримання багатьох українських військовополонених. Тамтешніх ув’язнених регулярно вивозили до Донецька на допити або інсценовані суди. Фото: з відкритих джерел

У деяких місцях такий ефект тримається певний час, але сказати, що він постійний, не можна.

Водночас за свідченнями звільнених, під час судових процесів у РФ судова машина країни-агресорки застосовує всі механізми, щоб змусити українських військових зізнаватися у злочинах, яких вони не скоювали.

Наприклад, під час судів у Ростові, якщо українець не визнає провину, його відправляють на «перевиховання» до СІЗО Таганрога.

«Там відбуваються найстрашніші речі. Звільнені, зокрема "азовці", розповідали, що в таких умовах, при тому, що з тобою роблять, люди зізнаються в усьому — у вбивствах 10, 20, 50 осіб. Один хлопець узяв на себе провину за вбивство 150 осіб — був готовий підписати будь-що, аби його не чіпали. Після винесення вироку та етапування до місць відбуття покарання фізичного насильства, як правило, не відбувається, але залишається моральний тиск і неналежні умови харчування», — підкреслила Олена Бєлячкова, координаторка та юристка груп родин полонених і зниклих безвісти.

За її словами, припинення фізичних знущань може відбутися після винесення вироку, бо окупанти досягають своєї мети — вироку, і після цього цих людей відправляють у найстрашніші тюрми.

Наслідки утримання українців у в'язницях РФ і на ТОТ. Фото: Libkos, Костянтин і Влада Ліберови

За статистикою, представники уповноваженої з прав людини у РФ Тетяни Москалькової відвідують українських полонених навіть частіше, ніж представники Червоного Хреста.

На окупованих територіях, зокрема в Луганській області, умови утримання полонених є більш «м’якими» порівняно з РФ.

За свідченнями звільнених, росіяни іноді збільшують кількість їжі полоненим «по принципу бройлерів», щоб їх швидше відгодовувати, не зважаючи на шкоду для здоров’я.

«Це не є корисним для організму. РФ таким чином намагається показати, що українці повертаються з полону у не такому вже й жахливому стані. Але ми розуміємо: 2-3 роки полону — це не місяць годування, і людина не буде такою, як до потрапляння в полон», — підсумувала Олена Бєлячкова.