«Ізоляція» в окупації: як творчий простір перетворився на місце тортур
«Ізоляція» в окупації: як творчий простір перетворився на місце тортур
9 червня — річниця захоплення культурного центру «Ізоляція» у Донецьку. Один із найяскравіших артпроєктів східної України був силою відібраний озброєними бойовиками у 2014 році і з того часу перетворений на одну з найвідоміших в'язниць угрупування «ДНР».
Фото: izolyatsia.org
Що таке донецька «Ізоляція»?
«Ізоляція» була незалежною платформою сучасного мистецтва, започаткованою у 2010 році на території колишнього заводу ізоляційних матеріалів у промисловій зоні Донецька.
Фото: izolyatsia.org
Простір швидко став знаковим: тут проходили резиденції художників, фестивалі, виставки, освітні програми, кінопокази. Проєкт мав міжнародні зв'язки та став точкою тяжіння для культурних ініціатив з усього світу.
Фото: izolyatsia.org
Культурний проєкт було евакуйовано і з 2015 року продовжує свою діяльність у Києві, де організовує виставки, освітні програми та міжнародні колаборації як нагадування про можливість опору та про те, що навіть у вигнанні можна створювати культуру.
Щоб привернути більше уваги до злочинів Російської Федерації, фонд «Ізоляція» розпочав покази однойменного документального фільму режисера Ігоря Мінаєва. Стрічка розповідає історію захоплення культурного простору в Донецьку та його перетворення на таємну в'язницю.
Фільм вже був представлений глядачам у Києві, Парижі, Ліоні, Брюсселі, Кракові, Варшаві та Тімішоарі. Найближчим часом плануються покази у Ніцці та Братиславі. Організатори запрошують інші культурні та правозахисні інституції приєднуватися до ініціативи.
Колаж: izolyatsia.org
Чому бойовики захопили «Ізоляцію»?
9 червня 2014 року будівлю було захоплено озброєними представниками угруповання «ДНР».
(На відео є ненормативна лексика)
Причини були як символічними, так і утилітарними: «Ізоляція» була уособленням української відкритості, європейських культурних практик та вільної громадянської ініціативи — всього того, що було у суперечності з ідеологією «русского мира», яку приніс насправді свого автомата окупант.
Фото: izolyatsia.org
Крім того, сама територія — простора, з розвиненою інфраструктурою — виявилася зручною для розміщення штабу та... в'язниці.
Артоб'єкти, техніка та колекції були розграбовані чи знищені.
Фото: radiosvoboda.org
Більше не культурний об'єкт
Після захоплення територію було повністю перепрофільовано. З 2014 року тут діє одна з найвідоміших незаконних в'язниць «ДНР», у якій утримувалися та утримуються сотні людей — від місцевих жителів-заручників до полонених українських військових. Колишні в'язні розповідали про умови утримання, тортури та допити.
Фото: radiosvoboda.org
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» зазначив, що з 11 травня 2014 року окуповані території на сході України знаходяться під юрисдикцією Російської Федерації. Жорстокість у цих місцях задокументована на міжнародному рівні. У додатку до рішення ЄСПЛ містяться свідоцтва про тортури, які зазнавали ув'язнені в підпільній в'язниці «Ізоляція»: їх били струмом, імітували страти, застосовували сексуальне насильство. Ці дані також підтверджено у звітах Управління Верховного комісара ООН з прав людини.
Фото: radiosvoboda.org
Особливо болісною темою залишається доля громадянських заручників, багато з яких перебувають у полоні з 2014 року. Як зазначає журналіст і колишній в'язень «Ізоляції» Станіслав Ассєєв, серед нещодавно звільнених у рамках великого обміну в травні 2025 року не виявилося жодного цивільного, який перебуває в російському полоні вже понад десять років.
Заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов пояснив, що процес обміну відбувався на основі «взаємних списків», і саме російська сторона визначала, кого готова передати Україні, і українська сторона формувала свій список.
«Ізоляція» — не єдине місце тортур
З 2014 року мережа нелегальних в'язниць, яка розпочалася з тортур на території культурного фонду, значно розрослася.
За даними міжнародних розслідувань, таких як «Проєкт Вікторія», понад 16 тисяч мирних жителів утримуються у незаконних в'язницях та фільтраційних таборах на тимчасово окупованих територіях України та в самій Росії. У цих місцях люди зазнають жорстоких тортур, знущань і утримуються в нелюдських умовах.
Більше свідчень про тортури та пережите в російському полоні читайте у статтях «Новин Донбасу»:
Проєкт Inferno: правда про тортури та умови утримання полонених
ТЕГИ
