Робота на окупованих територіях була для Рощиної важливішою за премії

У Києві 8 серпня попрощалися з українською журналісткою Вікторією Рощиною, яка загинула минулого року в російському полоні. Панахида відбулася опівдні в Михайлівському соборі. Прощатися з Вікторією прийшли сотні людей — рідні, колеги з редакцій, в яких вона працювала, і городяни, які знали про її історію і хотіли віддати данину пам'яті.

Після служби траурна процесія попрямувала на Майдан Незалежності, де відбулася коротка церемонія прощання. Там колеги й друзі ділилися спогадами про Вікторію. Серед них — журналісти «Української правди», «Радіо Свобода», Hromadske, а також колишні співробітники та знайомі.

Співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу Ангеліна Карякіна зазначила, що Рощина була віддана професії і готова заради матеріалу йти на ризик. Вона згадувала її роботу над розслідуванням «Справ Майдану», фільмом про українських моряків, полонених у Керченській протоці, і про те, як Вікторія знала на ім'я кожного з них і їхніх рідних.

«Вона ніколи не скаржилася, не брала відпустку. Для неї журналістика була не роботою, а покликанням», - сказала Карякіна.

З цим твердженням погоджувалися і колеги української журналістки, яку вбили окупанти. Ті, з ким вдалося поспілкуватися «Новинам Донбасу», підтверджували: Вікторія майже фанатично ставилася до своєї роботи. Іноді вона не могла зупинитися, наражаючи себе на небезпеку.

Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва назвала Рощину людиною «служіння» — суспільству, читачам, аудиторії. Вона розповіла, що у вересні 2022 року Вікторія відмовилася від поїздки на церемонію вручення журналістської премії в Нью-Йорку, щоб поїхати на тимчасово окуповані території та висвітлювати так звані «референдуми» РФ.

Юристка сім'ї Рощиних заявила, що боротьба за пам'ять Вікторії продовжиться, а розслідування її загибелі триватиме до повного встановлення обставин і покарання винних.