Дефіцит місць і QR-коди на кладовищах: Що відбувається з похоронним бізнесом окупованої Донеччини, і скільки коштує догляд за могилою

Починаючи з 2014 року, сотні тисяч людей з тимчасово окупованих територій вимушені були покинути свої домівки. Домівка — це не тільки дім, це і могили предків, які залишилися недоглянутими, заростають бур’яном та сміттям.

В Бахмуті, Мар’янці кладовища розгромлені. В Маріуполі, який 86 днів перебував у повній блокаді, під час якої російська окупаційна армія вбивала людей, як в тирі, ситуація з кладовищами ще гірша. Тисячі загиблих містян або взагалі не мають могил (їх тіла разом із залишками будинків згрібали екскаватори і вивозили на смітник), або лежить у братських могилах без імен та прізвищ.

Ми дослідили, хто зараз опікується долею кладовищ на окупованій Донеччині, і що це за новий бізнес з догляду за могилами, який останнім часом набирає обертів в окупації.

Ритуальна «кухня» окупантів

Після захоплення частини Донеччини російські окупанти змінили систему управління комунальними підприємствами. Особливо — у сфері ритуальних послуг. Поховання перетворилися на джерело прибутку, контролю й пропаганди.

Сьогодні так звані «муніципальні» підприємства, підпорядковані окупаційній владі, фактично монополізували ринок поховань. Вони встановлюють власні тарифи, отримують фінансування з «бюджетів ДНР» і нерідко співпрацюють із військовими структурами, які використовують кладовища для приховування слідів воєнних злочинів, пише Бахмут.in.ua.

На територіях, які окупанти контролюють з 2014 року, сформувалася ціла ритуальна індустрія під контролем «адміністрацій». Наприклад, комунальне підприємство «Ритуал» у Донецьку. Через нього окупаційна влада заробляла на смерті — встановлювала «державні тарифи», розподіляла земельні ділянки на кладовищах. До 2023 року «Ритуал» був чи не єдиним постачальником ритуальних послуг у Донецьку. На своєму сайті «Ритуал» посилався на «розпорядження влади ДНР», згідно з яким лише державні корпорації мали право здійснювати копку могил, транспортування тіл та видачу свідоцтв про поховання. Будь-яка діяльність поза межами цієї монополії каралася адміністративно.

Монопольне становище підприємства швидко призвело до масштабної корупції. У листопаді 2023 року було затримано першого заступника голови компанії за організацію схеми «штучного дефіциту місць для поховання» та необґрунтованого підвищення цін. Розслідування виявило, що чиновник діяв у змові з місцевими посадовцями, зокрема головою Ясинуватського округу. Після цього окупанти ліквідували підприємства, проте офіційних новин про ліквідацію «Ритуалу» не було, та натомість підприємство перестало фігурувати у новинах окупантів.

Зараз похованнями займаються чимало приватних фірм на окупованій Донеччині.

Але приватні фірми не можуть впоратися із загальним доглядом за ритуальною територією. За це ж має хтось заплатити, а окупанти грошей не виділяють.

Наприклад, у Маріуполі після початку повномасштабного вторгнення кількість діючих кладовищ з 5-ти виросла до 22-х. І там панує повний безлад. Хаотичні поховання, занедбана територія, гори сміття.

Люди не можуть знайти могили рідних, тому що ніяких журналів реєстрації на кладовищах немає, хто лежить в братських могилах — невідомо.

Волонтери на фоні цього безладу почали проводити показові акції з прибирання території, але волонтерів занадто мало, щоб хоча б на трошки покращити ситуацію, пише 0629.com.ua.

Старокримське кладовище в Маріуполі. Фото: сайт 0629

Новотроїцьке кладовище Маріуполя. Фото: сайт 0629

У лютому 2025 року окупаційна влада Маріуполя створила «міську ритуальну службу», яка нібито має опікуватися всіма 22 кладовищами. Але роботи з прибирання просуваються повільно і здебільшого проводяться лише напередодні поминальних днів.

Бізнес на могилах

Ритуальні послуги завжди були прибутковим бізнесом. Люди помирають за будь-які часи — і у часи економічних криз, і в періоди економічного підйому. Проте зараз, коли через війну смертність, наприклад в Маріуполі, перевищує народжуваність в 406 разів, прибутковість зросла відповідно.

Ціни різняться. Наприклад, популярна служба «Ритуалка» у Донецьку пропонує «соцпакет» за 16 тисяч рублів (8200 грн по офіційному курсу), але є і «преміум» пропозиції для тих, хто готовий платити більше.

В Маріуполі стає популярною послуга дистанційного догляду за могилами. З десяток різних компаній пропонують прибрати навколо, видалити траву, викинути сміття, пофарбувати. Таке прибирання коштує:

• за одну могилу — 3 тис. рублів;
• за здвоєну могилу — 5 тис. рублів.

За виконану роботу компанія отримує гроші на картку і відправляє фотозвіт.

«Новини Донбасу» дослідили, що деякі компанії пропонують нову послугу — QR-код на могилу, для того щоб родич міг перейти за посиланням і подивитися, як виглядає могила. Це нібито «найзручніший спосіб розповісти про померлу людину більш детально і барвисто».

Оновлення напису на могилі та встановлення QR коду — найдорожчі послуги, кожна з них коштує по 6 тисяч рублів.

Всі послуги максимально комерціалізовані — при замовленні прибирання кількох могил пропонують знижки. У соцмережах можна подивитися «приклади робіт» — саме так, начебто це ремонт чи будівництво будинку, тут називають очищення могил від бруду та покіс трави біля надгробків.

Ще одна ритуальна служба пропонує комплексне прибирання за 4500 рублів (2300 грн за офіційним курсом). За ці гроші почистять пам'ятник та плити, приберуть сміття, поллють рослини і навіть покладуть на могилу гвоздики — не уточнюється, чи будуть свіжі квіти.

Але вся ця комерція доступна лише у великих містах.

Наприклад, у Гірнику, де на момент захоплення населеного пункту залишалося до тисячі людей, таких послуг не надають. Неможливо це й у прифронтових містах та селах. Окуповані Селидове та Бахмут, Покровськ, за який багато місяців йдуть бої, та Костянтинівка — там похід на цвинтар може коштувати життя, тому мешканці не те, що не прибирають могили своїх рідних, а ховають загиблих прямо у дворах.

«Всі наші рідні поховані у Гірнику Донецької області, яке Росія захопила восени минулого року. На місцевому цвинтарі близько десяти могил, але в нас там нікого не залишилося, щоб хоча б дізнатися, що з цим цвинтарем, чи вціліло воно після боїв. Тим більше, що наші рідні поховані в різних частинах цвинтаря, а я читала, що якась частина таки постраждала. Зрозуміло, що ні про яке прибирання могил не йдеться. Ми навіть не впевнені, що зможемо ще колись потрапити туди», — розповіла «Новинам Донбасу» переселенка з Донеччини Марія.

Для таких людей, як Марія, залишається єдина можливість виконати свій обов’язок перед пам'яттю предків — звернутися до окремих приватних фірм.

Деякі люди в окупації підробляють тим, що прибирають могили. Вони пишуть про свої послуги на сайтах оголошень або створюють сторінки в соцмережах, наприклад «Пам'ять про близьких» у Телеграм. Ця ініціатива виникла на початку серпня. Тут пропонують послуги на цвинтарях Сіверськодонецька Луганської області та кількох сусідніх сіл. За окрему плату, яка обговорюється з кожним замовником в особистому листуванні, можуть пофарбувати огорожі та пам'ятники, встановити хрести та таблички, а також просто прибрати біля могил листя та сміття. За підсумками робіт замовнику надсилають фото та відеозвіт.

І звичайно завжди залишається людський фактор. Деякі переселенці просять колишніх сусідів, знайомих чи родичів упорядкувати могили своїх близьких. Якщо похід на цвинтар не загрожує безпеці, багато хто погоджується допомогти.