Двійники брендів з Донбасу: що сталося з «Лучіано», «Геркулесом» та іншими компаніями після 2014 року

Ті, хто залишив Донецьк і Луганськ ще 2014 року, досі згадують знайомі бренди — торти «Лучіано», луганське морозиво, молочну продукцію Добриня, ковбаси Луганські делікатеси. Більшість релокованих компаній заздалегідь вивезли обладнання та людей.

Але на окупованих територіях продовжують працювати компанії-клони, які використовують ті ж назви, логотипи та легенди про «довгу історію». Завдяки цьому створюється ілюзія безперервності бренду, хоча насправді це зовсім інші підприємства.

Клон №1. «Лучіано»: два бренди з одним логотипом

Оригінальна кондитерська «Лучіано» вивезла активи з Донецька у 2014 році: обладнання, технології, частина працівників. Виробництво знаходиться у Київській області, а магазини відкриті у дев'яти регіонах України.

Однак в окупованому Донецьку працює друге «Лучіано», яке повністю повторює фірмовий стиль.

Ця компанія позиціюється як «кондитерська класика Донбасу», хоча, по суті, з 2014 року це окреме підприємство.

Факти:

• близько 130 магазинів у окупованих районах Донецької та Луганської областей;
• постачання — тільки на захоплені території, у РФ продукції немає;
• виторг за минулий рік — понад 800 млн рублів (близько 400 мільйонів гривень).

Компанія-клон належить «Онікс» і управляє Марина Цибенко — колишній головний бухгалтер краматорського «Онікса». Вона отримала «нагороду» від угрупування «ДНР» ще до вторгнення та перебуває в українському розшуку.

Клон №2. «МАКДАК»: дві дати заснування одного бренду

Луганський виробник кукурудзяних паличок «МАКДАК» – ще один приклад. Існує:

• оригінальна компанія, релокована до Київської області, з логотипом «1999»;
• клон у Луганську, який використовує рік «2014» — дату окупації.

В "історії" клону не згадується факт релокації справжнього виробника.

2022 року «ЛНР» заявляла, що збирається постачати палички «МАКДАК» до РФ, але фактично вони продаються лише на окупованих територіях. А нещодавно угруповання оголосило про постачання до Нікарагуа — що виглядає радше пропагандистським трюком.

Цією структурою керує підприємець Сергій Можаєв. Адреса реєстрації компанії у російських реєстрах збігається з українською адресою підприємства до 2014 року.

А продукцію, яку купують мешканці Києва, Дніпра та інших міст, виготовляє київська компанія «Пивна Країна».

«Добриня» та «Геркулес»: спроба всидіти на двох стільцях

Частина брендів після 2014 року намагалася зберегти присутність і в Україні, і в окупації.

Так сталося з «Добринею» (молочна продукція) та «Геркулесом» (напівфабрикати, молочна продукція) — брендами, пов'язаними з торговим будинком «Гірник».

Ключові факти:

• «Геркулес» офіційно виїхав до Краматорська, потім до Києва;
• одночасно під тим самим брендом продовжувала працювати структура у Донецьку;
• директор Ігор Кавешніков отримував нагороди від «ДНР» і тепер фігурує у кримінальному провадженні про допомогу агресору.

Торговий дім «Гірник» з'явився восени 2014 року – одразу після захоплення Донецька. Його виторг минулого року склала понад 26 млрд рублів — це одна з найприбутковіших окупаційних структур.

«Луганські делікатеси»: флагман із хитким майбутнім

Мабуть, один із самих ностальгічних брендів — «Луганські делікатеси» — виробник м'ясної продукції.

До війни підприємство вважали за інноваційне: продукція з незвичайними смаками, сучасне виробництво.

Наразі знайти ці товари на підконтрольній Україні території складно. В окупації ж компанія:

• продовжує роботу у Луганську;
• заявляє про закупівлю сировини до;
• відкриває магазини у новоокупованих містах;
• стверджує, що вийшла на ринки Підмосков'я та Ростовської області.

Але влітку 2024 року рух «Жовта стрічка» повідомив про раптову перевірку, після якої продукцію конфіскували. Причиною називали помилки маркування, проте активісти стверджували, що справжня причина — конкуренція з російськими виробниками.

«Донбас Кондитер»: наступник чи підміна «Конті»?

Кондитерська корпорація «Конті» зупинила фабрики у Донецьку та Горлівці у лютому 2015 року. На їхній базі незабаром з'явилася компанія «Донбас Кондитер».

Логотип і фірмовий стиль дуже схожі на «Конті».

2024 року Курський суд РФ ухвалив рішення про націоналізацію активів «Конті», а серед відповідачів фігурував і «Донбас Кондитер».

Попри це, компанії дають зелене світло: її показують на російських виставках та заявляють про партнерів у різних країнах. Однак у РФ «ДонКо» офіційно представлено лише у кількох містах через дистриб'юторів.

«Лаконд» та «Шахтарський торт»: присвоєння символів Луганщини

Інша частина луганської ідентичності — солодощі: цукерки «Планета» та «Гулівер».

«Гулівер» та «Шахтарський торт» виробляє компанія «Лаконд», яка:

• не переїхала,
• активно співпрацює з окупаційною владою,
• розширює продажі на ринки РФ через маркетплейси,
• пов'язана з компаніями з Ростовської області та Донецька.

У реєстрах фігурує безліч юросіб, пов'язаних із брендом, включаючи структури, пов'язані з Валерієм Кравцем — власником марки АВК.

АВК в Україні продано, але в Маріуполі існує вже «російська версія» АВК — із тим самим бенефіціаром.

Окупація, яка надає не лише території

Окупаційні структури не просто забрали майно — вони надали смаки та торгові марки, які десятиліттями були частиною культурного коду Донецька та Луганська.

Компанії-клони:

• використовують відомі бренди,
• підмінюють реальну історію підприємства,
• створюють хибне відчуття «продовження життя як раніше»,
• стають інструментом економічної та пропагандистської політики РФ.

Для мешканців, які назавжди покинули свої міста, ці назви є частиною пам'яті. Для окупаційної адміністрації — інструмент впливу та контролю.