Суд засудив уродженця Бахмута до 10 років ув'язнення. Його визнали винним у сепаратизмі, участі у терористичній організації та незаконному збройному формуванні. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 29 травня.
За даними слідства, у листопаді 2019-го, перебуваючи в окупованому Луганську, чоловік добровільно вступив до угруповання «ЛНР».
«Спочатку він обіймав посаду оператора протитанкової керованої ракети, а з березня 2021-го — розвідника 3 мотострілецького батальйону 7 ОМСБр 2 АК НМ „ЛНР“ і воював проти Збройних Сил України, задіяних в антитерористичній операції», - йдеться у повідомленні.
У січні 2022-го зловмисника затримали українські військовослужбовці.
У судовому засіданні обвинувачений розповів, що у 2012 році був засуджений Артемівським судом Донецької області та етапований до Горлівки. Звільнився влітку 2015-го і хотів виїхати до Бахмута, звідки він родом, але Горлівку було окуповано і його не випустили. Потім він опинився в колонії в Єнакієвому та звільнився 22 березня 2019 року. Він мав дівчину, яка народила йому дитину. Вони жили у Горлівці.
З українським паспортом колишній ув'язнений не міг знайти роботи. 2020 року до нього приїхали приятелі, які запропонували військову службу до «ЛНР», і заради грошей він погодився.
«У нього було два командири - один російський, а інший місцевий, у підрозділі було 28 осіб. Їх нічого не вчили. Він ходив у наряди, охороняв склади. У грудні 2021 року вперше поїхав на бойові позиції охороняти окуповану територію. Дізнавшись, що на кордоні в Ростовській області збирається безліч військових, він почав думати, як утекти. У січні 2022 року він пройшов два заміновані поля та посадку і опинився на українській стороні. До нього підійшли військові ЗСУ та запитали, хто він. Він відповів, що з того боку і йде додому, був п'яний. Далі він здав зброю та відповідав на всі запитання, показував на карті розташування позицій „ЛНР“ та складів», — йдеться у матеріалах справи.
Чоловік вину не визнав і вважає, що жодних дій проти держави він не робив. Просив його виправдати та звільнити від кримінальної відповідальності як особу, яка добровільно повідомила правоохоронців про терористичну діяльність та сприяла розкриттю злочинів (ч.2 ст. 258-3 ККУ).
Суд враховує, що така позиція захисту суперечить обставинам справи та свідченням самого обвинуваченого, який не заперечує факту ні проходження служби у незаконному збройному формуванні «ДНР», ні виконання військових завдань (охорона незаконно захоплених територій, складів зброї та інше).
Суд критично сприйняв версію обвинуваченого щодо добровільного припинення своєї злочинної діяльності, адже його усвідомлені дії спрямовані проти України та українського народу протягом тривалого часу свідчать про протилежне.