Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна підготує перелік енергетичних, цивільних та інфраструктурних об'єктів, які не повинні зазнавати ударів з боку Росії в рамках можливої угоди про часткове припинення вогню. Про це він повідомив на пресконференції із президентом Фінляндії Александером Стуббом.
«Якщо ми матимемо таку угоду, то буде і список об'єктів. У нас вже є перелік цивільних, енергетичних та інфраструктурних об'єктів, і ми обов'язково його підготуємо та передамо нашим партнерам. Якщо росіяни не будуть завдавати ударів по наших об'єктах, ми також не атакуватимемо їх», — заявив Зеленський.
Президент наголосив, що така угода може працювати лише за посередництва та гарантій США, оскільки будь-які домовленості з Росією на практиці виявляються недійсними.
«Обіцянок і заяв Путіна про те, що він наказує не завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі, недостатньо. Ця війна зробила нас дуже прагматичним. Вчорашній удар — яскравий приклад. Путін сказав, що наказав не атакувати енергетику та цивільну інфраструктуру, але після цього було 145 ударних дронів, 4 ракети С-300, 2 балістичні ракети "Іскандер". Було обстріляно залізничні об'єкти, підприємства агропромислового комплексу, пошкоджено 21 житловий будинок. Слів недостатньо», — наголосив Зеленський.
Головний радник президента США Дональда Трампа Стів Уіткофф своєю чергою заявив, що РФ у вівторок увечері не порушила угоди і не атакувала українську енергетичну інфраструктуру.
В ефірі Bloomberg TV він заявив, що атаки російських безпілотників сталися до того, як Володимир Путін видав наказ про припинення ударів на енергетичні об'єкти України.
«Президент Путін видав наказ упродовж 10 хвилин після свого дзвінка з президентом, який доручив російським силам не атакувати жодну українську енергетичну інфраструктуру. І будь-які напади, які сталися минулої ночі, відбулися б до того, як цей наказ було віддано», - сказав Віткофф.
Енергетична система України — одна з найбільших у Європі, що включає генерацію, передачу, розподіл та споживання електроенергії. До її складу входять різні типи електростанцій, розгалужена мережа ліній електропередачі та інфраструктура, що забезпечує стабільність енергопостачання.
До критично важливих об'єктів, які можуть бути включені до переліку, належать атомні електростанції (АЕС), теплові електростанції (ТЕС) та теплоелектроцентралі (ТЕЦ), гідроелектростанції (ГЕС) та гідроакумулювальні електростанції (ГАЕС), відновлювані джерела енергії (ВІЕ).
Критично важливими об'єктами також є лінії електропередач високої напруги (750, 330, 220 кВ), підстанції та розподільні пункти, що з'єднують електростанції зі споживачами. Основним оператором виступає НЕК «Укренерго», розподільні мережі обслуговуються регіональними операторами (обленерго).
До переліку можуть увійти регіональні розподільчі станції (110 кВ і нижче), що живлять стратегічно важливі об'єкти, такі як промислові підприємства, медичні установи, системи водопостачання та транспортну інфраструктуру.
Україна працює в об'єднаній енергосистемі ENTSO-E, тому міжнародні з'єднання також можуть бути включені до переліку об'єктів, які потребують особливого захисту.
Нагадаємо, що 18 березня президент США Дональд Трамп та голова Кремля Володимир Путін провели телефонну розмову, під час якої останній пообіцяв припинити атаки на енергетику та інфраструктуру України та нібито віддав відповідний наказ російським військовим.
У Міноборони РФ заявили, що в момент отримання наказу в повітрі знаходилося сім російських ударних безпілотників, націлених на об'єкти української енергетичної інфраструктури, пов'язані з ВПК, що знаходяться в Миколаївській області. Російська ППО нібито самостійно збила ці безпілотники. Відомство уточнює, що шість із них були збиті ЗРПК «Панцир», а один — черговим винищувачем ВКС Росії.