Маніпуляції на мовному ґрунті: окупанти залякують українців на захоплених територіях репресіями проти російськомовних дітей

8 липня, в російських пропагандистських медіа на окупованих територіях почали розповсюджувати фрагмент відеоінтерв’ю освітньої омбудсменки Надії Лещик, де вона дає поради, як уникати мовних конфліктів у школі.

Серед інших Надія Лещик описує ситуацію, коли учень у школі принципово відмовляється розмовляти державною мовою під час навчання.

Такі ситуації інколи виникають, омбудсменка отримує запити від вчителів та директорів шкіл, як краще поводитися, щоб не загострювати конфлікт.

Пораду Надії Лещик окупанти використали задля залякування російськомовних українців, які залишилися в окупації.

Вони вирвали цитату із контексту і додали до відео коментар про те, що начебто в українських школах вимагають відмовляти у спілкуванні дітям, які є в побуті російськомовними.

В ексклюзивному коментарі для Кластеру релокованих медіа Надія Лещик пояснила, про що насправді йшлося в інтерв’ю.

«Мовою освітнього процесу в Україні є державна мова. Вчителі мають спілкуватися виключно державною мовою. Оскільки перерва є частиною освітнього процесу, то і під час неї спілкування має відбуватися державною мовою.

За порушення мовного законодавства для вчителів передбачена дисциплінарна або адміністративна відповідальність. Для учнів такої відповідальності немає.

Я завжди раджу вчителям уникати мовних конфліктів. Проте вони все одно виникають, особливо в тих ситуаціях, коли вчитель робить зауваження і нагадує про необхідність розмовляти українською.

Наголошую: проблема виникає не тому, що хтось з дітей не володіє державною мовою на тому рівні, щоб вільно спілкуватися. Коли дитина навчається, робить помилки, використовує суржик — все це нормально, педагоги допомагають таким дітям опанувати мову. Заклади освіти співпрацюють в цьому напрямку з батьками та учнями.

Проблема починається, коли хтось з учнів стає у принципову позицію і заявляє: «А я відмовляюся спілкуватися українською». Така ситуація може призвести до відкритого конфлікту.

До мене звертаються вчителі та директори шкіл із питанням, як діяти в такій ситуації, коли діти принципово не бажають спілкуватися державною мовою під час освітнього процесу, і не реагують на прохання вчителів.  Я вважаю, що дуже важливо уникати загострення конфлікту. Один зі способів це зробити – спокійно відповісти дитині, яка «йде на принцип», що вчитель або директор школи не зобов’язані знати іноземні мови і тому просто не розуміють, що каже учень».

За словами Надії Лещик, така різко негативна реакція дитини на українську мову може бути викликана декількома факторами.

«Це може бути вплив соціальних мереж. Також така негативна позиція може формуватися і під впливом батьків. Але можлива й конфронтація, непорозуміння у стосунках конкретно з тим вчителем, який робить зауваження. Тому я і раджу уникати мовних конфліктів і розглядати кожну конфліктну ситуацію окремо, враховуючи всі обставини», — резюмує освітня омбудсменка.

Примусове лікування українських підлітків на окупованій території — це продовження тортур проти мирного населення з боку Росії. Про це раніше заявив омбудсмен України Дмитро Лубинець у коментарі «Новинам Донбасу».