Українці застрягли на російсько-грузинському кордоні, мешкаючи у підвалі без виходу на вулицю

Майже 60 депортованих Росією українців опинилися у підвальному приміщенні на російсько-грузинському кордоні, не маючи змоги покинути його. Серед них — колишні ув'язнені, вивезені Росією з українських в'язниць та мешканці окупованих територій. Вони не можуть повернутися до Росії, але й пройти далі через Грузію та Молдову не вдається. З початку липня цей шлях став закритим, повідомляють правозахисники, пише ВВС.

«Нас ніхто не хоче ні пускати, ні випускати. Ми знову у підвалі», — каже Сергій, один із депортованих, який уже майже місяць мешкає біля грузинського пропускного пункту «Даріалі» на російсько-грузинському кордоні.

Між російським пунктом «Верхній Ларс» та грузинським «Даріалі» українці, звільнені з російських в'язниць, ночують у підвалі без вікон та вентиляції. У багатьох із них немає чинних документів, і вони не можуть перетнути кордон. Маршрут через Грузію та Молдову, який раніше був єдиним способом потрапити до України, наразі закритий.

У червні близько 30 людей змогли виїхати цим маршрутом, але востаннє, коли група з трьох осіб готувалася до відправлення, Молдова відмовилася їх пропустити, пояснивши це проблемами з документами.

«Це як у казці, де рукавиця набивається дедалі більше. Привозять нових українців, але нас не вивозять», — додає Сергій.

Він був депортований з Росії із забороною на повернення на наступні вісім років, розповідає, як довго його не могли депортувати з Росії, затримуючи його на кордоні, перевіряючи документи та обманюючи, перш ніж нарешті поставили печатку на депортацію.

На кордоні його зустріли непривітно, і після суперечки з прикордонниками він опинився в підвальному приміщенні, де він та інші депортовані проживають, очікуючи на можливість виїхати.

«У людей немає можливості вийти спокійно постояти та побачити біле світло. Це буває рідко та контролюється. Вони знаходяться у підвалі практично весь час. Максимум — сходи, що ведуть нагору, за які виходити не можна. Це абсолютно нелюдяно», — каже директор Volunteers Tbilisi Марія Бєлкіна.

Разом із наростанням кількості депортованих із Росії посилилися вимоги грузинської сторони. Якщо раніше вона пропускала навіть із внутрішніми українськими паспортами старого зразка, зараз, за словами правозахисників, вимагає підтвердження громадянства України та тих, хто має закордонний паспорт.

«Їм не те щоб відмовляють у в'їзді, але вимагають пройти процедуру, яка підтверджує, що вони громадяни України. Весь цей час людина має жити біля кордону у підвалі. Навіщо це робити людям, які мають закордонний паспорт, яких і так можна по базі перевірити, викликає питання», — каже Марія Бєлкіна.

Якщо людина не має жодних документів, то її особу доводиться підтверджувати через різні запити до українських держорганів — за підсумками цього процесу людина отримує «білий паспорт», з яким може в'їхати в Україну.

Поки що ситуація залишається напруженою, і правозахисники сподіваються, що українська влада зможе знайти рішення для депортованих українців, які опинилися в такому важкому становищі.

Офіційних заяв жодна зі сторін поки не робила, але, за інформацією правозахисників, українське консульство у Тбілісі веде переговори з представниками Молдови.

Потоки депортованих із Росії українців зростатимуть, передбачають правозахисники. За словами Бєлкіної, до виселення з російських центрів тимчасового утримання іноземців готують ще близько 800 осіб.