Закон №12414 набув чинності: обмеження для НАБУ та САП, скандальні обшуки та хвиля протестів по всій Україні

Сьогодні 23 липня набув чинності закон що обмежує повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Президент України Володимир Зеленський підписав його вчора ввечері. Відповідна інформація зазначена у картці законопроєкту на сайті парламенту.

До підписання закону, створені після подій Євромайдану органи мали повноваження самостійно проводити розслідування корупційних злочинів, у яких фігурують високопосадовці, і в їхню діяльність заборонено було втручатися будь-кому ззовні.

Відповідно ж до ухваленого закону, генеральний прокурор отримує прямий контроль над працівниками САП і може передавати справи НАБУ іншим правоохоронним органам.

Як з'явився закон, що обмежує повноваження САП та НАБУ?

Законопроєкт №12414 із ключовими змінами щодо обмеження повноважень НАБУ та САП спочатку мав технічний характер і стосувався процедури досудового розслідування справ щодо зникнення осіб безвісти в умовах воєнного стану. Його основним автором зазначений народний депутат Павло Бакумов із фракції «Слуга народу». Документ був зареєстрований у Верховній Раді України 16 січня 2025 року.

Однак у процесі підготовки до другого читання до законопроєкту було внесено значні виправлення. Саме ці зміни торкнулися фінальної архітектури антикорупційної системи: вони позбавили НАБУ та САП незалежності та підкорили їх Офісу Генерального прокурора.

Ключові поправки до законопроєкту №12414 були внесені непрозоро: критики стверджують, що влада використала так звані «поправки до чужого законопроєкту», щоб проштовхнути зміни, які б у звичайному режимі не пройшли через парламент. За даними журналістів та експертів, автором більшості скандальних поправок до фінальної редакції став народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський. Внесення поправок відбулося після закінчення терміну їх подання.

Таким чином:

• Основний автор (подача): Павло Бакумов («Слуга народу»);
• Ключові поправки щодо антикорупційної системи: Максим Бужанський («Слуга народу»);
• Дата реєстрації у ВРУ: 16 січня 2025 року;
• Внесення фінальних поправок: перед другим читанням за кілька днів до голосування (липень 2025 року);
• Подання на розгляд ВРУ: законопроєкт був включений до порядку денного і проголосований Радою 22 липня, після чого підписаний президентом і набув чинності 23 липня.

Закон радикально змінює архітектуру антикорупційних органів: нові норми суттєво зменшують їхню незалежність і підпорядковують і НАБУ, і САП Генеральному прокурору. Тепер генпрокурор має право:

• забирати справи із підслідності НАБУ;
• самостійно підписувати підозри топчиновникам;
• давати обов'язкові до виконання письмові вказівки детективам НАБУ;
• змінювати підслідність справ.

У НАБУ та САП заявляли: ці зміни перетворюють голову САП на номінальну фігуру та ставлять під загрозу всю антикорупційну систему, побудовану в Україні після Революції Гідності (Євромайдану).

За місяць до цього НАБУ та САП повідомили чинного ввіцепрем'єр-міністра— міністра національної єдності України Олексія Чернишова, який раніше обіймав посаду міністра розвитку громад та територій, про підозру у зловживанні службовим становищем та отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб.

Президент Володимир Зеленський, підписавши закон №12414, заявив, що антикорупційні органи продовжать роботу, проте тепер вони будуть під прямим контролем Генерального прокурора та очищені від можливого російського впливу. Зеленський наголосив, що реформи спрямовані на підвищення відповідальності та прозорості, а покарання за корупцію має бути невідворотним для всіх, хто порушує закон. Служба безпеки України (СБУ), своєю чергою заявила, що масові обшуки співробітників НАБУ та САП проведені в рамках розслідування підозр у корупції, причетності до шпигунства та співпраці з РФ, а також з метою перевірки доступу до державної таємниці — особлива увага наголошується на необхідності розкриття всіх обставин та запобігання витоку інформації. прокуратури

Чому в САП та НАБУ відбувалися обшуки, в чому звинувачують співробітників?

Напередодні ухвалення закону в НАБУ та САП пройшла хвиля масових обшуків. СБУ за участю Офісу Генпрокурора та Державного бюро розслідувань провела обшуки у більш ніж 15 співробітників НАБУ та САП, всього відомо про більш ніж 70 обшуків, проведених у рекордно стислий термін — багато хто з них проводився без судового рішення.

Офіційно ці дії обґрунтовувалися розслідуваннями:

• причетності окремих співробітників до співпраці з Росією (звинувачення у «шпигунстві»);
• про участь у ДТП минулих років;
• про підозри у корупції чи допомогу олігархам.

До чого тут «ДНР» та нардеп від Донеччини Федір Христенко?

Зокрема, було затримано Руслана Магамедрасулова (один з керівників НАБУ) зі звинуваченням у пособництві Росії та затримано співробітника центрального апарату НАБУ, якому інкримінують шпигунство на користь російських спецслужб. Працівникам також закидали витік інформації про оперативні та негласні заходи.

У матеріалах справи наголошується, що мати Магамедрасулова проживає у Києві, але отримує пенсію у так званій «ДНР» та публічно висловлює проросійські погляди у соцмережах.

Магамедрасулова також підозрюють у контактах із народним депутатом-втікачем від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком, якого пов'язують із ФСБ.

Як Верховна Рада голосувала за законопроект?

Верховна Рада розглянула законопроект 22 липня, незважаючи на опір опозиції та спроби блокувати трибуну. Голосування пройшло швидко: більшість «за» дали депутати фракції «Слуга народу» (185 голосів), а також фракції «Батьківщина», групи колишніх ОПЗЖ, «Довіра» та «За майбутнє». Загалом кілька депутатів «Європейської солідарності» і один — від «Голосу» також підтримали документ. Усього «за» - 263 голоси.

Опозиція стверджує, що це «реванш» та повернення до ручного управління антикорупцією часів Януковича.

Протести проти закону №12414 у великих містах України

22 липня 2025 року Протягом 22 липня у відповідь на ухвалення закону по всій Україні відбулися акції протесту. Найбільше людей вийшло у Києві та Львові: у Києві на площі Івана Франка зібралися тисячі громадян із транспарантами «Кінець НАБУ та САП — початок епохи корупції», «Руки геть від НАБУ», «Верховна зрада».

Фото: Sergii Kostezh facebook

У Львові сотні людей зібралися біля пам'ятника Шевченку, протестуючи проти підписання закону та закликаючи президента накласти вето.

Акції також відбулися у Харкові, Одесі, Дніпрі, Івано-Франківську, Тернополі та інших містах.

Учасники протестів вимагали скасувати чи переглянути закон, зібрати позачергове засідання парламенту та зберегти незалежність антикорупційних органів.

Дуже активно українці висловлюються проти ухвалення закону в соцмережах.

Цей закон, який набув чинності 23 липня, суттєво змінює баланс у сфері боротьби з корупцією — його критикують не лише українські громадські організації, а й міжнародні партнери, серед яких посли G7 відзначають серйозний крок назад на шляху євроінтеграції України.

На 23 липня анонсовано продовження акцій у Києві та низці міст — організатори закликають зібратися ввечері для наступного етапу тиску на владу. Очікується значна кількість учасників, враховуючи резонанс питання у суспільстві та підтримку з боку громадських організацій та військових.