Угода із судом: Сергій Тищенко може уникнути покарання у справі про розкрадання нафтопродуктів Курченко — ЗМІ

У бізнесмена Сергія Тищенка з’явилася можливість уникнути покарання у справі про привласнення майже 1 млрд грн завдяки угоді про визнання винуватості, укладеній за обвинуваченнями Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Водночас сума компенсації, за попередніми даними, буде у рази меншою за завдану державі шкоду — йдеться приблизно про 200 млн грн.

Як повідомляє Центр протидії корупції, розгляд угоди розпочався у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), але відбувається у закритому режимі. 

Йдеться про справу щодо привласнення арештованих нафтопродуктів втікача-олігарха Сергія Курченка на суму близько 817 млн грн. Підозри Тищенку та іншим фігурантам справи було оголошено у лютому 2024 року. Тоді ж збитки від схеми оцінили майже у 1 млрд грн. Бізнесмена заарештували з альтернативою внесення застави у 363 млн грн. Попри британський паспорт, понад 200 поїздок за кордон та родину, що проживає за межами України, у серпні 2025 року суд пом’якшив йому запобіжний захід і знизив суму застави до 181 млн грн.

У чому підозрюють Тищенка

Слідство вважає, що у 2014–2015 роках Тищенко разом із колишнім нардепом Сергієм Пашинським заволоділи приблизно 100 тис. тонн нафтопродуктів Сергія Курченка, які були конфісковані та передані держпідприємству «Укртранснафтопродукт» для реалізації. Їхня ринкова вартість становила 817 млн грн. За версією НАБУ і САП, виторг від продажу палива не надійшла до бюджету, а була виведена через пов’язані з Тищенком компанії, зокрема «Укройлпродукт», яка продавала пальне зі значними знижками. У результаті держава втратила понад 400 млн грн і зазнала збитків ще на 250 млн грн.

Деталі

Сергій Тищенко є бенефіціаром групи компаній «Фактор». У судових рішеннях його називають головою наглядової ради Коростенського заводу хімічного машинобудування (ПрАТ «Хіммаш»). Серед інших активів — кондитерська фабрика «Житомирські ласощі».

Після реалізації схеми з нафтопродуктами Тищенко оголосив себе банкрутом. Ключові активи, зокрема «Фортуна-Банк» і 99,5% «Житомирських ласощів», він переписав на матір Мотрону Тищенко.

Під її формальним управлінням дохід «Житомирських ласощів» у 2023 році зріс до 575 млн грн. Крім того, компанія Мотрони Тищенко ВАТ «Коростенський завод Хіммаш» виконувала оборонні держзамовлення та експортувала продукцію в Ірак. Журналісти припускають, що ця продукція могла використовуватися при виробництві російських дронів-камікадзе «Шахед».

Попри перебування під вартою, Тищенко, за даними слідства, продовжував контролювати бізнес через IP-телефонію. Зокрема, він міг разом із підсанкційним російським бізнесменом Ігорем Наумцем («Юнігран») організувати перерозподіл активів у Житомирській області.

Брат Тищенка очолив наглядову раду АТ «Коростенський кар’єр», а його син став директором підприємства. Разом із мером Коростеня Володимиром Москаленком вони позиціювали себе як меценати, але водночас підтримували діяльність псевдорелігійної організації «АллатРА», що поширювала проросійські наративи.

Вищий антикорупційний суд розпочав розгляд угоди про визнання винуватості Сергія Тищенка у справі про привласнення арештованих нафтопродуктів Курченка на суму 817 млн грн. Засідання відбуваються у закритому режимі з міркувань безпеки та збереження таємниці слідства. За даними прокурора, один із підозрюваних та його адвокати намагаються впливати на інших фігурантів справи, включно з Тищенком.

Нагадаємо, у 2024 році підозри отримали екснардеп Сергій Пашинський, бізнесмен Сергій Тищенко та інші. За версією слідства, Тищенко і Пашинський розробили схему заволодіння арештованим майном і створили для цього злочинну організацію. Вони домоглися передачі нафтопродуктів держпідприємству, на керівні посади в якому призначили підконтрольних осіб. При цьому Пашинський забезпечив контроль за базами зберігання нафтопродуктів силами МВС, якими на місцях керували учасники злочинної групи. Згодом підприємство повністю реалізувало сировину за заниженими цінами підконтрольній компанії, але в бюджет кошти так і не надійшли — їх вивели на рахунки пов’язаних структур.

Хто такий Курченко

Сергій Курченко — український бізнесмен із Харкова, який став відомим на початку 2010-х років. Його називають «газовим королем» часів Віктора Януковича: він сколотив статки на схемах з імпорту скрапленого газу й нафтопродуктів через групу компаній «СЄПЕК».

Після подій Євромайдану та втечі Віктора Януковича у 2014 році проти Курченка в Україні розпочали кримінальні провадження про масштабні розкрадання та ухилення від податків. Сам бізнесмен залишив країну — за даними ЗМІ, він опинився в Росії і отримав там дозвіл на проживання. Україна оголосила його у розшук, а активи «СЄПЕК» було заарештовано та частково націоналізовано.

Згодом Курченко став ключовим бізнес-оператором на окупованих територіях Донбасу. Його структури контролювали вивіз вугілля з окупованих територій, торгівлю паливом та металопродукцією. Київ і західні партнери розглядали ці схеми як фінансування незаконних збройних формувань. США та ЄС запровадили проти Курченка санкції.