Полтавська ОВА витратила 370 млн грн. на фіктивні фортифікації на Донеччині — розслідування нардепа

Полтавська обласна військова адміністрація разом із підрядником ТОВ «Енкі Констракшн» збудувала в Донецькій області фортифікаційні споруди на суму понад 370 млн грн. Однак, за словами нардепа Ярослава Железняка, ці укріплення не відповідають сучасним вимогам, а під час будівництва завищувалися ціни та обсяги постачання.

У лютому 2024 року департамент будівництва Полтавської ОВА уклав із «Енкі Констракшн» 16 контрактів на загальну суму понад 370 млн. грн. Як стверджує Желєзняк, фотографії збудованих споруд показують, що вони не мають необхідних характеристик для війни 2023–2025 років.

До листопада 2017 року керівником ТОВ «Енкі Констракшн» вважався Ігор Жданюк. Сьогодні він є помічником народного депутата Юрія Корявченкова — актора «95 кварталу» та представника партії «Слуга Народу».

Нинішній власник та директор «Енкі Констракшн» — Сергій Шенько. Компанія входить до складу громадської спілки «Український фонд енергоефективності та енергозбереження», президентом якого є Анар Рафіїв, колишній співвласник «Енкі» (вийшов зі складу власників у травні 2020 року). «Енкі Констракшн» разом із іншими структурами входить до «Ліги оновлення України».

Член комітету ВР з нацбезпеки та оборони Сергій Рахманін зазначив, що позиції недобудовані та не мають маскування, дренажу та захисту від дронів. Його висновок: «З погляду застосування сучасної зброї за умов війни, це позиції для камікадзе».

Схеми з переплатами та фіктивними обсягами

За даними розслідування, «Енкі Констракшн» закуповувала матеріали не безпосередньо у виробників, а через свою компанію «Прімум Актив». Наприклад, загороджувальні піраміди продавалися підряднику по 2161 грн за штуку, тоді як через рік «Прімум Актив» купила ті ж вироби вчетверо дешевше. На їх доставлення списали ще 21 млн грн., хоча водії перевізника стверджують, що таких рейсів не було.

Подібна схема застосовувалася і з деревиною: закупівлі на 1,3 млн грн оформлювалися як постачання майже на 8 млн грн. Частина матеріалів існувала лише «на папері». Записи розмов чиновників Полтавської ОВА підтверджують, що вони знали про невідповідність обсягів проєктної документації та фактичних постачань.

Крім того, у матеріалах розслідування згадуються переговори про створення фіктивних договорів для уникнення сплати ПДВ. До цього, за словами Железняка, був причетний і засновник «Енкі Констракшн» Анар Рафієв.

У розслідуванні фігурують записи розмов заступника директора департаменту будівництва Віталія Кулинича та виконувача обов’язків начальника управління Сергія Сизька. Вони обговорювали свідоме зменшення фактичних обсягів деревини у порівнянні з проєктною документацією.

Ухилення від ПДВ

Ще одна частина схеми — фіктивні договори для уникнення сплати ПДВ. На записах чути переговори Павла Литовченка («Прімум Актив»), Анара Рафієва (засновника «Енкі Констракшн») та Віталія Кулинича. Оскільки «Прімум» закуповував менше товарів, ніж оформлював у документах, у компанії виникали зобов’язання зі сплати ПДВ. Щоб їх обійти, учасники шукали фіктивних контрагентів для штучного завищення податкового кредиту. За підрахунками Железняка, лише на цьому етапі йшлося про 40 млн грн ПДВ і 200 млн грн фіктивних послуг.

Замість покарання — нові контракти

За словами Железняка, силові структури були в курсі цієї схеми, однак політичний «дах» гарантував повну безкарність.

У період закупівель Полтавську ОВА очолював Філіп Пронін, нині керівник Держфінмоніторингу та колишній голова АРМА. Він є однокласником віцепрем’єра з питань відбудови Олексія Кулеби. Його заступником був Богдан Корольчук, який, за словами Железняка, підтримує контакти з «Енкі Констракшн».

Нині виконувачем обов’язків голови Полтавської ОВА є Володимир Когут, який прийшов до адміністрації разом із командою Проніна.

За даними нардепа, замість покарання «Прімум Актив» у 2025 році отримала новий підряд на ремонт доріг у Полтавській області на суму 1 млрд грн і претендує на контракти з доброустрою Полтави в рамках проєкту «Рух без бар’єрів».

Крім того, в розслідуванні згадується відмова нинішнього керівництва Полтавської ОВА передати один із об’єктів нерухомості російського генерала Капашина одній із військових частин. Натомість майно дісталося ТОВ «Воєджер Плюс», пов’язаному з охоронною компанією «Антарес». За даними Железняка, «Енкі», «Прімум» та «Воєджер» подають податкову звітність з однієї IP-адреси, що може свідчити про їхню пов’язаність та близькість до оточення Проніна.

Железняк наголосив, що лише публічність може змусити владу та правоохоронців довести розслідування до кінця і покарати винних.

Останній раз тема «полтавських» фортифікацій на Донеччині підіймалася в серпні 2024 року, коли БЕБ розслідував можливу переплату у 3 млн грн. під час закупівлі дерев’яних брусів.

Реакція Полтавської ОВА

Верховна Рада викликала в.о. керівника Полтавської обласної військової адміністрації Когута на пленарне засідання 4 вересня, щоб заслухати його доповідь щодо ситуації з будівництвом фортифікацій.

Виконувач обов’язків керівника Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут заявив, що інформація про ситуацію з будівництвом фортифікацій, яка поширюється в інформаційному просторі, є неповною, неточною та містить маніпуляції фактами.

«Повідомляємо, що станом на 3.09.2025 року 14 взводних опорних пунктів і ліній невибухових загороджень виконані в повному обсязі. Усі роботи проведені відповідно до затвердженої проєктно-кошторисної документації, яка має позитивні висновки ДП "Укрдержбудекспертиза". Якість виконаних робіт підтверджена низкою перевірок, зокрема Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. проф. Н. С. Бокаріуса". Це також підтверджує командування сил підтримки ОТГ "Луганськ", представники якого розробляли та затверджували схеми взводно-опорних пунктів», — написав Когут у Телеграм-каналі.

Він зазначив, що загалом на будівництво фортифікаційних споруд було витрачено 375 млн грн, із яких близько 70 млн грн становить ПДВ. Найбільша частина витрат — понад 240 млн грн — припала на закупівлю матеріалів, тоді як на будівельні роботи спрямовано близько 65 млн грн.

«Спроби дискредитувати Полтавську ОВА, людей, які щодня, цілодобово працюють для зміцнення обороноздатності країни, тривають уже кілька років, однак не мають успіху. До цього залучені великі сили та кошти, які нині працюють лише на ворога. ОВА ініціює додаткові перевірки, щоб зафіксувати відсутність будь-яких порушень з боку замовника, а також надати оцінку особам, які здійснюють заходи з дискредитації обласної військової адміністрації та керівництва області», — додав Когут.

Раніше Вищий антикорупційний суд призначив запобіжний захід народному депутату Олексію Кузнєцову, який є одним із підозрюваних у справі про корупцію при закупівлі БПЛА та коштів РЕБ.