У прифронтовому Покровську знайшли сім'ю, про яку всі забули: 10-річний хлопчик доглядав братів під обстрілами

У прифронтовому Покровську на Донеччині залишалася родина, про яку всі забули. Двоє 13-річних братів із важким генетичним захворюванням були прикуті до ліжка й важили лише по 8,5 кг. Після смерті бабусі їхнім єдиним доглядальником став 10-річний Платон: він годував і поїв братів, прибирав довкола, під час обстрілів спускав усіх у підвал.

Історію братів розповідає «Українська правда. Життя».

10-річний Платон — єдиний, хто рік доглядав братів після смерті бабусі. Фото: Місто Добра

Через постійні атаки, у тому числі фугасними боєприпасами та дронами, дітей вирішили терміново евакуювати. За допомогою соцслужб і Червоного Хреста брати дісталися до благодійного центру «Місто Добра» у Чернівцях, де розташований хоспіс «Дім Метеликів».

За словами медиків, діти приїхали у вкрай тяжкому стані: переломи зросталися без лікування, тіла були деформовані, втрачена вага.

У братів діагностували тяжке генетичне захворювання — лісенцефалію першого типу, яке супроводжується неврологічними розладами, епілепсією та білково-енергетичною недостатністю. За словами медичного директора «Дому Метеликів» Дениса Колюбакіна, це діти найскладнішої категорії.

Діти були у вкрай тяжкому стані. Фото: Місто Добра

Коли їх доправили до «Міста Добра», перші години пройшли у суцільних обстеженнях та діагностиці. Лікарі одразу попередили, що обидва хлопці належать до паліативного профілю.

«Пару місяців тому нам подзвонили соціальні служби й питають: "Скажіть, це центр реабілітації для дітей? А у вас є місця для дітей з-під Покровська?" Ми відповідаємо: є. А вони: "У нас тут двоє немобільних, ще й молодший брат, який їх годує», — згадує медичний директор "Дому Метеликів" Денис Колюбакін.

Тоді в хоспісі зрозуміли, що йдеться про родину, яку фактично залишили без уваги, попри обов’язкову евакуацію прифронтових зон. За словами Колюбакіна, соціальні служби Покровського району організували перевезення дітей каретою Червоного Хреста до «Міста Добра».

«Соцслужби робили все можливе в таких надскладних умовах, в яких перебували діти з матірʼю. Пізніше працівники служби писали й дзвонили до хоспісу, аби поцікавитися долею дітей. Ми вдячні їм за можливість допомогти хлопчикам», — пояснює медичний директор.

За словами медиків, стан дітей після евакуації вразив навіть досвідчених фахівців.

Тепер хлопчики під наглядом лікарів. Фото: Місто Добра

«У цих дітей буди поламані ноги, які ніколи не бачили гіпс. На ногах — озера йоду, що не змивалися рік», — розповідає завідувачка паліативного відділення «Міста Добра» Наталія Попадюк.

Хлопці не можуть рухатися і потребують постійного догляду, лікарі також зафіксували численні старі травми, які залишилися без лікування.

Нині вони поступово відновлюються: набрали по кілька кілограмів, менше страждають від судом і отримують необхідне лікування та догляд.

Молодший брат Платон тепер ходить до школи, має друзів, займається футболом і малюванням. Він також отримує психологічну допомогу, адже рік фактично прожив «дорослим життям». У «Місті Добра» намагаються допомогти й матері хлопців, яка бореться з наслідками залежності.

Раніше ми писали, що у селищі Ярова Донецької області триває евакуація місцевого населення. Зросло охочих виїхати із населеного пункту після російського удару 9 вересня.