За три роки державні та донорські програми допомогли вирішити житлові питання лише для незначної частини внутрішньо переміщених осіб. Незважаючи на десятки мільярдів гривень видатків, понад 4 млн українців продовжують залишатися без власного житла. Про це пише «Економічна правда».
За офіційними даними, в Єдиній базі ВПО значиться понад 220 тис. активних заяв про потребу в житлі, але за весь час закрито лише кілька десятків. Ключова проблема криється в обліку: різні відомства називають неспівставні цифри, а держава не має єдиної класифікації житлових потреб — тимчасове житло, компенсації чи оренда враховуються по-різному. У результаті бюджетні кошти часто розподіляються неефективно, а переплати за допомогу досягають сотень мільйонів гривень.
Найбільш ефективними виявились житлові сертифікати та компенсації ветеранам: вони мають високу «конверсію» у реальне придбання житла. Водночас тимчасове розміщення та пільгові кредити охопили лише малу частку переселенців, несумісну з масштабом запиту.
Дослідження підтверджують: з 2022 року житло чи фінансову допомогу отримали близько 13 тис. ВПО, що становить менше ніж 0,3% від загальної кількості переселенців. Таким чином, головною проблемою залишається не так дефіцит грошей, як відсутність системного управління даними та пріоритетами.
Новим кроком уряду стало рішення щодо будівництва соціального орендного житла із залученням європейського кредиту на 200 млн євро. Проте експерти попереджають: без прозорих критеріїв та достовірної аналітики цей проект ризикує повторити долю попередніх ініціатив, ставши затратним, але малоефективним.
Нагадаємо, станом на середину 2025 року в Україні зареєстровано близько 4,6 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Згідно зі статистикою Мінсоцполітики, серед них 60% – це жінки (2,7 млн), 40% – чоловіки (1,8 млн), близько 900 тисяч – діти. Найбільше переселенців зареєстровано на Донеччині — понад півмільйона жителів.