Від гордості української металургії до бази російського ВПК: як Алчевський меткомбінат став мішенню для ЗСУ

5 грудня Сили оборони України завдали удару по Алчевському металургійному комбінату в Луганській області, де російські окупанти налагодили виробництво корпусів для артилерійських снарядів.

Видання 0642 р. розбиралося, як із гордості української металургії комбінат перетворився на базу військово-промислового комплексу російських військових.

Удар було здійснено з метою зниження наступальних можливостей противника. На підприємстві, розташованому на тимчасово окупованій території, виготовляли комплектуючі для снарядів за замовленням російського міноборони. Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

На комбінаті зафіксовано влучання з подальшою пожежею, масштаби руйнувань нині уточнюються. Про атаку також повідомили місцеві жителі, які публікували у соцмережах відео зі звуками прольоту безпілотників та вибухів на території заводу. Зі свідчень мешканців та повідомлень у локальних чатах можна припустити, що ймовірно було уражено кисневий цех — критичний елемент виробничого процесу, без якого виплавка сталі неможлива. Проте це наразі офіційно не підтверджено.

Російська окупаційна адміністрація також визнала факт удару, заявивши про падіння безпілотника у промисловій зоні Алчевська, вибух і подальшу пожежу. Вони стверджують, що загиблих чи постраждалих немає, а займання ліквідували оперативно.

Гордість української металургії

Алчевський металургійний комбінат – одне із найстаріших підприємств Луганської області. Було відкрито ще 1896 року банкіром і промисловцем Олексієм Алчевським. Підприємство акціоноване 1994 року, приватизовано 1995 року. З самого початку комбінатом спільно управляли корпорації Інтерпайп та Індустріальний союз Донбасу. З 2002 р. АМК перейшов у повне управління ІСД.

У вересні 2003 року розпочалася масштабна реконструкція підприємства, яка передбачала практично повну заміну застарілого обладнання, відмову від мартенівського виробництва, будівництво нових виробничих цехів, а також будівництво відділення безперервного розливу сталі. Загальна вартість проекту становить майже 2 млрд. доларів США.

Віктор Ющенко та Сергій Тарута. Фото: УНІАН

У серпні 2005 року на відкриття нового комплексу безперервного лиття прибув президент України Віктор Ющенко. 2007 року Віктор Ющенко взяв участь у відкритті киснево-конверторного цеху для виробництва сталі.

До окупації листова та сортова прокатна продукція підприємства широко використовувалася як в Україні, так і за кордоном у суднобудуванні, атомному та хімічному машинобудуванні, під час будівництва газопроводів, металевих конструкцій, шахтних та гірничих виробок.

У 2013 році комбінат наростив виробництво металопрокату на 9,3% порівняно з 2012 роком – до 3,8 млн. тонн, виплавку сталі – на 7,8%, до 4,2 млн. тонн, чавуну – на 7,7%, до 3,8 млн. тонн. На підприємстві працювало понад 18,3 тисячі робітників.

Деградація під час окупації

Після окупації у 2014 році завод поступово призупинив діяльність, проте у 2020 році на підприємстві відновили виплавку сталі. Виробництво – максимум 500 тонн на добу замість 6000 у довоєнний період.

2020 року на Алчевському металургійному комбінаті через заборгованість із заробітної плати працівники двох цехів взагалі оголосили страйк. 13 лютого повністю припинили роботу залізничний та доменний цехи. А дружини співробітників АМК написали лист до ватажка «ЛНР» Леоніда Пасічника, де погрожували здійснити «піший похід» на Луганськ.

У квітні 2021 року на Алчевському меткомбінаті через величезні борги виник новий страйк робітників. У травні 2021 року там упав дах у залізничному цеху.

У липні 2025 року із повідомленнями місцевих жителів на підприємстві або зламалися, або були свідомо вимкнені очисні споруди, що призвело до масових викидів токсичних речовин в атмосферу.