На окупованій частині Донбасу проблеми з водою, житлом та медициною: як виживають люди

Жителі захопленої частини Донбасу дедалі частіше стали скаржитися на відсутність базових потреб. Проблеми окупації — вода за графіком, втрата житла та деградація медицини. Про це розповідається у сюжеті «Новин Донбасу».

«Чого вони хочуть від Нового року, це вони хочуть миру, стабільності. Про якісь політичні гасла тут не йдеться. Люди втомилися, втомились від війни, вони хочуть, щоб тут не було військових, щоб усе це мілітарне було від них якнайдалі. І тому ці побажання світу «хочемо миру» — це все в такому широкому сенсі мається на увазі, щоб просто цих людей дали спокій», — повідомила редакторка сайту «Реальна газета» Олена Фетісова.

Одна з найболючіших тем — житло. В окупованому Маріуполі люди четвертого року слізно просять дати їм дах над головою. Маріупольцям пропонують так зване муніципальне житло, або як його ще називають окупанти «безгосподарне» — квартири людей, які загинули, були змушені виїхати чи житло тих, хто не переоформив документи за російським законодавством.

«Маріупольці розуміють, що це, загалом, не їхня власність. І дуже часто є ситуації, коли люди просто відмовляються від такого житла. Але альтернативи наразі цьому немає, і окупанти в принципі запропонувати нічого не можуть натомість. Тому люди змушені якось тулитися у знайомих, знімати його за якісь гроші», — розповідає Олена Калякіна, яка випускає редактор сайту 0629.com.ua.

Відомо, що у місті активно будують нові будинки, але квартири у них продаються за іпотечними програмами РФ. Місцеві жителі, які втратили все, таку іпотеку дозволити собі не можуть. В результаті в місті з'являються нові квартали, а люди, які мешкали тут десятиліттями, залишаються без даху над головою. У місцевих пабліках маріупольці пишуть, що почуваються «бомжами у рідному місті».

Крім того, маріупольці страждають на відсутність нормальної роботи. Як зазначається, робота у людей тимчасова.

Схожа ситуація в інших населених пунктах Донецької області. Це створює атмосферу постійного страху та невизначеності. «Адміністрація» Луганської області заявила про знесення так званих «аварійних будинків», проте невідомо, де житимуть люди. У середині року так звані влади обіцяли завершити процедуру до кінця 2025 року, але ситуація не зрушила з місця.

«Я спілкувалася з мешканцями будинків, які називають аварійними. І насправді це споруда 40-х років. Воно старе, але вона добротна, вона з високими стелями, досить тепла, просто стара. І люди кажуть, що якогось аналогічного житла, величезної площі з величезними кімнатами та високими стелями їм не дадуть, бо такого просто не будують», — заявила редактор сайту «Реальна газета» Олена Фетісова.

У Луганську будівництво нових будинків у стадії котловану. Те, що зараз здають в експлуатацію, було збудовано ще до 2014 року, потім окупанти заморозили ці об'єкти, а зараз продають їх в іпотеку.

«Таких випадків, коли після 22-го року знайшли місце, вирили котлован, там щось побудували. Такого ще не було. Щодня окупаційна адміністрація на своїх ресурсах вивалює величезну кількість наполеонівських планів про те, як вони відкриють IT кластер. У Рубіжному, зруйнованому росіянами, збудують десятки нових ЖК або десятки басейнів. Все це воно щодня вивалюється. Але якихось реальних прикладів того, що взяли і зробили нормально, немає», — доповнила редактор сайту «Реальна газета» Олена Фетисова.

Однією з найбільш глобальних проблем є вода. Майже весь рік окупована Донецька область мешкає в умовах жорсткого дефіциту водопостачання. У Донецьку, Макіївці, Маріуполі вода подається за графіком — у найкращому разі на кілька годин на добу, інколи ж раз на три дні або раз на тиждень.

На Луганщині ситуація не така критична, це пов'язано з тим, що в регіоні більше підземних джерел та менше шахт, і тому проблема води там стоїть менш гостро, а на півночі області, де шахт достатньо — вона тягнеться роками з початку окупації.

Подібна ситуація в окупованому Бердянську, Мелітополі Запорізької області. Після руйнування окупантами Каховської ГЕС у 2023 році основне водне джерело для півдня Запорізької області було втрачено. Російська окупаційна влада не відновила стабільний централізований водопровід, який раніше забезпечував питну воду для населення.

Люди запасаються водою у пляшках, цебрах та баках. У багатоповерхівках вода часто не доходить до верхніх поверхів через слабкий тиск. Мешканці розповідають, що носять воду із підвалів чи з вулиці, піднімаючи її на собі на п'ятий, сьомий, дев'ятий поверх. Цю воду використовують навіть для туалету — змиву, елементарної гігієни, іноді навіть для прання. Митися регулярно стає неможливим, особливо для сімей з дітьми та людей похилого віку.

Якість води в кранах — окрема проблема. Вона часто каламутна, із запахом, іржавим відтінком або з бактеріями. Її бояться пити без кип'ятіння, інколи ж використовують лише для технічних потреб.

І як це вирішити цю проблему, окупаційна адміністрація не знає і навіть не обіцяє. Тобто людям обіцяють просто, ну щоб вода хоча б іноді в них була. Це дуже далеко від нашої норми, коли у нас вода у крані постійно є. І у них норма, нормальна норма дуже така занижена та розмита. Ось воду вам дають неодноразово. Ось, наприклад, в Антрациті – не один раз на тиждень, а тричі на тиждень. І люди дякують», — доповнила редакторка сайту «Реальна газета» Олена Фетисова.

За словами Калякіної, люди сподіваються, можливо, на рясні снігопади, які хоч якось додадуть води до водосховища. Але поки ситуація дуже і дуже проблемна, люди ходять по воду, стоять у черзі.

Третя ключова проблема — медицина. У Маріуполі та інших окупованих містах система охорони здоров'я деградує з кожним роком. Бракує медиків, обладнання та ліків. Частина медперсоналу поїхала, частина мобілізували, лікарні та поліклініки працюють із перевантаженням.

Фетисова додала, що у Луганську в останні пару років відбувається показовий ремонт.