Зв'язки зі США та репутація жорсткого розвідника: The New York Times про Буданова

Призначення 39-річного Кирила Буданова на посаду в адміністрації президента України переводить одного з найвідоміших українських генералів у політичну площину. Цей крок відбувається на тлі посилених дискусій про можливість проведення виборів у разі досягнення домовленостей з Москвою про припинення вогню, зазначає The New York Times.

Одночасно це рішення означає звільнення Буданова з посади голови військової розвідки, що тягне за собою зміни у керівництві ключових силових структур країни. В американському виданні наголошується, що Буданова у Вашингтоні розглядають як потенційного політичного суперника Володимира Зеленського — особливо в умовах, коли США та Росія дедалі наполегливіше порушують питання виборів в Україні.

При цьому перехід до президентської адміністрації може ускладнити для Буданова можливість самостійної участі у президентських перегонах. Оголошуючи про призначення, Володимир Зеленський заявив, що Україні «необхідно більше уваги приділяти питанням безпеки», розвитку оборонних та силових інститутів, а також продовженню дипломатичних зусиль на переговорах.

Окремо The New York Times звертає увагу на тісні зв'язки Буданова зі Сполученими Штатами. Він проходив підготовку за програмою, яку підтримує ЦРУ, а після поранення, отриманого в боях на сході України, проходив лікування в «Національному військово-медичному центрі імені Уолтера Ріда» у штаті Меріленд — вкрай рідкісний випадок для українського військовослужбовця.

Ці контакти можуть відігравати помітну роль у потенційних мирних переговорах з адміністрацією Дональда Трампа. Буданов очолив Головне управління розвідки у 2020 році, коли йому було 34 роки. На той момент він вже мав репутацію сміливого та жорсткого організатора таємних операцій, які, за даними видання, іноді виходили за межі того, що вважалося прийнятним для українського керівництва та його західних партнерів.

Під його керівництвом ГУР проводило операції з диверсій та усунення цілей у глибокому тилу противника. У статті також згадується епізод 2016 року, коли Буданов керував групою спецназівців, які проникли на окупований Росією Кримський півострів з метою диверсії на військовому аеродромі.

Після зіткнення з російськими силовиками підрозділу довелося відходити вплав, проте українська група, за даними видання, не зазнала втрат. Ця операція викликала різке невдоволення Білого дому, який побоювався ескалації, і зазнала жорсткої критики з боку Джозефа Байдена-молодшого, який тоді обіймав посаду віцепрезидента США.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Кирило Буданов став однією з найвідоміших постатей війни, незважаючи на те, що його діяльність в основному була пов'язана із секретними операціями. Його стриманий, незворушний образ перетворився на мем, який символізує стійкість України, тоді як Кремль вніс його ім'я до списку «іноземних терористів».

Крім того, у рамках роботи з обміну військовополоненими Буданов підтримував контакти з російською стороною — унікальна практика для найвищого українського керівництва, наголошує The New York Times.

Раніше «Новини Донбасу» повідомляли, що Зеленський має намір призначити керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка головою Головного управління розвідки Міноборони України, проте наголосив, що для цього необхідно пройти передбачені процедури.

Авторка новини: Наталія Нестеренко, випускова редакторка «Новин Донбасу»