Правозахисники закликали Зеленського ветувати закон про обов'язкову евакуацію

Правозахисники закликали президента накласти вето на закон про обов'язкову евакуацію. Фото: поліція

Правозахисні організації у п'ятницю, 27 лютого, офіційно закликали президента України Володимира Зеленського накласти вето на закон №4775-ІХ, який регулює питання евакуації, розміщення та життєзабезпечення евакуйованого населення, а також захисту дітей на територіях активних та можливих бойових дій.

За словами правозахисників, закон у разі набуття чинності створить умови для порушення прав людини та норм міжнародного гуманітарного права.

Ризик для необґрунтованого розлучення сімей

Законом передбачено, що обласні та Київська міські військові адміністрації «можуть ухвалити рішення щодо проведення обов'язкової евакуації примусовим способом дітей» за письмовою пропозицією військового командування та за погодженням координаційного штабу.

Крім того, у разі відмови батьків або інших законних представників супроводжувати фіксовану поліцейським дитину «евакуація примусовим чином дітей у безпечні райони проводиться без супроводу таких осіб». Далі Закон передбачає «відібрання дитини від батьків провадиться без позбавлення їх батьківських прав», а якщо протягом шести місяців батьки або законні представники не звернулися про повернення дитини, «орган опіки та піклування звертається до суду з позовом про позбавлення їх батьківських прав».

Закон фактично допускає відібрання дитини від батьків через обставини проживання сім'ї на території бойових дій

При цьому СК України пов'язує відібрання дитини з безпосередньою небезпекою для її життя або здоров'я, що виникає в результаті поведінки батьків, а не з місцем проживання сім'ї. Такий підхід суперечить статті 51 Конституції України, за якою сім'я перебуває під охороною держави, а також принцип збереження сімейної єдності, передбачений міжнародним гуманітарним правом. Відповідно до норм IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни держава зобов'язана забезпечувати захист дітей та сприяти збереженню сімейних зв'язків при переміщенні цивільного населення.

Позбавлення батьківських прав

Закон розширює підстави для позбавлення батьківських прав шляхом запровадження такої підстави як ухилення батьків (батьків) від виконання обов'язків щодо забезпечення безпечних умов життя дитини. Це може призвести до непропорційного втручання у сімейне життя, безпідставного позбавлення батьківських прав і, як наслідок, порушення прав дитини та батьків, особливо в умовах воєнного стану.

Підтримка дітей та євроінтеграційні зобов'язання України

Мережа прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, малих групових будинків та патронатних вихователів об'єктивно не зможе покрити потенційний обсяг потреб, які можуть виникнути у разі застосування механізмів примусової евакуації та відібрання дітей.

Цей закон створює ризик відступу від задекларованого курсу на деінституціалізацію та гармонізацію законодавства зі стандартами ЄС.

Залучення для проведення евакуації військових

Залучення військових до евакуації могло виправдатись на початковому етапі повномасштабного вторгнення, коли відбувалися раптові бойові дії, державні органи ще не функціонували стабільно, а правоохоронна система була перевантажена. Однак у 2026 році евакуація вже є системною державною політикою, яку реалізують військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, ДСНС, Національна поліція та гуманітарні організації. Закон має регулювати плановість проведення евакуаційних заходів, а не виняткових кризових обставин. За наявності налагоджених планових цивільних механізмів евакуації необхідність залучення військового формування лише на рівні закону невиправдана.

Працівники Нацполіції мають право застосовувати заходи примусу

Відповідно до статті 42 Закону України «Про Національну поліцію» поліція при виконанні повноважень уповноважена застосовувати примусові заходи, а саме: фізичний вплив (силу), спеціальні засоби та вогнепальну зброю.

До спеціальних засобів примусу, зокрема, належать гумові та пластикові кийки, електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії, наручники, сльозогінний газ, службові собаки, світлошумні гранати тощо.

Техніко-юридичні недоліки

Пропонується доповнити статтю 86 КЦЗ України новою частиною 11 щодо забезпечення евакуйованих осіб житлом, тоді як чинна редакція цієї статті містить лише вісім частин, що свідчить про структурну помилку та відсутність належної нумераційної логіки. Крім того, питання забезпечення житлом уже врегульовано статтями 8, 84 та 86 КЦЗ України, а отже, запровадження додаткової норми створює ризик дублювання та колізій. Крім того, закон не враховує фактичну недостатність фонду житла для тимчасового проживання, що ставить під сумнів реалістичність виконання такої норми. За таких умов ця норма набуває декларативного характеру, а сама евакуація обмежується фактично до вивезення людей, нерідко із залученням гуманітарних організацій, без належного забезпечення умов для подальшого проживання.

Раніше ми писали, що Верховна Рада схвалила законопроект №12353, який дає право евакуювати із територій активних бойових дій дітей без згоди їхніх батьків та передавати органам опіки.