Заместитель декана исторического факультета Донецкого национального университета Юрий Темиров обратился к студентам в связи с проведением в городе сепаратистских митингов.
Приводим текст обращения:
"Звернення до студентів!
Звертаюсь до своїх студентів, минулих та теперішніх, як корінний донбасівець, ваш викладач та заступник декана історичного факультету Донецького національного університету. Саме до вас, тому що, по-перше, зараз вирішується ваше майбутнє, по-друге, розраховую на вашу довіру та розуміння.
Всі роки роботи в Донецькому національному університеті я намагався бути з вами чесним, не давав порожніх обіцянок та виконував ті, що давав. Свою першу лекцію з будь-якого предмету, який викладаю, я починав словами, що ви не зобов'язані поділяти мою точку зору, але повинні вміти чітко сформулювати та обґрунтувати свою. Я вам казав про толерантність та плюралізм - важливі надбання, яких я не мав студентом в радянські часи. Разом з тим толерантність має свої межі, вона не стосується головних моральних цінностей, вона не стосується також такої цінності, як єдина, суверенна Україна. Щодо цих цінностей всі порядні люди повинні бути однодумцями!
Я вам також казав, що сподіваюсь на вас, як на людей, які здатні протистояти брехні та допомогти розгледіти цю брехню своїм рідним та друзям.
Зараз не час для абстрактних політичних дискусій - провокатори вже підбурюють наш рідний Донецьк, Донбас. Час дати відповідь собі і своїм рідним, друзям на питання:
- Чому кілька тисяч провокаторів-сепаратистів говорять від імені Донбасу? Хіба в Донбасі мешкає 10 тисяч людей?
- Хіба ми з вами моральні уроди, які замість виходжувати хвору матір виносять та розпродують із хати пожитки?
- Хіба ми з вами шакали, щоб скориставшись бідою країни шматувати її на частини?
- Чому "зграя шакалів", яка донедавна називалась міською радою, моментально збіглась для одобрямсу провокації із страшними для Донецька та Донбасу наслідками, але не збиралась на екстрену сесію щоб пояснити нам, як сталося так, що право на "покращення" життя було делеговано окремим вихідцям із Донбасу, одурілим від кричущої розкоші?
- Чому ватажок цієї зграї змінює господарів кожен день, хоча клявся служити лише нам, донеччанам?
- Чому нас хочуть запитати на референдумі про долю Донбасу, а не про долю донбасівця, який сидить без роботи в депресивних містечках або гине в копанках; про донбасівця, який по телебаченню звертається до людей за допомогою на лікування дитини в той час, як його "земляки" жирують в палацах; про донбасівця-підприємця, якого "роздягають" чиновники?
- Чому у провокаторів на площі Леніна тільки тепер виникло бажання, щоб голос Донбасу почули, але не було такого бажання коли наші "земляки" "хазяйнували" в Києві? Чи може цих провокаторів тоді чули в Києві дуже добре?
- Чому по телебаченню нам показують надсучасну систему попередження аварій на шахтах, а через кілька днів в Макіївці гинуть шахтарі?
- Куди роками діваються мільярди із державного бюджету на модернізацію безпеки шахт? Може їх розкрадають заслані бандерівці?
- Чому басейн Донецького національного університету роками стоїть в аварійному стані, а на столярку (одного з !!!) об'єктів Межигір'я витратили 35 млн. гривень?
- Чому нас постійно лякають загонами екстремістів-бандерівців, а обласну державну адміністрацію штурмують доморощені "ополченці"?
На завершення не питання, а твердження: на гербі Донецька немає зображення шакала, вірю ніколи не буде".
Напомним, вчера Донецкий городской совет под давление протестов пророссийских активистов принял решение обратиться к облсовету о назначении референдума о дальнейшей судьбе Донбасса.
Присоединяйтесь к «Новости Донбасса» в социальных сетях: Facebook, Вконтакте, Twitter (делайте отметку @novostidnua), Живом журнале, google плюс и Tumbler.