Повна єдність та обмежена підтримка. Підсумки Саміту Європейської спільноти для України

5 жовтня в іспанській Гранаді відбувся саміт лідерів Європейської спільноти, в якому взяли участь близько 50 країн. Основною метою зустрічі було збереження єдності Європи на тлі війни Росії проти України та політичних змін у світі. «Новини Донбасу» попросили журналіста Віталія Сизова, який побував на зустрічі у Гранаді, підбити підсумки заходу та розповісти, яких результатів досягла українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським.

Український формат

Повномасштабне російське вторгнення в Україну триває вже майже два роки й багато чого змінило в Європі. Головна геополітична сила регіону, Європейський Союз, усвідомила свою відповідальність не лише за економічну та політичну ситуацію, а й за безпеку в Європі.

Безпека для ЄС була у збереженні балансів та сірих або як любить говорити Росія «нейтральних» зон. Вторгненням в Україну Росія зруйнувала цей тендітний та ілюзорний баланс безпеки підштовхнувши Європейський Союз, можливо, до найважливішого рішення у своїй історії нового розширення, як у прямому розумінні, так і у смисловій, економічній, політичній та військовій сферах.

Якщо попереднє розширення проходило на тлі колапсу двополярного світу і розвалу радянського блоку і не передбачало прямої конфронтації ні з ким, то новий етап розширення може проходити на тлі опору, що росте не тільки з боку Росії.

Формат зустрічей лідерів Європейської спільноти був запропонований президентом Франції Емануелем Макроном як відповідь на зміну політичної реальності континенту. Третя така зустріч відбулася 5 жовтня в іспанській Гранаді, де за інформацією пресслужби Європейської ради зустрілися лідери 47 країн. Формат Європейської спільноти ще можна назвати «українським» форматом, адже російське вторгнення в Україну та допомога їй стали головною причиною його створення.

Саміт Європейської спільноти у Гранаді. Фото: пресслужба президента України

Але політична ситуація постійно змінюється: США проходять через політичну турбулентність, пов'язану з відставкою спікера Палати представників Конгресу США Кевіна Маккарті та бюджетним процесом, низка Європейських країн проходить чи скоро пройде через вибори, як і Європарламент. Все це створює реальні загрози для України, яка критично залежить від економічної, військової та політичної допомоги країн ЄС та США. Єврочиновники останнім часом все більше говорять про економіку та конкуренцію з Китаєм, аніж про Україну, тема Азербайджансько-Вірменського конфлікту теж на слуху.

На цьому тлі візит президента України Володимира Зеленського на цю зустріч до Іспанії до самого початку був під питанням. У пресслужбі прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до останнього дня підтверджували його участь у зустрічі Європейської спільноти, що унеможливлювало участь президента. Вже навіть було складено його графік. Але вранці 5 жовтня у твіттер-акаунті президента України з'явилося повідомлення про те, що він в Іспанії:

«Я прибув до Гранади, Іспанія, щоб взяти участь у саміті Європейської політичної спільноти.

Наша спільна мета — забезпечити безпеку та стабільність нашого спільного європейського будинку.

Ми працюємо разом із партнерами над зміцненням архітектури європейської безпеки, особливо регіональної безпеки. Україна має суттєві пропозиції в цьому плані».

Зеленський додав, що його мета — це зміцнення глобальної продовольчої безпеки та свободи судноплавства та посилення протиповітряної оборони.



Першим на зустріч приїхав її формальний організатор прем’єр Іспанії Педро Санчес. Він відповідав на запитання журналістів понад 10 хвилин. Весь цей час представники його команди кілька разів підходили до своїх українських колег, питаючи коли приїде президент України. Вони хотіли, щоб Санчес зустрів Зеленського, але через розрив графіків це не вийшло.

Український президент приїжджає одразу після Санчеса. На цьому наголошується його статусність як гостя. З журналістами спілкується коротко. Головне послання президента:

«Найбільший виклик для всіх нас — це зберегти єдність у Європі, і я говорю не лише про країни ЄС, а й у всій Європі».

Зеленський одразу йде на двосторонню зустріч з Педро Санчесом, а потім зустрівся з прем'єркою Італії Джорджією Мелоні. Теми для обговорення однакові — протиповітряна оборона та єдність.

Росія може напасти на інші країни Європи у 2028 році

Потім Зеленський має офіційну церемонію відкриття зустрічі. Він серед промовців із вступним словом. Поряд із Педро Санчесом, президентом Європейської ради Шарлем Мішелем та президентом Єврокомісії Урсулою Фон Дер Ляйєн.

Президент відвертий. Він вважає, що сценарій заморозки конфлікту з Росією стає дедалі привабливішим для багатьох у залі й попереджає про наслідки.

«Я чесний з вами, яким був завжди. Росія зараз розглядає безліч сценаріїв на найближчі роки. Один із них особливо небезпечний. У разі будь-якої заморозки у ситуації їхньої агресії проти України, то буде новий ключовий момент — 2028 рік. Якщо Росії буде дозволено адаптуватися, то до 2028 року Кремль буде здатний відновити військовий потенціал, який ми зруйнували, і він матиме достатньо сил, щоб атакувати країни, які знаходяться у фокусі російської експансії. Крім України, це точно будуть Балтійські країни та ті країни, де є російські контингенти. Це чітка інформація від нашої розвідки», — сказав Зеленський.

Президент Європейської ради Шарль Мішель запевняє, що підтримка України не ослабне:

«Шановний Володимире, хотілося б почати зі звернення особисто до вас. Я хотів би ще раз повторити: ми підтримуємо вас та підтримуємо український народ. Ми вражені вашою мужністю та мужністю народу України. Ми вражені вашими сильними словами, і ми продовжимо надавати вам потужну військову, політичну та фінансову підтримку. ЄС уже мобілізував 82 мільярди євро для підтримки вашої країни, і ми готуємо додатковий пакет допомоги Україні».

Зустріч із президентом Європейської ради Шарль Мішелем. Фото: пресслужба президента України

Спроба України стати посередником між Вірменією та Азербайджаном

Згадка про країни з російськими контингентами, які завжди під загрозою вторгнення, у промові українського президента не випадкова. У залі сидить прем'єр Вірменії Нікол Пашинян, на її території російська військова база і зараз російські медіа розгорнули справжню війну проти його уряду на тлі поразки Єревана у війні за контроль над Нагірним Карабахом, який вірмени називають Арцахом. Це особливо дивно, адже формально Росія — союзник Вірменії. Обидві країни є учасниками Організації Договору про Колективну Безпеку (ОДКБ). В Організації Об'єднаних Націй Єреван завжди намагається голосувати так, щоб не злити Москву, яка виявилася поганим гарантом безпеки для Вірменії.

Українська сторона розраховувала зіграти миротворчу роль на саміті спільноти, організувавши зустріч вірменського та азербайджанського керівництва, але в останній момент усе зірвалося і Зеленський розмовляє з Пашиняном не у переговорній кімнаті, а на полях саміту, про що повідомляє у своїх соцмережах.

Володимир Зеленський та Нікол Пашинян на полях саміту у Гранаді. Фото: пресслужба президента України

«Під час нашої першої зустрічі з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном ми обговорили безпекову ситуацію на Південному Кавказі. Україна зацікавлена в стабільності регіону та дружніх відносинах із його країнами. Ми також обговорили нашу двосторонню співпрацю й міжрегіональні економічні проєкти», — розповів президент України.

Формат лідерства Зеленського та Пашиняна схожий. Обидва здобули владу на тлі протестного голосування і як несистемні політики. Обидва зіткнулися із найсерйознішими викликами. На відміну від свого союзника Росії, Вірменія — демократія, яка тяжіє до Європи та США. Роль посередника в регіоні була б серйозним політичним успіхом України, який поки що не відбувся.

Ініціатива Макрона вдалася

В іншому візит президента України був більш ніж успішним, а графік дуже щільним. Відразу ж після свого виступу та офіційної частини Зеленський йде на зустріч із президентом Франції Емануелем Макроном. Той чекає на нього 5 хвилин у переговорній кімнаті, виходячи в коридор і перемовляючись з журналістами французького пулу. Французький лідер задоволений. Його ініціатива, Європейська спільнота, схоже, що відбулася і вже живе своїм життям.

Несподівано для багатьох, опір України зробив ідеї Макрона щодо стратегічної автономії Європейського союзу та Європи загалом реальністю. Публічною особою цього процесу виступив Володимир Зеленський. Тому його можна й зачекати. Загалом Макрон завжди мав добрі стосунки з українським президентом, він зустрічався з ним до його перемоги на виборах, як ще з кандидатом у президенти. Макрон активно працював у тепер уже майже забутому Нормандському Форматі для того, щоб мирно прибрати Росію з Донбасу напередодні повномасштабного вторгнення армії РФ. Він особисто літав до Москви вмовляти президента Росії Володимира Путіна не робити цього. Вже після вторгнення, Франція — один із лідерів із передачі Україні зброї. Це стосується артилерійських систем та ракет SCALP. Цікава деталь. З Макроном у Зеленського дійсно зустріч віч-на-віч. Під час відкритої частини зустрічі — рукостискання — вони одні позують перед журналістами в кімнаті.

Володимир Зеленський та Емануель Макрон. Фото: пресслужба президента України

Підсумки саміту для України

Ще Зеленський провів зустрічі з головою Європейської ради Шарлем Мішелем, прем'єром Великобританії Ріші Сунаком, канцлером Німеччини Олафом Шольцем. За день президент України зустрівся із лідерами всіх найбільших країн Європи. Публічними підсумками саміту стало отримання Україною шести установок протиповітряної оборони Hawk від Іспанії та однієї установки Patriot від Німеччини. Втім на зустрічах такого формату великих рішень не приймаються, а підготовляються, тому анонс про передачу військової техніки скоріше символічний крок. Інші результати переговорів будуть помітні вже за наступними підсумками зустрічей міністрів оборони у форматі «Рамштайн» та в анонсах інших країн. Політичним результатом зустрічі стало підтвердження єдності Європейської спільноти у підтримці України.

Володимир Зеленський та Олаф Шольц. Фото: пресслужба президента України

Втім, попри весь політичний позитив, залишається питання ступеня готовності Європи підтримувати Україну та її рішучості переходити на наступний рівень.

Прогрес у розумінні важливості збереження України та відновлення її територіальної цілісності за останні два роки величезний. За кілька днів до російського вторгнення голова європейської дипломатії Жозеп Боррель застерігав Росію, запроваджуючи санкції за так зване визнання Москвою «незалежності» Донбасу.

«Більше не буде шопінгу в Мілані, вечірок у Сен-Тропе, діамантів в Антверпені», — написав Боррель у твіттері та додав, що це лише «перший крок».

Після двох років великої війни, знищених українських міст, зміцнення влади Путіна такі загрози європейської дипломатії виглядають безглуздо. За ці два роки було пройдено величезну еволюцію від небажання вирішувати російсько-український конфлікт до прямих військових постачань та створення спеціальних фондів для підтримки України.



Але як післясмак зустрічі залишається враження, що для Європейського союзу, як і раніше, у пріоритеті скоріше локалізація конфлікту, а не його завершення. Єврочиновники люблять говорити, що Росія займає 1-2 відсотки світової економіки і тому не конкурент для них. Але зараз ця країна готує юридичну та матеріальну базу для можливої загальної мобілізації, за інформацією Bloomberg засекречено майже чверть бюджету, а витрати на національну оборону сягають 17 відсотків від нього.

Бюджет РФ малий у порівнянні з сукупними бюджетами країн ЄС та США, але практично весь він може бути витрачений на війну, тоді як витрати європейських країн на підтримку України скоріше спрямовані на збереження існуючого комфорту життя. Росія готується нападати і західні країни, замість того, щоб ліквідувати загрозу порівняно малими для себе зусиллями, намагаються купіювати небезпеку, вчаться жити з нею.