У Святогірську Донецької області 28-29 червня пройде третій Донбас Медіа Форум, який в черговий раз збере журналістів, які пишуть про Донбас. Напередодні ДМФ-17 організатори поговорили з учасниками попередніх форумів, що проходили в Києві і Маріуполі. Ми попросили журналістів регіону поділитися думкою про стандарти професії та мову ворожнечі в журналістиці.
Марина Пухир – журналістка обласної газети «Знамя индустрии», мешкає у Костянтинівці на Донеччині. В журналістиці з 13 років, починала ще юнкором в Центрі дитячої та юнацької творчості. Після школи заочно вчилася на факультеті української філології в Донецькому національному університеті. Одночасно працювала в газеті «Знамя индустрии», де і було надруковані її першу замітку.
Марина Пухир - журналістка газети «Знамя индустрии» з 2004 року.
Марина ділиться, що послужний список поки невеликий. Проте, колеги розказали, що в 2016 році вона стала кращою молодою журналісткою Донецької області та зайняла друге місце в літературному конкурсі «Кальмиюс» в номінації «Публіцистика». Матеріал був присвячений патріоту з Костянтинівки, який провів під тортурами в підвалі СБУ Слов’янська 67 діб до звільнення міста. Історію «Герой 2014 года» можна прочитати тут
.
Професійному зростанню журналістки сприяє активний саморозвиток. Колеги кажуть, що вона не сидить на одному місці роками, як в деяких регіональних редакціях. В 2016 році Марина Пухир прийняла участь в двох міжнародних проектах - Програмі міжредакційних обмінів досвідом та Школі регіонального журналіста. Суміщає роботу з постійним навчанням на тренінгах для журналістів. «Це формування мене, моє професійне зростання», - резюмує Марина, але відмічає, що з 10 штатних журналістів редакції, приймає участь у тренінгах поки тільки вона.
В інтерв’ю для Донбас Медіа Форуму Марина Пухир розповіла про дотримання стандартів та деякі особливості роботи її регіональної редакції.
- Що для вас означає «мова ворожнечі»? Ви помічаєте її присутність в національних та регіональних ЗМІ?
Враховуючи досвід участі в тренінгах, я розумію, що мовою ворожнечі розмовляють на деяких каналах. Є регіональна специфіка сприйняття. Деяких коробить від слів «переселенець», «жителі Донбасу», «донецькі», «донбасяни».
За моїми спостереженнями, більше використовують таку термінологію, мабуть, все ж таки мешканці. Бо політики та журналісти за ці роки стали обережніше у висловлюваннях.
- Чи дотримуються у вашій редакції журналістських стандартів?
Щодо слідування стандартам, факт-чекінгу, цензурних рамок, в нашій редакції особливих чітких правил немає. В своїх матеріалах я та мої колеги намагаємося дотримуватися загальних стандартів журналістики. Ми обережні з використанням термінології. Не пишемо «біженці», в матеріалах кримінальної хроніки не вказуємо національну ознаку та інше.
Є внутрішня редакційна політика і щодо рекламних матеріалів. Наприклад, ми не пишемо про політичні партії без маркування.
- Чи змінився контент у вашій редакції з початком військового конфлікту?
Звісно, контент змінився. У нас прифронтовий регіон. Після подій 2014 року ми висвітлюємо щоденну ситуацію на КПВВ, пишемо про життя переселенців, про допомогу їм, про волонтерів та військових.
- Чи впливає хтось на редакційну політику вашого ЗМІ, чи позначається це на ваших матеріалах?
«Знамя индустрии» має довгу історію, в цьому році нашій газеті виповнилося 87 років, в колективі працює 22 людини. До 2000 року наша газета була комунальною. Зараз газета приватна, вплив на політику редакції має тільки власник. Мабуть, не можу сказати, що ми повністю незалежний засіб масової інформації. Буває інколи, що редактор не ставить деякі матеріали.
- Чи змінилася ситуація зі свободою слова в регіоні після Євромайдану та зміни влади?
Особисто мені стало простіше брати коментарі , спілкуватися з деякими чиновниками, знаходити експертів. Тому вважаю, що стало краще. Інші прийшли й стали розуміти, що преса щось вартує. Це я про владу. З людьми завжди було просто.
- Ви плануєте прийняти участь у наступному Донбас Медіа Форумі?
Я була на торічному форумі в Маріуполі. В цьому році також планую взяти участь, тім більше, що ДМФ-2017 пройде знову в Донецькій області, у Святогірську. Серед тем, які мене особливо цікавлять - розвиток локальних медіа та поради психолога, як не вигоріти на роботі.
Спілкувалася Лариса Білозерова