Прорив Каховської греблі: Розгадка наслідків для Чорного моря

Шостого червня, внаслідок руйнування Каховської греблі на півдні України, ринув потік води. Він викликав масштабну повінь і спровокував нову гуманітарну кризу в регіоні, що вже зіткнулася з наслідками війни, що триває. Прорив греблі не лише затопив величезні території, а й призвів до виникнення цілого ряду екологічних та природоохоронних проблем.

Відразу після прориву греблі почалися сильні зливи та грози, які ускладнили ситуацію, ще більше обтяжуючи евакуацію людей та доставку гуманітарної допомоги. Наслідки цього інциденту вийшли далеко за межі гуманітарних проблем.

За словами свідків, через відступ води стало очевидним, що прорив греблі перетворився на масштабну екологічну катастрофу. Повінь викликала хвилю забруднення, яке мало далекосяжні наслідки для Чорного моря та прилеглих до нього регіонів.

Від значного фекального забруднення через змивання вигрібних ям та гноєсховищ до промислових забруднень — на води Чорного моря випала основна тяжкість катастрофи. Вплив на морську флору та фауну, якість води та здоров'я людей стали предметом пильної уваги та аналізу.

У цій проблемі намагалися розібратися журналісти JAM-News, G4Media, БГ Наука та Новин Донбасу, розглядаючи екологічні наслідки прориву Каховської греблі. Вони вивчали найближчі та довгострокові наслідки катастрофи. За допомогою експертних оцінок та аналізу ми намагаємося розплутати складну мережу наслідків прориву греблі для Чорного моря та прилеглих до нього регіонів.

Екологічні та природоохоронні наслідки

Повеневі води, викликані проривом греблі, несли з собою безліч забруднюючих речовин, які значно вплинули на якість води, морську флору і фауну і здоров'я людей.

Однією з найактуальніших проблем стало забруднення, спричинене паводковими водами. Міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко оголосив про «значне фекальне забруднення» та застеріг від вживання в їжу або купання в постраждалих водоймах через ризик інфекційних захворювань. Українська влада рекомендувала громадянам утриматися від купання у водоймах, які постраждали від стихії, та від вживання риби з цих водойм, побоюючись спалахів шлунково-кишкових інфекцій.

Жінки заходять у Чорне море. Фото: Новини Донбасу

Крім фекальних забруднень, повені несли і промислові забруднення. Десятки хімічних та нафтохімічних підприємств було затоплено, що призвело до промислового забруднення води. За даними Грінпіс, у перші дні після катастрофи із затоплених нафтопереробних заводів, паливних станцій, електростанцій та складів у воду випливло близько 150 т моторної олії.

У результаті забруднені води потрапили в Чорне море через Дніпровську затоку, що призвело до заборони на купання та риболовлю в Одеській області. У пробах води з цього регіону були виявлені сальмонели, рота-і астравіруси, вібріон холери, парагемолітікус, яйця та личинки гельмінтів людини та тварин, а також значно перевищено індекс LPC (лактозо-позитивної кишкової палички). Причиною забруднення стали пестициди, хімікати, каналізаційні стоки, залишки цвинтарів, трупи тварин та інше сміття, що потрапило до Чорного моря на протязі Дніпра після прориву греблі.

«Раніше у нас також була проблема — море постійно цвіло за рахунок того, що з річками ці добрива виходили в море і воно зацвітало періодично. А тепер велика кількість [добрив], що була накопичена в Каховському водосховищі, одноразово вийшла у море. Воно не зникло, воно не зникне ще довго, і ми ще довго бачитимемо наслідки», — розповів провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач.

Наслідки прориву греблі не обмежилися лише безпосереднім забрудненням води. Масивний приплив прісної води знизив солоність води у північній частині Чорного моря до трьох разів у порівнянні з нормальним рівнем. Зниження солоності води робить серйозний негативний вплив на місцеву фауну та флору, викликаючи високу смертність багатьох видів.

«Опреснена вода прийшла у момент, коли був нерест. І якщо риба може відплисти від берега, то мальки та ікра не втечуть. Загинуло багато мальків ікри. Риба потім знову повернеться, вона знову нереститься. Але відбувся зсув у структурі екосистеми», — зазначає Юрій Квач.

За прогнозами вчених мали вижити мідії, бо певний час можуть існувати у безкисневих умовах. Була надія, що коли прийде забруднена вода, то мідії її розпізнають.

«Ця вода з рівнем солоності 3–4 проміле була смертельною для них. Ми сподівалися, що вони просто закриються та переживуть цей час, але вони не пережили. Ми спостерігали вже через тиждень масову загибель мідій на мілині на узбережжі… Зараз ми спостерігаємо, що мідія трохи відновлюється, вже з'являється потроху, але вона має зрости», — каже вчений.

Мідії на хвилерізі під водою, Чорне море. Фото: Новини Донбасу

Загибель мідій спостерігає й одеський екоактивіст, представник громадської організації «Зелений лист» Владислав Балинський. За його словами, найбільше постраждала колонія на хвилерізі, біля берега загинуло близько 50% мідій.

Довгострокові екологічні та природоохоронні наслідки прориву греблі, як і раніше, викликають занепокоєння. Забруднення у поєднанні зі зниженою солоністю води здатне порушити тендітний баланс екосистеми Чорного моря та вплинути на морське життя на довгі роки вперед.

Заходи реагування та пом'якшення наслідків

Екологічні та природоохоронні наслідки прориву Каховської греблі змусили різні організації та органи влади вжити оперативних заходів щодо пом'якшення наслідків катастрофи та забезпечення безпеки постраждалого населення, морських мешканців та навколишнього середовища.

Відразу після прориву греблі Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) ініціювала оперативну доставку медичних наборів для задоволення зростаючих медичних потреб населення, що постраждав від катастрофи, по всьому регіону. Ці зусилля були спрямовані на вирішення проблем зі здоров'ям, які виникли внаслідок повені та забруднення довкілля.

З моменту прориву греблі різні організації та установи Болгарії та Румунії активно стежили за якістю води у Чорному морі. Більш ніж у 25 точках вздовж усього європейського узбережжя Чорного моря проводився великий моніторинг, що включає відбір проб води та донних відкладень, а також моніторинг риби. Результати вимірювань вмісту важких металів, поліциклічних ароматичних вуглеводнів, цезію-137 та багатьох інших елементів опинилися в межах допустимих норм, встановлених Європейським Союзом.

Руйнування греблі Каховської ГЕС. Кадр із відео

Дирекція Чорноморського басейну — Варна також проводить регулярний моніторинг та розміщує результати аналізів на своєму сайті. Незважаючи на те, що в деяких місцях виявлено підвищений вміст азоту та міді, результати аналізів на інші елементи та мікробіологічного моніторингу свідчать про те, що їхній рівень знаходиться на низькому рівні та в межах встановлених норм.

Крім моніторингу, влада вживає заходів щодо зниження впливу прориву греблі на морських мешканців та навколишнє середовище. Для захисту здоров'я людей та запобігання вживанню в їжу потенційно забрудненої риби було введено заборону на купання та лов риби в Одеській області. Також було зроблено зусилля щодо усунення забруднення, викликаного паводковими водами, та відновлення постраждалих екосистем.

Роботи з ліквідації наслідків повені проводилися спільними зусиллями різних організацій, у тому числі міжнародних та органів влади. Постійний моніторинг морської води та заходи, вжиті для усунення наслідків прориву греблі, відіграли вирішальну роль у забезпеченні безпеки морського життя, здоров'я людей та навколишнього середовища.

Аналіз та думки експертів

Екологічні та природоохоронні наслідки прориву Каховської греблі стали предметом аналізу та обговорення експертів. Їхні думки дозволяють глибше зрозуміти наслідки катастрофи та можливі довгострокові наслідки для екосистеми Чорного моря.

Николай Валчев, директор Інституту океанології Болгарської академії наук (БАН), заявив, що зараз сильні вітри утримують забруднення поблизу узбережжя, тому забруднення досягатиме болгарського узбережжя досить повільно, зустрічаючи безліч перешкод. Він зазначив, що пляма забруднення продовжуватиме рухатися на південь уздовж узбережжя у напрямку Румунії та Болгарії, але досить повільно, зі зменшенням концентрації забруднюючих речовин.

Адріан Станиця, директор Румунського національного інституту геології та морської геоекології (GeoEcoMar), зазначив, що в результаті руйнування греблі було змито величезний обсяг відкладень, що містять різні забруднюючі речовини, органічні матеріали та відходи. За його словами, найбільш значний вплив на навколишнє середовище залишатиметься на Одещині та у гирлі Дніпра, а в міру віддалення від гирла Дніпра вплив на морське середовище значно зменшуватиметься за рахунок розведення.

Значний вплив на навколишнє середовище виявиться в довгостроковій перспективі: усі великі опади, залишки будинків та рослинності, змиті Дніпром, перетворившись на донні відкладення, додадуться до забруднюючих речовин ранніх періодів. Для виявлення цих елементів необхідний детальний аналіз вмісту морського дна, а також, ймовірно, операція з його очищення.

Уламок будинку, що плаває у Чорному морі на Одещині після руйнування Каховської ГЕС. Фото: ДПСУ

«І знову ж таки, без детальних періодичних досліджень процес прийняття комплексних рішень залишатиметься виключно складним завданням. І все ж, виходячи з досвіду, можна сказати, що найбільш значний вплив на навколишнє середовище, як і раніше, надаватиметься на Одещині та у гирлі Дніпра. Але в міру віддалення від гирла Дніпра вплив на морське середовище значно зменшуватиметься за рахунок розведення», — каже Адріан Станиця.

Віолін Райков, співробітник Інституту океанології БАН, розповів, що масштабний моніторинг проводився більш ніж у 25 точках вздовж усього узбережжя Чорного моря, та результати вимірювань вмісту важких металів, поліциклічних ароматичних вуглеводнів, цезію-137 та багатьох інших елементів опинилися в межах допустимих норм, встановлених Європейський Союз. Він також зазначив, що Дунай, який набагато більший за Дніпро, виступає як природний бар'єр на шляху забруднених вод до румунського узбережжя.

Морський еколог, старший науковий співробітник лабораторії морської екології Інституту біорізноманіття БАН Дімітар Беров, кандидат біологічних наук, підтвердив, що результати аналізів показують, що причин для паніки немає. Він заявив, що чим південніше ми віддалятимемося від потерпілого району, тим більше знижуватиметься концентрація забруднюючих речовин. За його прогнозами, до того часу, коли води досягнуть північного узбережжя Болгарії, концентрація забруднюючих речовин буде значно нижчою від тієї, яка може становити серйозну небезпеку для здоров'я або токсично впливати.

Міністерство охорони навколишнього середовища Грузії повідомило JAMnews, що вода Чорного моря біля узбережжя країни є безпечною. Проби води беруться щодесять днів на 12 станціях, з різних глибин. Значення 59 параметрів, визначених у пробах води Чорного моря, перебувають у межах норми.

Однак, окрім офіційних досліджень, жодних альтернативних проб води Чорного моря в Грузії не проводиться. За словами екологів, це дорогий процес, на нього йдуть мільйони, і неурядовий сектор не має таких грошей.

Батумі, липень 2023 року. Фото: JAMnews / Давид Піпіа

Тому оцінка екологів, безпечне Чорне море чи ні, ґрунтується лише на офіційних дослідженнях.

«Поверхневі течії йдуть на північний захід, проходять територію, прилеглу до Румунії, Болгарії, Варни, потім Босфор, потім Анатолійську рівнину, починають свій шлях на південь, потім все це поділяється на дві течії у Грузії. Ви уявляєте, скільки сотень кілометрів має пройти цей потік, щоб усе це, в даному випадку забруднюючі речовини, потрапило до Грузії», — каже еколог із Батумі Каха Гучманідзе.

Інший еколог, Ніно Чхобадзе, голова зеленого руху «Друзі Землі — Грузія», каже, що потік забрудненої води дістанеться Грузії майже через рік:

«Потік води з Одеси дійде до нас десь за 8–11 місяців. Важко передбачити, що саме ця вода принесе до Грузії. Вода має властивість фільтрувати себе, треба вважати, що вона сама фільтруватиме небезпечні речовини».

За її словами, слід враховувати, що на береги Дніпра вже випала велика кількість небезпечних речовин. А те, що залишилося у воді, швидше за все, у дорозі повільно осяде:

«Зараз нам залишається лише чекати та стежити за водою. Водночас у нас має бути тісний зв'язок із країнами Чорноморського басейну».

Вибух поблизу румунського курорту

Поблизу румунського курорту Костінешті вранці 14 серпня стався вибух, причиною якого, ймовірно, стала морська міна. За попередніми даними, у воді може бути ще один вибухонебезпечний предмет, тому Військово-морські сили Румунії направили спеціально підготовлених водолазів для пошуку та знешкодження небезпечного об'єкта. Представник ВМС Румунії полковник Корнеліу Павел говорить, що небезпека дрейфуючих морських мін зросла після повномасштабного вторгнення Росії на територію України. У день вибуху сильний вітер віяв з моря на берег, і водолази були направлені до Костінешті для розслідування інциденту.

Вибух у районі румунського курорту Костінешті служить нагадуванням про продовження конфлікту в Україні та його можливі наслідки для Чорноморського регіону.

Вікторія Савицька (Новини Донбасу), Радослав Тодоров (Наука), Ніно Наріманішвілі (JAMnews), Андреа Павло та Іоана Морован (G4Media), «Медиасеть»