Море наслідків. Як катастрофа на Каховській ГЕС змінює Чорне море

Через руйнування Каховської ГЕС 18 кубічних кілометрів води затопили сусідні населені пункти. Велика вода винесла у Чорне море тонни сміття, отруйних речовин, уламки будинків, міни та трупи загиблих тварин. Як вплинула катастрофа на фауну Чорного моря і чи варто відновлювати греблю, дізнавалися «Новини Донбасу».

Опріснення, винесення біогенів та цвітіння

Купатися на українському узбережжі Чорного моря та ловити рибу заборонено. Про це попереджає чи не кожен білборд на вулицях Одеси. Але люди все одно приходять на море: хтось погуляти, а хтось все ж таки поплавати.

«Я купаюся тільки в ті дні, коли вода є ідеально чистою… Візуально. Ось минулої суботи вона була дивовижно прозора, мальки плавали, медузки молоді. Загалом, розкішно», — каже одеситка Ганна.

Одесити на пляжі. Фото: «Новини Донбасу»

Знищення Каховської ГЕС принесло Чорному морю опріснення, зміну біорізноманіття, цвітіння та сміття. І якщо велике сміття вже прибрали, то найбільш проблематичним наслідком вчені називають цвітіння моря. Цей процес запустили органічні поживні речовини — біогени чи простою мовою добрива, які принесло водами Каховського водосховища.

«Раніше у нас також була проблема — море постійно цвіло за рахунок того, що з річками ці добрива виходили в море і воно зацвітало періодично. А тепер велика кількість [добрив], що була накопичена у Каховському водосховищі, одноразово вийшла у море. Воно не зникло, воно не зникне ще довго і ми ще довго бачитимемо наслідки», — розповів провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач.

Провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач на узбережжі Одеси. Фото: «Новини Донбасу»

Опріснення, винесення біогенів, цвітіння — це все один процес, у якому важко щось виділити. Найбільше постраждала ділянка Чорного моря від мису Аджияск до Північно-Одеського мису. Саме там вчені зафіксували найбільшу кількість сміття та найбільше опріснення води. Дослідники говорять про загибель ікри та мальків, а також тих дрібних видів, які не можуть піти на глибину.

«Опреснена вода прийшла у момент, коли був нерест. І якщо риба може відплисти від берега, то мальки та ікра не "втечуть". Була загибель мальків ікри. Риба потім знову повернеться, вона знову нереститься. Але відбулося зміщення в структурі екосистеми», — зазначає морський біолог Юрій Квач.

За прогнозами вчених мали вижити мідії, бо вони певний час можуть існувати у безкисневих умовах. Була надія, що коли прийде забруднена вода, то мідії її розпізнають.

«Ця вода з рівнем солоності 3-4 проміле була смертельною для них. Ми сподівалися, що вони просто закриються та переживуть цей час, але вони не пережили. Ми спостерігали вже через тиждень масову загибель мідій на мілині на узбережжі… Зараз ми спостерігаємо, що мідія трохи відновлюється, вже з'являється потроху, але вона має зрости», — каже вчений.

Загибель мідій спостерігає й одеський екоактивіст, представник громадської організації «Зелений лист» Владислав Балинський. За його словами, найбільше постраждала колонія на хвилерізі, біля берега загинуло близько 50% мідій.

Одеський екоактивіст, представник громадської організації «Зелений лист» Владислав Балинський. Фото: «Новини Донбасу»

«Сьогодні необхідно з'ясувати, яка кількість мідій та мідійних колоній у нас загинула. Тому що те, що біля узбережжя саме у стометровій зоні, ми бачимо, а те, що далі, ми ще не знаємо. Я справді занурювався далі, і я бачив, що десь близько двадцяти відсотків загинули на глибині десь до 5 метрів, а біля Одеської затоки глибина десь до чотирнадцяти метрів. І треба ще з'ясувати, а що відбувається на інших ділянках», — зазначає він.

Загиблі мідії у Чорному морі. Фото надане Владиславом Балинським

Майже без риби та туристів

Зменшення різноманітності риби вже помітне на прилавках. Як мінімум тому, що вилов у морі заборонено. Немає звичних чорноморських мідій, креветок, камбали, тюльки.

Тетяна Стопченко, адміністраторка рибного корпусу ринку «Привоз», каже, що зараз на ринку лише риба заморожена, іноземна. Але покупців все одно небагато.

«З замороженою рибою у нас ситуація хороша, вона безпечна. Люди її беруть, але багато хто боїться — запитують, звідки ця риба. Хоча вона заморожена і з Атлантичного океану, з Тихого океану. А ситуація зі свіжою рибою гірша. Не везуть рибку люди та не везуть, бо люди бояться купувати її», — розповідає жінка.

Продавці підтверджують — люди побоюються купувати рибу, незважаючи на те, що вона іноземна, із Чорного моря немає нічого.

Рибні ряди на найвідомішому ринку Одеси — «Привозі». Фото: «Новини Донбасу»

Раніше на прилавку Василя булич тунець, креветки. Зараз лише форель, сьомга, лаврак, дорада, стейки. Усі з Норвегії.

«В наявності скумбрія і окунь, і барабулька, це йде Іспанія — вона велика, а чорноморська дрібна. Усі бояться, думають, що барабулька — це чорноморська, але чорноморська дрібна, а Іспанія трохи більша. Є корюшка, є філе, кальмар, зубатки, тушка кінг-кліп, це креветкова риба», — розповідає продавщиця на ринку «Привоз» Іванна.

Мойва з Норвегії на ринку «Привоз» в Одесі. Фото: «Новини Донбасу»

Тетяна Стопченко, адміністраторка рибного корпусу ринку «Привоз»

Готельний бізнес Одеси мав великі плани на цей туристичний сезон. Але заборона на купання в морі і обстріли міста, що почастішали, змінили ситуацію. Як розповіла керуюча Ribas Duke Boutique Hotel Тетяна Загнітна, у травні гостей побільшало, тому всі очікували на добрий сезон.

Управляюча Ribas Duke Boutique Hotel Тетяна Загнітна. Фото: «Новини Донбасу»

«Коли трапилася трагедія, звісно, гості вже не приїхали, спочатку було дуже багато скасувань. Але ж не лише індивідуальні гості їдуть. А є такі ділові заходи — тренінги, конференції, і вони теж були скасовані. Тому що мало того, що була і так дуже погана інформація, і ще було багато пліток», — каже Тетяна.

Завантаження готелю зараз складає 40%. Ті, хто раніше влітку приїжджав до Одеси, зараз охочіше їдуть до готелів групи у Буковелі.

То може варто відновити греблю?

Вже зрозуміло, що наслідки руйнування Каховської ГЕС позначатимуться на природі життя людей багато років. То може варто відновити греблю?

Владислав Балинський вважає це недоцільним.

«Це форма господарювання ще та, совкова, бо водосховищ руслового типу не можна спостерігати ніде в Європі, вони дуже впливають на стан довкілля, знищують природну систему. Тому я зараз говорю, що потрібно шукати інші можливості господарювання і потрібно розвивати інші культури, які не залежать від води», — каже він.

Юрій Квач нагадує, що саме будівництво призвело до знищення екосистеми, нерестовищ осетрових, порогів, заплавних зон. Щоб знову побудувати греблю, потрібен час та припинення бойових дій.

Він вважає, що слід переорієнтувати сільське господарство на інші культури. Крім того, у новій екосистемі у плавнях Дніпра можуть почати нереститися осетрові, які покинули цю територію після створення ГЕС.

Пляж в Одесі з протитанковими їжаками, колючим дротом та табличками з написом: «Стоп міни!». Фото: «Новини Донбасу»

Вплинути на процеси, які запустило руйнування Каховської ГЕС, людина майже не може. Побережжю потрібні сильні північні та північно-західні вітри, які «перемішуватимуть» воду та відганятимуть сміття. Єдине, що може змінити людина — очищати пляжі та по можливості виловлювати сміття у воді.

«Ви можете подивитися на берег і там все ще є якісь залишки очерету, воно ще валяється. Все треба прибрати, тому що буде шторм і його [сміття] змиє назад у море, воно розкладатиметься, і біогени потраплятимуть до екосистеми. Тому, якщо ми хочемо допомогти очищенню нашого моря, очищенню екосистеми, ми маємо прибирати це сміття насамперед», — вважає біолог.

Нині вчені можуть фіксувати короткостроковий вплив — загибель фауни, заморні зони, цвітіння. Довгострокові наслідки можна буде побачити протягом 5-10 років.

Матеріал створений за підтримки «Медиасети»