«Кажуть, що ми продалися». Репортаж із окупованих міст Луганської області

Зруйнована обстрілами будівля в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Сєвєродонецьк на Луганщині називають «другим Маріуполем». Тут немає жодного вцілілого будинку, відсутні комунікації та зв’язок, братські могили видніються ледь не на кожному кроці. Бої за місто точилися чотири місяці, зрештою — українська армія тимчасово відступила, пообіцявши повернутися.

Нині окупанти розбудовують тут «ЛНР» та планують провести псевдореферендум щодо приєднання до Росії 23 — 27 вересня, про початок підготовки до якого вже заявили лідери «республік» Леонід Пасічник та Денис Пушилін, а куратори з Москви — підтримали такий крок. В ці ж дні «голосування» проведуть в захоплених частинах Запорізької та Херсонської областей.

Через окуповані міста та селища Луганщини вже курсують автобуси на РФ, Донецьк і Луганськ. Окупанти запровадили пропускну систему, видають російські паспорти, водійські права та автомобільні номери. Серед мобільного зв’язку — «ЛНРівський» «Лугаком», який майже ніколи не працює. Люди стоять в чергах за гарячими обідами, виплатами та ледь не б’ються за безкоштовні газети, аби отримати хоч якусь інформацію.

Могили в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Місто виглядає порожнім, холодним і чомусь чужим. Люди, які залишилися тут жити, висловлюють переважно проросійські погляди, не вірять у відвоювання територій Україною і додають — «Росія нас не віддасть». Ті ж, хто досі підтримує Україну, — вважають за краще тримати язик за зубами, щоб не потрапити до рук «поліції ЛНР». Є й такі, хто взагалі цурається політики, наголошуючи, що «після пекла» найголовніше — це тиша.

Окупанти у захопленому РФ Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Про те, як зараз живе окупована РФ Луганщина — у репортажі Вікторії Рощиної для «Новин Донбасу».

«Пережили пекло»

Зруйнований обстрілами будинок в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

В'їзд до окупованого Сєвєродонецька — ніби потрапляння в іншу реальність. Через хвилину ти опиняєшся вщент випаленому і зруйнованому місті.

«Ми всі ці місяці прожили у підвалах», — розповідає мені місцева мешканка Олена. «Місяці пекла».

«Я почала заїкатися після всього цього, деякі взагалі тепер мають проблеми з мовою»,— каже ще одна мешканка. «Хіба ж хто думав, що ми до такого доживемо?»

Ще одна місцева мешканка показує братські могили. Тут вони видніються майже на кожному кроці. «Скільки ж тут загиблих мирних жителів...», — каже жінка. «Дехто тижнями лежав просто на землі, їх не могли поховати...».

Могили на вулиці у Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

При розмові я відчуваю, що люди воліють не пригадувати ті події. «Ми пережили пекло і добре, а тепер потрібно думати як бути далі», — каже мені місцевий мешканець Сєвєродонецька.

Чимало тих, хто живе за принципом «є російська позиція та неправильна», звинувачуючи в усіх бідах Україну. «Звісно, в усьому винен ті — Зеленський, Гайдай... Це вони довели до війни», — каже мені місцевий мешканець Олександр. «Це Зеленський почав із Байденом все», — каже ще одна мешканка міста.

Переконувати їх у зворотньому не лише марна справа, але й небезпечна. Прихильники «русского мира» залюбки здадуть тебе «поліції ЛНР» для перевірки «неправильної позиції» . Тому навіть якщо серед нинішніх мешканців є проукраїнськи налаштовані — вони не говорять про це відкрито. «Це називається війна! — каже мені одна з місцевих. — Тут не знаєш хто є хто».

Мешканка окупованого Сєвєродонецька у майже порожньому місті дивиться російські новини на пересувному екрані МНС РФ. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Місто виглядає порожнім, холодним та чужим. «Україна ніби знову сюди лізе, а наші не дають», — чую розмову двох мешканок Сєвєродонецька про нещодавні обстріли окупованого Лисичанська. Під словом «наші» вона, очевидно, має на увазі окупантів.

Чоловік у кофті з написом «Росія» в окупованому Щасті, Луганська область. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Та ніхто цих "бандерівців" і не пусте сюди! Росія нас не віддасть», — каже інша мешканка.

Розмови місцевих чоловіків ще «яскравіші». «За Україну воюють підготовлені найманці. Їх готували, їм дають зброю», — спілкуються між собою двоє мешканців Луганщини. «А у нас кого мобілізувати? Ось я востаннє зброю тримав десять років тому. Але сподіваюся, що ми таки переможемо» .

Дотла згорілий ринок в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

У Сєвєродонецьку майже виведена з обігу українська гривня. Обмін здійснюють лише деінде і лише за курсом 1:1.

Оголошення про переведення в готівку грошей з карти в окупованому Северодонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Щодня у місті з 6:00 до 14:00 працює Центральний ринок. Люди розкладають товар біля обгорілих ролетів.

Ринок в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Тут також можна придбати «ЛНРівські» сім-картки «Лугаком». «Це гроші витрачені на вітер», — каже мені місцева мешканка. «Ми нещодавно з чоловіком повернулися і я хотіла зателефонувати рідним, придбала картку. Зв’язку немає взагалі...».

На окупованій Луганщині діє лише «ЛНРівська» сім-карта «Лугаком», але зв'язок майже не працює. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

До міста починають повертатися ті, хто раніше виїжджав. Дехто проживає у прилеглих населених пунктах, а сюди приїжджає час від часу перевірити житло.

До зими окупанти обіцяють провести на Луганщині газ. Але це не точно. «Зараз у нас ні води, ні світла поки що немає», — каже місцевий мешканець. Хтось каже, що частково містом дають воду. Їжу люди досі готують на вогнищі. «Щоденні ранкові збори – це ціла операція», – каже місцева мешканка. «Поки з тим ліхтариком збираєшся, поки знайдеш те, що треба... Ще й потім йти пішки, тому що транспорт не ходить».

В Сєвєродонецьку працюють лише таксисти, які, звісно, не церемоняться з цінами. Проїзд на невеликий відрізок у місті може коштувати 300-500 рублів. За пальним люди стоять у величезних чергах годинами.

Черга за бензином в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Мешканці окупованого Сєвєродонецька стоять у черзі за гуманітарною допомогою та водою. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

У місті також надають російську гуманітарну допомогу, годують обідом. За це відповідає так званий гуманітарний штаб «Єдиної Росії».

Жителі окупованого Сєвєродонецька стоять у черзі за одноразовими виплатами від Росії. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Біля місцевих поштових відділень люди стоять у чергах по допомогу та пенсії.

Біля центрального ринку МНС РФ інколи встановлює телевізійний екран, де транслює свою пропаганду. Також людям роздають газети, за які вони в прямому сенсі ледь не б'ються. Усе заради того, щоб отримати хоч якусь інформацію.

Жителі окупованого Сєвєродонецька розбирають безкоштовні газети. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Проросійські газети роздають мешканцям окупованого Сєвєродонецька. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

На подвір'ях будинків лежать купи сміття.

Купа сміття в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Місцева лікарня Сєвєродонецька працює не лише під прапором Росії та «ЛНР», а й під охороною окупантів.

Лікарня в окупованому Сєвєродонецьку працює під прапорами Росії та охороною окупантів. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Там же останнім і надають медичну допомогу. Один із них, перевіряючи мої речі питає під чиїм контролем зараз Волноваха в Донецькій області. «Окупована», — кажу я. «Ну, дівчино, давайте краще казати "звільнена". Не хочеться відчувати тут себе окупантом», — реагують вони.

Окупант у захопленому РФ Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Ідучи по зруйнованому місту, я скрізь бачу прапори «ЛНР», Росії, символи «Z», написи «Ахмат Сила». Останнє — висловлювання «кадировців», яких тут чимало. За інформацією місцевих, більшість із них базуються на території колишнього готелю «Мир», який зараз просто не впізнати.

Зруйновано будівлю готелю «Мир» в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Завод «Азот», на якому тривалий час ховалися від обстрілів, місцеві — теж зруйнований. Окупанти обіцяють відновити його та інші будівлі у місті. У деякі населені пункти Луганщини вже заїхали робітники з Росії.

Зруйновано будівлю заводу «Азот» в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022 року Вікторія Рощина

«Для того, щоб жити далі — треба бути морально сильним», — каже мені один із таксистів Сєвєродонецька. «У нас тут трупи тижнями лежали... Слабкі духом швидко опиняються там же...»

Іноді у місті чути вибухи. Вдалині. Але людей це вже не лякає.

Місто ніби живе, але якимось холодним та штучним життям, в якому люди мають лише одну мету — «вижити».

«Всі повтікали?»

«Ну і де всі ті політики, які тут білборди собі набудували, щоб себе піарити?» — обурюється дідусь, якого зустрічаю біля порожнього стенду в окупованому Рубіжному. «Всі повтікали?»

В його обуренні я відчуваю нотки відчаю та безсилля. Але на мої фрази про можливе відбиття міст він не реагує, як і більшість мешканців він також думає про те як прожити ще один день.

Російський прапор на будівлі в окупованій Рубіжному. Вересень 2022 року Вікторія Рощина

Зруйнована обстрілами будівля в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022 року Вікторія Рощина

До Рубіжного від Сєвєродонецька близько 30 хвилин дороги. В місті людей менше, але також на кожному кроці видніються черги. Сюди вже заїхали «куратори з Росії», які розпочали розбір завалів. «Поки викликали нас для інвентаризації, починають розбір завалів, а потім і ремонт», — розповідає мені працівниця місцевого інтернату. Навчання в дітей поки дистанційне.

У деяких населених пунктах окупованої Луганської області робітники з Росії розпочали розбір завалів. Вересень 2022 року Вікторія Рощина

Час від часу в Рубіжному також чути вибухи. «Наше місто дуже сильно постраждало. Сподіваюсь, що таки відновлять», — кажуть місцеві. У відділенні місцевої пошти продають проросійські марки та газети. Навіть створили спеціальну для міста.

Проросійська марка в окупованому Рубіжному Вересень 2022 року Вікторія Рощина

Тут працюють магазини та ринок, їздять таксі та міжміський транспорт.

Зруйнована обстрілами будівля в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022 року Вікторія Рощина

Зруйнована обстрілами будівля в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022 року Вікторія Рощина

В окупованому Щасті на Луганщині також продовжуються ремонтні роботи. «Завозили сюди москвичів, — каже місцевий житель. — Вони безкоштовно ремонтують вікна, будинки».

Стелла на в'їзді в окуповане Щастя на Луганщині пофарбована в кольори Росії. Вересень 2022 року Вікторія Рощина

У щастінському відділенні поліції відбувається процедура так званої «фільтрації» — отримання пропуску на пересування регіоном. Окупанти відбирають копії документів, за необхідності — фото та відбитки пальців.

На території окупованої частини Луганської області окупанти встановили пропускну систему. Вересень 2022 року Вікторія Рощина

«У нас тут щодня літають літаки, але головне, що не бомблять», — каже мені місцева мешканка. «Найстрашніше ми вже пережили. Просиділи весь час у підвалі».

Коледж в окупованому Росією Щастя продовжує роботу. Вересень 2022 року Вікторія Рощина

Зруйнована будівля на окупованій Луганщині. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

У місті багато дітей. Вони грають у війну, навіть зробили собі іграшкові автомати. У нібито дитячій розмові чую недитячу фразу, як наслідок війни: «А якщо його зараз візьмуть у полон і там катуватимуть?»

Діти в окупованому Щасті на Луганщині грають у війну. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Гривні у Рубіжному та Щасті також майже виведені з обігу. Містом пересувається «поліція ЛНР», «військова адміністрація». Вулицями захоплених міст постійно курсує техніка окупантів.

Автомобілі військової інспекції в окупованому щастя. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Кажуть, що ми ніби продалися», — чую розмову двох мешканок окупованого Щастя. «Це все Америка нас зіштовхнула лобами. Нікого не слухайте», — каже друга.

Стела в окупованому місті Щастя. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

На виїзді із Щастя у бік Луганська видніється напис в кольорах прапора Росії «Счастье не за горами», а також білборди «Zа мир беz нацизма».

«Навіщо було все починати?»

Зруйнована обстрілами будівля на окупованій Луганській області. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Попасна закрита на в'їзд, там бої», — кажуть мені на одній із місцевих автостанцій Луганщини. «Дібратися туди можна тільки через Стаханов і Первомайськ, а потім на таксі» .

Однак через примусову мобілізацію в «ЛНР» знайти таксистів там проблема. «Всі ховаються, бо хапають чоловіків просто на вулиці», — кажуть мені місцеві з Первомайська.

Розбита обстрілами будівля в окупованому Первомайську та проросійський білборд. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

На окупованій частині Луганщини всюди вивішено оголошення про мобілізацію та навіть розсилають відповідні смс-повідомлення. «Кажуть, що за контрактом платять 170 тисяч рублів, а там можуть і до 200 дійти», — чую розмову місцевих.

Заклик до мобілізації на окупованій території Луганської області Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

У бази окупантів у Первомайську та Стаханові часто прилітає від ЗСУ. Як і в саму Попасну, де, зокрема, базується ПВК «Вагнера» Євгенія Прихожіна.

«В Попасній досі живе чоловік 500-700», — каже мені місцевий водій з Первомайська. «Але що ж то за життя? Постійно стріляють, там же купа військових».

Знищена військова техніка на окупованій Луганщині. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

За його словами, воду люди бігають набирати з джерела, а за продуктами їздять до наближених населених пунктів поки тихо, або користуються своїми запасами та запасами військових.

На Донеччині загинули п'ять мирних жителів від обстрілів на добу. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

З окупованої Попасної противник намагається наступати у бік Бахмута, який тут між собою місцеві досі називають Артемівськ. «Поки за Артемівськ бої ідуть — в Попасну не проїхати», — каже ще один місцевий. «В нас місяць тому збирали групу звідси для розбору завалів, навіть туди возили. Але недовго це продовжувалось через обстріли. Ледь унесли ноги».

Техніка окупантів на території України Луганської області. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Незважаючи на те, що Первомайськ та Стаханов вже 8 років перебувають під контролем окупантів, тут чимало тих, хто не розуміє цієї війни. «Ось і навіщо треба було все це починати? — каже мені мешканка Стаханова. — Ось ви мешкали в Україні. Хіба ж вам погано жилося? Хіба хтось комусь щось забороняв? Навіщо це?»

Проросійські білборди на окупованій території Луганської області. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Дорогою зустрічаю чоловіка з Москви, який прямує додому. «Там сил було стільки, що можна було й надалі йти на Київ, — каже чоловік. — Просто щось не за планом у Путіна пішло» . Дехто з місцевих вважає, що без додаткової примусової мобілізації Росія програє. «Я не слухаю хто там що говорить, я дивлюся реально на речі», — каже мені один з місцевих. «Без примусової мобілізації в Росії ця війна ними програна. Тому що тут уже триває бій із НАТО» .

Проросійська газета в окупованій Луганській області Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«От нам цей Пушилін…чи як його? Пасічник? Той, що без бороди…", - каже мені місцева на вокзалі Стаханова. "Каже, що причин для паніки немає… І газети про це пишуть…Ага, немає. Просто посміхатися, якщо тобі у двір щось прилетіло…. Ми ж бачимо, що вже й до території "ЛНР" дістають і просуваються, поки нам кажуть, що "Все під контролем"» .

Невтішні настрої й в самих окупантів. В Первомайську на вокзалі чую розмову двох «визволителів», які обговорюють події на Харківщині. «Поки там всі ще казали, що це не так, я вже знав, що й Ізюм, й Балаклію здали».

Зруйнований будинок у окупованій Луганській області. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Терміновий «референдум»?

«Говорили що нібито в жовтні проведуть цей «референдум», — каже мені місцевий з Сєвєродонецька. «Навіть вже сказали до якої рості нас приєднають — до Ростовської».

Зруйнована обстрілами будівля університету у Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Про так званий «референдум» на Луганщині говорили мало. Здебільшого лунали згадки про Донецьку, Запорізьку та Херсонську області. Але 20 вересня «общественная палата ЛНР та ДНР » звернулися із заявами до лідерів «республік» з проханням негайно провести «референдум» щодо приєднання до Росії. Ті ж, в свою чергу нібито розпочали спільну підготовку, а згодом оголосили дати проведення «голосування» — з 23 по 27 вересня.

Проросійський білборд в окупованому Луганську. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Цими ж днями «голосування» проведуть у захоплених частинах Запорізької та Херсонської областей.

Президент Росії Володимир Путін також підтримав проведення «референдумів» на захоплених територіях та оголосив мобілізацію в РФ.

Пропагандистське телебачення у окупованому Луганську. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

На території окупованої Луганщини вже встановлені білборди з цитатами Леоніда Пасічника «Наш выбор — Россия», а також фраза «Регионы России для ЛНР» та рекомендації як отримати паспорт РФ.

Проросійські білборди в окупованому Луганську. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Після нещодавнього вибуху у будівлі «прокуратури ЛНР» на Луганщині бойовики посилили охорону. У Луганську місто патрулюють добре відомі в Україні «беркутівці». У них тут є база. Форму та шеврон вони зберегли, лише змінивши нашивки на ОМОН та прапор на російський.

База "Беркуту" в окупованому Луганську. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«А що для нас зміниться?» — кажуть мені місцеві окупованого Луганська, які вже 8 років відрізані від України. «Взагалі нічого».

Мешканці ж нещодавно окупованих територій Луганської області відкрито не говорять про свою позицію щодо «референдуму», наголошуючи на тому, що зараз найголовніше вижити.

«Та невідомо чи буде щось. Я поза політикою — взагалі не піду», — каже місцевий зі Щастя. «От клянуть ту Росію, а толку? Чи щось це змінює? Вони собі далі "працюють"».

«Вже який рік Україна забирає Крим?», — каже ще один мешканець Луганщини. «Кричали лише — заберемо те, заберемо все... Цим злили Росію... Луганську область вже точно ніхто не віддасть...»

Зруйновані обстріли будинку в окупованому Сєвєродонецьку. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Мешканці переконані, що війна триватиме ще щонайменше рік. «Найстрашніше, коли гинуть мирні жителі», — кажуть місцеві. «Тому це має колись і якось завершитися...»

***

Українська влада закликала не брати участь у незаконних псевдореферендумах.

Уряд України запропонував запровадити кримінальну відповідальність за набуття російського громадянства українськими чиновниками та примусову паспортизацію в окупації. Також Кабмін хоче уточнити умови, які не є підставою для втрати громадянства України.

Намальований прапор України на ринку в окупованому Рубіжному. Вересень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу