Закусочна на колесах: Як два волонтери з Нідерландів годують мешканців Донбасу

Волонтерський рух став невід'ємною частиною підтримки як військових, так і мирних жителів. Здатність цих людей самоорганізуватися і діяти швидко на тлі неквапливої бюрократичної машини вже неодноразово допомагала Україні вистояти в найпохмуріші періоди її новітньої історії. Так відбувається і під час цієї кровопролитної та несправедливої війни, розв'язаної Росією.

Особливо виділяється підтримка людей з інших країн і те, як вони переймаються проблемами українців. Наприклад, нідерландські волонтери та ресторатори Френкі та Коен, які не вперше приїжджають в Україну. Свою місію вони бачать у підтримці українців, що постраждали від війни, організовуючи безкоштовні обіди для них. Таким чином, гості з Нідерландів намагаються показати, що про людей пам'ятають і вони не залишилися одні. «Новини Донбасу» приєдналися до волонтерів під час їхньої поїздки прифронтовими містами регіону.

Пересувна закусочна волонтерів Френкі та Коена у Донецькій області. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу

Взяли трейлер та поїхали до кордону з Україною

З початком повномасштабної війни Френкі став ініціатором таких поїздок. Він розумів, що необхідно допомогти українським біженцям, але самому це зробити не вдалося б. Тому Френкі звернувся до свого старого друга Коена і він відразу відповів: «Я в справі». І з бюджетом всього 4000 євро голландці сіли в трейлер і поїхали до польського кордону. Там вони безкоштовно роздавали фаст-фуд.

Стартовий бюджет не дозволяв покрити потреби великої кількості людей, які підходили до їхньої закусочної. Але коли ЗМІ дізналися про їхню місію, то проблему вдалося вирішити завдяки резонансу. Люди почали надсилати донати на допомогу біженцям. Це дозволило волонтерам роздати близько 12 000 порцій картоплі фрі та 10 000 закусок за початковий період.

Пересувна закусочна волонтерів Френкі та Коена. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу

Пізніше плани змінилися і Френкі з Коеном вирішили поїхати вглиб України. Зізнаються, що було страшно, бо ніколи не бували в країні, яка перебуває в стані війни. Але треба було допомагати і там, звідки люди не можуть виїхати.

«Ми розпочинали у Львові, потім ми були в Ірпені, Бучі, Бородянці, Гостомелі. А потім ми вже вирушили до Харкова, Ізюму і ми кілька разів були тут [у Донецькій області]. Для нас це добре, ми хочемо допомогти, і ми бачимо, що потрібно. Але ми найбільше хочемо показати, що люди мають підтримку», — каже волонтер Френкі.

До Донецької області — особливе ставлення

До Донецької області голландці ставляться особливо, тут вони зіткнулися з катастрофою, якої Європа давно не бачила. Саме на Донеччині, за їхніми словами, найнесприятливіша ситуація. І навіть це їх не зупиняє їхати сюди щоразу.

Пересувна закусочна волонтерів Френкі та Коена у Донецькій області. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу

Наприклад, Френкі згадує як він був у Херсоні і помітив, що там усе майже ціле, а заїхавши до Ізюма, або до того ж Святогірська — жахнувся. Росія не залишила нічого живого після себе. Але яким було здивування цих двох чоловіків після поїздки до Авдіївки. Для них це стало моральною катастрофою.

«Найбільше ранить те, що люди залишаються там під ударами ракет і снарядів, весь день під моральним тиском від того, що може щось прилетіти і до них. Є пара людей там, вони глухонімі, і вони дбають про собак і птахів. І це справді змушує моє серце тремтіти, що такі люди вони самі по собі, але вони допомагають іншим. І це дуже ранить моє серце», — ділиться волонтер Коен ван Оостен.

Цілеспрямовано їхати до лінії фронту волонтерів змушує емпатія, яка прямо каже: «Тут найсильніше потрібна допомога». І так щоразу, надягаючи бронежилет, Френкі та Коен везуть їжу людям, які все ще залишаються на лінії вогню.

Тим, хто живе подалі, пощастило трохи більше: вони можуть не лише поїсти картоплю фрі та сосиски, а й подивитися, як їх готують власники ресторанного бізнесу в Європі. Наприклад, до мешканців села Маяки Френкі та Коен вже не вперше приїжджають у гості.

Село Маяки у Донецькій області. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу

«Коли вперше приїхали, люди ще замислювалися, йти чи не йти. Якось соромилися. А коли зараз опублікували повідомлення у групі, у нас є місцева група у месенджері, то дуже багато людей поставило плюсики та всі задоволені. Усі поставили смайлики з посмішкою. І дітей дуже багато прийде», — розповідає діловод села Маяки Тетяна.

Для дітей це справжнє свято: тутешніх дітлахів нідерландці також пригощають і солодощами. Такі презенти дітлахів відволікають від туги за рідною школою, яку цілеспрямовано знищили російські війська. Село Маяки знаходяться на березі річки Сіверський Донець, а сили РФ нещадно обстрілювали його. Таким чином намагаючись витіснити ЗСУ з правого берега та зайти до села, створивши плацдарм для подальшого наступу на Слов'янськ та Краматорськ.

Село Маяки у Донецькій області. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу

«А я навіть не знаю, навіщо вони мали сюди прийти. Нам без них було краще. Нині все зруйновано, хто тепер це відновить? — каже житель Маяків Володимир.

Страви Френка та Коена підбадьорюють мешканців постраждалого села. У відповідь вони навіть дарують сувеніри волонтерам. Мешканка Світлана принесла із собою домашню консервацію. Банки з варенням та консервованим виноградом голландцям припали до душі. У відповідь вони залишили свій фірмовий шеврон з нідерландським левом, який тримає стаканчик картоплі фрі.

Пересувна закусочна волонтерів Френкі та Коена у Донецькій області. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу

Потрапили під ракетний удар у Краматорську

Але такі теплі та душевні моменти, на жаль, змінюються трагічними подіями. В останній день свого перебування на Донеччині, Френекі та Коен, разом із журналістами вирушили до кафе RIA. Воно знаходиться в самому центрі Краматорська і саме в нього російська армія ввечері 27 червня завдала удару ракетою «Іскандер-К».

Знищене російською ракетою кафе у Краматорську. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу

«Вогонь, дим, люди лежать на підлозі, люди намагаються виїхати, багато хто кричить. Це дуже, дуже тяжко. Мені пощастило вижити, але я не знав, чи люди виживуть. Це Донбас. Ми вже бачили результат, але зараз ми відчули як це», — розповідає про краматорську трагедію волонтер Френкі.

Нідерландці знаходилися всього за 10-15 метрів від епіцентру вибуху і дивом вижили. Хоч таке важко забути, але вони все ж таки збираються повернуться в Україну і продовжувати допомагати людям. Для Френкі це особливо важливо, адже його дружина — українка.

Нідерландський волонтер Френк відбувся легкими пораненнями внаслідок російського удару по Краматорську. Фото: Новини Донбасу

«Звичайно, коли потім Україна переможе у війні, а це точно буде, я в цьому певен. Я, звичайно, приїду в Україну з дружиною, я хочу показати, що багато змінилося тому, що вона давно тут не була і як тут набагато краще стало. До війни вже краще було, та й краще буде. Я знаю, тут добре житимуть, тут буде приємно відпочивати. Україна загалом хороша для іноземців», — розповідає нідерландець.

Френкі ще й жартує з приводу відкриття франшизи Fish&Chips в Україні. Це закусочна в Нідерландах, де він готує ще й рибу до картоплі фрі. Можливо, цей жарт стане реальностью.

Коен навпаки хотів би, щоб не тільки вони приїжджали в гості, але і до них. Українці дуже міцно закріпилися в серці волонтера, тож він душі не чує в цій атмосфері та тих моментах, які дарують йому люди.

Нідерландські волонтери Френкі та Коен. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу

«Шалено люблю Україну, мені тут дуже подобається. Мені тут подобається атмосфера і я дуже багато побачив усміхнених людей, які завжди були раді бачити мене. Вони не вміють говорити англійською, але вони посміхаються і намагаються спілкуватися, показувати жестами. Мені це дуже приємно. Я дуже по-доброму ставлюся до всіх людей. Мені дуже подобаються, як тут діти посміхаються і я звертаю увагу на такі дрібні моменти життя», — ділиться враженнями Коен.

І про такі ситуації, а також про Україну загалом, Френкі та Коен розповідають на своєму YouTube-каналі. Там волонтери порушують теми, які не показують на нідерландському телебаченні. Так вони хочуть привернути увагу до проблеми виживання людей під постійними обстрілами та необхідності лише нарощувати підтримку українському народу для його якнайшвидшої перемоги у цій безпідставній війні.