Відпочинок на морі в Україні 2022: які морські курорти окупувала Росія, і яка там ситуація. Спецпроект

Через повномасштабне російське вторгнення, яке триває вже п'ять місяців, більшість українських морських курортів, де щороку відпочивали сотні тисяч людей, опинилися в тимчасовій окупації. Станом на кінець липня захопленими залишаються всі курорти Азовського моря, які розташовані у Запорізькій та Херсонській областях, а також приморські селища, що лежать на чорноморському узбережжі Херсонщини.

Розповідаємо, яка ситуація зараз на колись багатолюдних курортах країни і чим живуть приморські села та міста українського півдня в очікуванні звільнення.

Бердянськ

Бердянськ до російської окупації. Фото: berd.ua

Бердянськ — курортне місто на узбережжі Азовського моря в Запорізькій області, яке, славлячись великими піщаними пляжами, теплим морем, цілющими грязями, широким вибором житла та розваг, довгі роки залишалося одним із найпопулярніших місць відпочинку та оздоровлення в Україні. Але цього року все змінилося.

З 27 лютого Бердянськ перебуває під окупацією російських військових. Спочатку місцеві жителі щодня виходили на мирні протести, закликаючи окупантів піти з міста, але відповіддю стали репресії, викрадення та тортури активістів. Вже місяць як у Бердянську повністю відсутній український мобільний зв'язок та інтернет.

Проукраїнський мітинг у окупованому Бердянську. Фото: Новини Донбасу

24 березня у порту Бердянська ЗСУ знищили великий десантний корабель Чорноморського флоту РФ. Тоді пожежа перекинулася на інші кораблі, паливо та боєприпаси. З того часу вибухи в порту гримлять майже кожні кілька днів. За словами окупантів, вони проводять утилізацію нерозірваних боєприпасів, а також намагаються розмінувати акваторію бердянського порту, щоб вивозити звідти награбоване в області зерно.

Вибух у порту Бердянська 24 березня 2022 року. Фото із соцмереж

На початку липня місцеві жителі знову чули вибухи з боку порту: це російські загарбники намагалися позбутися піднятих із дна моря залишків свого потопленого корабля. А 25 липня звуки вибухів долинали вже з району заводу «Південгідромаш».

Наразі окупанти активно розміщують військову техніку та склади боєприпасів у житлових кварталах Бердянська, обманом збирають паспортні дані городян з метою підготовки до «референдуму», а також намагаються мобілізувати бердянців призовного віку.

Кирилівка

Кирилівка до російської окупації. Фото: azov.ua

Кирилівка — селище міського типу на півдні Запорізької області, що складається з материкової частини та піщаних кіс Федотової та Пересип. Широкі піщані пляжі, ласкаве Азовське море, сучасні бази, готелі та пансіонати з комфортабельними номерами та басейнами, Утлюцький та Молочний лимани з лікувальними грязями та ідеальними умовами для занять віндсеРФінгом, аквапарк, дельфінарій та безліч інших розваг забезпечили Кирилівці звання найбажанішого місця літнього відпочинку на азовському узбережжі. Принаймні так було до цього року.

Російські війська увійшли до курортного селища 25 березня. Того дня вони запропонували місцевій владі «співпрацю», але отримали відмову. 17 квітня окупанти викрали голову селищної ради Івана Малєєва з його власного будинку, але за три тижні відпустили. А 24 травня викрали знову разом із його заступником Ігорем Коробкою. Тоді ж, згідно з заявою Запорізької ОВА, росіяни пограбували адміністрацію громади. А раніше, як повідомляли ЗМІ, окупанти вивезли меблі з президентської резиденції на острові Бірючий, який є продовженням Федотової коси.

Наприкінці квітня запорізька влада офіційно заявила, що курортний сезон у Кирилівці цього року не відбудеться, оскільки «на березі багато мін, а на території баз відпочинку стоять «Гради». На початку літа місцеві підприємці почали скаржитися, що військові РФ відбирають у них власність. Так, окупанти силою зайняли територію баз відпочинку «Перлина Таврії» та «Діана» на косі Пересип. А інші курортні об'єкти загрожують «націоналізувати», мріючи, що матимуть змогу затриматися на запорізькій землі.

Практично порожній пляж у Кирилівці влітку 2022 року. Фото із соцмереж

Гауляйтер тимчасово окупованої Кирилівки сепаратистка Катерина Уманець також намагається оббирати підприємців, які залишилися без заробітку, зобов'язавши місцевих торговців щомісяця платити їй данину у розмірі 1000 грн. Люди, втім, платити відмовилися, надіславши самопроголошену «голову» Кирилівки за російським військовим кораблем.

Нині окупанти продовжують грабувати місцеве населення, привласнюючи собі землю, нерухомість та майно людей, які покинули селище. А також почали звозити сюди військову техніку після успішних атак ЗСУ на військовий аеродром у Мелітополі.

Арабатська Стрілка

Арабатська стрілка до окупації. Фото: arabatka.ua

Арабатська Стрілка — коса довжиною понад 100 км, яка, тягнучись від Кримського півострова до Генічеська в Херсонській області, розділяє Азовське море та затоку Сиваш. Тут знаходяться три селища: Генгірка, Щасливцеве та Стрілкове. Це популярний курортний регіон, який приваблює безкраїми піщаними пляжами, чистим теплим морем, рожевими озерами та термальними джерелами, завдяки яким Арабатська Стрілка останніми роками позиціонує себе як цілорічний курорт.

У цей час тут зазвичай багато туристів. Але цього літа курорти коси порожні. Арабатка, що межує з анексованим ще вісім років тому Кримом, була захоплена однією з перших — вранці 24 лютого. Тут не лунають вибухи, дорогами не носиться ворожа техніка, але видно ракети, які летять з півострова у бік українських міст, чути гуркіт гелікоптерів, і тисне присутність російських військових.

Арабатська стрілка влітку 2022 року. Фото із соцмереж

Місцеві жителі, левова частка яких заробляли на туризмі, залишилися без доходів. Більшість баз відпочинку та готелів закриті, працюють лише ті, кому дешевше залишатися відкритими, здаючи номери за мізерними цінами, ніж консервувати інфраструктуру. Не працюють багато кафе, дельфінарій та аквапарк, єдина водолікарня. У магазинах переважно російські товари низької якості, з ліками перебої. Як, втім, і зі зв’язком та інтернетом — загарбники завзято глушать українських операторів. Виїхати на підконтрольну Україні територію не можна, виїзди заблоковані.

Генічеськ

Генічеськ до російської окупації. Фото: arabatka.ua

Генічеськ — невелике курортне місто в Херсонській області, розташоване навпроти північного краю Арабатської Стрілки, яке з одного боку омивається Утлюцьким лиманом Азовського моря, а з іншого — солоними озерами системи Сиваш. Донедавна його розглядали в основному як перевалочний пункт на шляху на Арабатську Стрілку, але останні роки Генічеськ став повноцінним курортом, улюбленим перш за все сім'ями з дітьми та поціновувачами недорогого спокійного відпочинку.

Російська військова техніка заїхала в місто ще в перший день повномасштабного російського вторгнення — 24 лютого. З того часу він перебуває в окупації. Як і на інших захоплених РФ територіях, ситуація у Генічеську напружена. Людей із проукраїнською позицією викрадають та катують. Мовлення українського ТБ та радіоканалів заблоковано. Українського мобільного зв'язку немає з кінця травня, інтернет працює не скрізь.

Російські війська у Херсонській області

Окупанти намагаються видавити з обігу гривню, повністю замінивши її рублями. Банкомати не працюють, розплатитися карткою можна лише в деяких магазинах, і якщо буде інтернет. Ціни зросли, а якість товарів значно знизилася. Місцевих жителів окупаційна влада намагається підкуповувати гуманітаркою, яка складається здебільшого з прострочених продуктів, або міняють її на паспортні дані, які потрібні для фальсифікації «референдуму» про входження Херсонської області до складу РФ.

Курортний сезон провалений, готелі та пансіонати не працюють; деякі бази відпочинку окупанти намагаються віджимати або змушують працювати під дулом автомата.

Останніми днями у місті фіксується рух колон російської техніки.

Скадовськ

Скадовськ — курортне місто і порт у Херсонській області, що лежить на узбережжі Джарилгацької затоки Азовського моря. Тут дуже мілке та тепле море, широкі м'які пляжі, працюють аквапарк, дельфінарій та парк атракціонів, багато баз відпочинку, готелів та дитячих оздоровчих таборів. Щоліта тут було багатолюдно. Але не зараз.

Під російською окупацією Скадовськ опинився ще у першій половині березня. Військові РФ розмістилися біля одного з дитячих таборів, і з того часу захопили ще кілька баз і пансіонатів. Ні про який курортний сезон, звичайно, не йдеться. Не працюють кафе, розважальні заклади, на пляжах лише місцеві жителі.

Як і в інших тимчасово окупованих населених пунктах Херсонщини, у Скадовську проблеми з доступом до ліків, у тому числі критично важливих, у магазинах мізерний асортимент і божевільні ціни, немає нормального мобільного зв'язку та можливості перевести в готівку гроші. Місцевих фермерів обкрадають, вивозячи торішній урожай до Криму, а звідти до росії. Новий урожай планують красти вже у великих масштабах, для чого намагаються відновити роботу порту.

Наслідки вибуху на складі боєприпасів в окупованому Скадовську. Фото із соцмереж

Скадовськ знаходиться далеко від місць активних бойових дій, проте спокійною обстановку у місті не назвеш. Загарбники прямо посеред міста розмістили свою техніку та системи ППО, чия робота періодично лякає місцевих жителів, які намагаються зайвий раз не виходити з дому. Але є й гучні звуки, яким городяни раді, адже вони зміцнюють віру у швидке визволення. Йдеться про точні удари, які ЗСУ нещодавно завдали по скупченню техніки РФ та їхньому командному пункту в Скадовську.

Залізний Порт

Залізний порт до російської окупації. Фото: zhelezniy.com

Залізний Порт — це село на півдні Херсонської області, розташоване на березі Чорного моря в основі Тендрівської коси. Минулого року він очолив список вітчизняних курортів, якими найчастіше цікавилися українці. У цього місця слава молодіжного курорту, але люблять його і сім'ї з дітьми, і шанувальники тихого відпочинку. Люблять за широкі пляжі з дрібним піском, чисте море оптимальної глибини, розвинену інфраструктуру, у тому числі розважальну, та можливість побачити дельфінів.

Зараз у Залізному Порту було б яблуку ніде впасти, але, як і його сусіди узбережжям, через російську окупацію, в яку селище потрапило ще в березні, воно залишилося без туристів. На пляжах відпочивають переважно місцеві та мешканці сусідніх, теж тимчасово окупованих населених пунктів, які наважилися приїхати до моря, незважаючи на необхідність проходити численні блок-пости загарбників.

Більшість готелів та баз відпочинку закриті, а ті, що працюють, здають номери за ціною втричі дешевшою від звичайної. Набережна порожня, колесо огляду стоїть нерухомо, кафе зачинено. Ринок не працює, а ціни в магазинах зросли в кілька разів, деякі продукти коштують дорожче, ніж у Херсоні. Відкритих кафе – одиниці.

Джарилгач

Острів Джарилгач Фото: lazurnoe.ua

Джарилгач — найбільший острів Чорного моря, який омивається двома його затоками: Каркінітською та Джарилгацькою. Він лежить навпроти Скадовська, звідки в сезон на острів швидкісні катери та пороми кілька разів на день возили численних туристів. Сюди їхали за безкрайніми пустельними пляжами, за які Джарилгач прозвали українськими Мальдівами, неймовірною красою моря і можливістю відпочити на самоті дикої природи в атмосфері безлюдного острова.

Після захоплення півдня України росіянами Джарилгач, який також потрапив під тимчасовий контроль окупантів, став по-справжньому безлюдним. Його «звільнили» від туристів, замість них на острів звозять озброєння та боєприпаси, перетворюючи його на військову базу. Частину акваторії, зокрема з боку Лазурного, замінували.

Лазурне

Лазурне до російської окупації. Фото: lazurnoe.ua

Лазурне — селище міського типу між Скадовськом та Залізним Портом, яке має вихід і до мілкої та теплої Джарилгацької затоки, і до відкритого Чорного моря. Тут щоліта відпочивали тисячі сімей з дітьми, яким подобається прозора блакитна вода, що дала назву селищу, дрібний білосніжний пісок майже без черепашок, свіже повітря та лояльні ціни. Поки у Лазурне не прийшов «руський мір».

Прийшов ще на початку березня і перетворив найпопулярніший сімейний курорт на військову базу. Багато пляжів окупанти замінували, внаслідок чого у червні тут на міні підірвалися троє місцевих жителів, усі троє загинули. В одному з пансіонатів Лазурного росіяни облаштували свій штаб, казарми та склад боєприпасів. Кілька тижнів тому внаслідок вдалого удару ЗСУ все це добро злетіло в повітря.

ЗСУ знищили радіолокаційну станцію військ РФ «Підліт-К1» у Лазурному. Фото: Сухопутні війська ЗСУ

А через кілька днів українські воїни за допомогою HIMARS знищили надсучасну радіолокаційну станцію росіян, яку вони встановили в селищі. Словом, демілітаризація армії РФ у Лазурному йде успішно. А там і до деокупації недалеко.

Приморськ

Приморськ до російської окупації. Фото: primorsk.ua

Приморськ — тихе містечко Запорізької області та однойменна курортна зона, що лежить на узбережжі Азовського моря за два кілометри від нього. З широкими піщаними пляжами, теплим морем та лиманами, повними цілющих грязей, він відомий як ідеальне місце для спокійного сімейного та недорогого відпочинку, а також для оздоровлення. Тут багато баз відпочинку, пансіонатів, готелів та санаторіїв.

Як і інші населені пункти на півдні запорізького регіону, Приморськ потрапив до російської окупації у перші дні повномасштабного вторгнення наприкінці лютого. Місцеві жителі майже щодня виходили на мирні акції протесту, доводячи непроханим гостям, що на них тут ніхто не чекає, закликаючи прибрати зброю і повернутися додому. 29 березня окупанти викрали мера Приморська Олександра Кошелевича, у полоні його схиляли до співпраці, але отримали відмову. Після звільнення він залишив Приморськ і поїхав до Запоріжжя, звідки продовжує керувати містом дистанційно.

Російська пропаганда на захоплених теренах Запорізької області. Фото із соцмереж

Протягом п'яти місяців військові країни-агресора викрадають та катують людей, насамперед активістів, а також залякують та дезінформують населення, розповідаючи, що це Україна відключила їм мобільний зв'язок та інтернет. Курортний сезон у місті, зрозуміло, так і не відкрився, пляжі та бази відпочинку порожні.

22 липня президент України Володимир Зеленський підписав указ про освіту у Приморську військової адміністрації.

Степанівка Перша

Степанівка Перша — курортне село, розташоване на березі Азовського моря по сусідству з Кирилівкою, до якої воно майже примикає з боку коси Пересип. Вона відома в основному серед шанувальників тихого, відокремленого відпочинку, що не висувають високих вимог до комфорту. Тут майже немає розваг, а інфраструктура розвинена слабо, що компенсується порівняно невисокими цінами.

Як і Кирилівка, Степанівка Перша опинилася під контролем російських військових у березні. З того часу даних про ситуацію в селі інформації не надходило ні від місцевих жителів, ні від влади.

Курорти Донецької області: Урзуф, Мелекіно, Білосарайська коса

Урзуф та сусідні з ним села Мангуського району Донецької області — Мелекіне, Білосарайська коса, азовська Ялта, Юр'ївка, що лежать на узбережжі Таганрозької та Білосарайської заток, — відомі набагато менше за інші азовські курорти. Але в останні роки завдяки теплому неглибокому морю, широким і найчистішим на всьому узбережжі Азова пляжам, демократичним цінам та стрімкому розвитку, стали набирати популярності. Насамперед у сімей з дітьми та поціновувачів спокійного відпочинку.

Але з  приходом наприкінці лютого «руського міра» розвиток донецьких курортів зупинився. Тут не було активних бойових дій, тому сюди, особливо в Урзуф і Мелекіно, часто приїжджали ті, кому вдавалося вирватися з-під обстрілів і бомбардувань Маріуполя, на який ракети летіли в тому числі з акваторії моря поблизу Білосарайської коси, де війська РФ розмістили свої кораблі.

Порожній пляж Урзуфа влітку 2022 року. Фото із соцмереж

Мелекіно, Юріївка, Урзуф та інші курортні селища донецького регіону, влада яких, на жаль, майже в повному складі перейшла на бік окупантів, вже п'ять місяців перебувають у сірій зоні. Росіяни намагаються зображати тут пляжний сезон, закликаючи відпочиваючих із сусідніх окупованих населених пунктів, але пляжі, як і раніше, порожні, працюють лише кілька баз відпочинку, а на набережних безлюдно.

Приморське

Приморське, до 2016 року Більшовик — невелике село в Херсонській області, розташоване на березі Чорного моря між Лазурним та Залізним Портом. Це бюджетний курорт з чистим яскраво-синім морем, м'якими піщаними пляжами і спокійною атмосферою, що пропонує тихий невибагливий відпочинок.

Під контролем російських військ він опинився практично з перших днів війни. Наприкінці лютого через село йшли колони ворожої техніки з окупованого Криму до Херсона та Миколаєва. Місцеві жителі змогли коктейлями Молотова знищити кілька БТРів, після чого військові рф відкрили стрілянину по житлових будинках. Коли у березні фермери розпочали посівну, загарбники обстріляли сільгосптехніку та вкрали дизпаливо.

Людям доводилося залишати рідне село та пішки йти сотні кілометрів на підконтрольну Україні територію. Саме вони змогли розповісти, що відбувалося у Приморському від початку окупації, бо весь цей час село перебуває в ізоляції.

Хорли

Панорама курорту Хорли. Фото: khorly.info

Хорли — село, розташоване на півострові Горький Кут у Каркінітській затоці Чорного моря, яку за схожість обрисів називають Кримом у мініатюрі. Це невеликий, затишний та дуже мальовничий курорт, який за незвичайно дрібне для чорноморського узбережжя море, піщані пляжі, чудову екологію та лояльні ціни особливо люблять відпочиваючі з маленькими дітьми. А за джерела цілющої води, грязей та глини люблять бажаючі поправити здоров'я.

Цього року, як і на інших херсонських курортах, що знаходяться у тимчасовій окупації, курортний сезон у Хорлах так і не відкрився. Немає інформації про те, чим живе село всі п'ять місяців війни і скільки населення в ньому залишилося, чекаючи на визволення.