ЗСУ «рвуть фланги» на Бахмутському напрямі: Як вдалося досягти прогресу

Оборона Бахмута триває вже десятий місяць. Росії, яка сконцентрувала тут серйозні сили, все складніше виправдати свою тривалу нездатність захопити місто та величезні втрати. Тепер українська армія на деяких ділянках змусила росіян перейти до оборонних дій. Неабиякою мірою цьому сприяла розстановка сил на флангах і в самому місті. У ситуації розбиралися «Новини Донбасу».

Що відбувається у районі Бахмута

У Росії і в квітні, і в травні з дня на день чекали оголошення про повне захоплення міста російськими силами. Окупанти визнавали, що у міських умовах, де кожен будинок буквально перетворено на фортецю, вони просуваються ціною величезних втрат.

Український Генштаб при цьому повідомляв, що військові продовжують чинити опір, йдуть запеклі бої.

На початку травня в проукраїнських телеграм-каналах, що висвітлюють перебіг бойових дій, почали з'являтися обережні оптимістичні повідомлення — про вжиті ЗСУ успішні контратаки. Про локальні операції писав американський Інститут вивчення війни (ISW): на опублікованих кадрах із геолокацією видно, де саме вдалося потіснити росіян.

Невдовзі інформацію підтвердив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський. За його словами, продумана оборона та ефективні контратаки українських військових стали запорукою успіху. Ситуація останніми днями динамічно та кардинально змінюється: ЗСУ звільняють кілометр за кілометром.

«Вагнерівці» та Міноборони РФ

Керівник бойовиків російської ПВК «Вагнер» Євген Пригожин не підбирає слів і мало не щодня записує звернення до військового керівництва РФ. Скарги на снарядний голод, погрози залишити позиції в Бахмуті та звинувачення кремлівських чиновників у бездарній військовій стратегії — ось основні послання Пригожина.

Щодо ситуації на фронті він каже, що все складається «за найгіршим сценарієм», а ЗСУ «рвуть фланги». Глава найманців упевнений, що контрнаступ української армії вже розпочався.

Міноборони Росії на нападки відповідає рідко та стримано.

Які реальні цілі переслідує Пригожин — це шантаж, піар, який прокладає дорогу до політичної кар'єри, чи хитрощі, щоб відволікти українські сили? Заступник міністра оборони України Ганна Маляр вважає, що видається неправдива інформація, щоб прикрити та виправдати справжню картину поразок.

Євген Пригожин. Скріншот

До того ж, якщо слова очільника найманців все ж таки є постановкою для глядачів, то вельми невдалою в іміджевому плані. На зіткнення у публічному просторі таких значних постатей, як Пригожин та Шойгу, негативно реагують і в російському суспільстві, і серед воєнкорів. А показані Пригожиним трупи солдатів змусили багатьох росіян усвідомити, що цифри втрат насправді жахливі. 

У результаті «вагнерівці» вже виснажені, а нову живу силу ПВК набрати не може: доступ до в'язниць їм закрили. «Вагнер» змушений здати позиції на південному та північному флангах погано підготовленим та набагато менш мотивованим підрозділам регулярних військ. А розгортання недостатньо боєздатних сил, якими вони є, на руку українській стороні. Такі фланги сиплються, не можуть утримати тиск і відступають із позицій.

ЗСУ домагаються прогресу

Характер бойових дій змінюється: ЗСУ навчилися швидко та злагоджено реагувати на зміну обстановки, намацувати слабкі місця ворога, і бити прямо в ціль. До того ж, українські військовослужбовці отримали гарне підкріплення у вигляді сучасної зброї. З її допомогою вони завдають точних ударів по об'єктах супротивника — ті ж самі «Хаймарси» дають додаткові можливості. Логістика та постачання снарядів — також на високому рівні.

Розгромивши бригадну розвідку, ЗСУ змусили окупантів тікати. Це викликало широкий резонанс в інформаційному просторі і в російському сегменті стало чітко простежуватися падіння бойового духу.

Контратака ЗСУ на Бахмутському напрямі. Скріншот

Крім того, контратаки на флангах створюють серйозні проблеми для загарбників у центрі.

Знищуючи живу силу та техніку, українці змушують росіян перейти в оборону. Тим часом у Росії з'являється все більше поховань «вагнерівців».

Чому успіх такий важливий

«Продати» російському суспільству перемогу в Бахмуті не вдалося, каже президент України Володимир Зеленський. Місто не захоплене, і окупантів вдалося потіснити. Шойгу, Герасимов, Пригожин отримують дедалі нові терміни, у які їм гостро необхідна перемога на Бахмутському напрямі. І знову ці терміни доводиться переносити.

А Путін не може визнати, що Росія зазнає колосальних втрат, не досягнувши при цьому поставлених цілей. Але все менше людей готові вірити йому беззастережно. В епоху технологій з фронту долітають не інформкрихітки — є фото, відеопідтвердження ударів по армійцям із РФ, здачі в полон окупантів. Приховати ці та інші успіхи ЗСУ від російського суспільства не виходить.

Командувач Сухопутними військами ЗСУ Олександр Сирський. Фото: телеграм-канал Олександра Сирського

Загартоване в боях і сильне угруповання окупантів слабшає і не може перейти з Бахмутського напряму на інше, що також важливо.

Цілком зрозуміло, що наступальний імпульс російських сил значно послабився. На майбутнє вони мають невтішні перспективи. Хоча до завершальної стадії боїв ще далеко, цілком можливо, що Бахмут, який багато місяців чинить сильний опір, стає для росіян показником їхнього власного безсилля. І яскравим нагадуванням про бойову вправність та ратне мистецтво українських командирів.