Південь України стане пустелею? До яких наслідків призведе знищення Каховської ГЕС

Знищення Каховської ГЕС — катастрофа не лише всеукраїнського, але й планетарного масштабу. Таку оцінку дають експерти. Член аграрного Комітету Верховної Ради Дмитро Солончук зазначає, що в Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях під зрошенням було близько тисячі гектарів земель. Тепер ця система знищена. Солончук вважає, що це позначиться на продовольчій безпеці всього світу. Окрім цього, величезного впливу зазнають водні ресурси та ґрунти. «Новини Донбасу» спитали в експертів Центру екологічних ініціатив «Екодія», на які українцям чекати наслідки через знищення дамби у коротко- та довгостроковій перспективі.

— Якщо говорити про негативний вплив від знищення дамби, то для чого наслідки будуть найбільш фатальними — для водних ресурсів, сільського господарства, флори та фауни?

Анна Даниляк, фахівчиня відділу сільського господарства, ГО «Екодія»: В першу чергу це дуже негативно вплине на місцеве населення в плані доступу до води. Доступу до достатньої кількості води і до води достатньої якості чи безпечності. З Каховського водосховища безліч регіонів отримували воду. Тепер питання, звідки брати воду для всіх цих населених пунктів. Те, що нижче по течії, те, що затопить чи затоплює, то це питання безпечності. Масив вод, що досі стікають, це не тільки вода, а все, що вона зносить на своєму шляху, тобто, вода буде абсолютно забруднена. Це буде хімічне, бактеріологічне забруднення. Зону підтоплення можна навіть не розглядати з точки зору доступу до води. Прилеглі території, довготривалі наслідки — питання якості, якою вода буде після того, як зійде, в тому числі криниці. Такого масштабу катастрофи без наслідків не залишаються. І це наслідки особливо для грунтових вод.

Наслідки затоплення у Херсонській області. Фото: ДСНС України

— Які поради для тих людей, які живуть у сусідніх із зоною лиха населених пунктах? Особливо щодо якості питної води?

Анна Даниляк: Рекомендація для людей, які десь на прилеглих територіях або які повернуться на території, які зараз затоплені. Велику увагу треба приділяти тому, звідки ви отримуєте воду. Якщо є можливість або буде можливість з часом перевірити в лабораторії, аби точно знати, наскільки безпечна ця вода, особлива увага до криниць. Якщо є можливість отримати воду з глибинних свердловин, глибинних горизонтів, то ліпше таку воду брати. Або привозну, якою вірогідно в якихось регіонах місцева влада буде забезпечувати. По можливості уникати криниць і води з поверхневих водойм. Забруднення величезне. Забруднення буде нітратами, фосфатами, нафтопродуктами. Через те, що велику кількість живих організмів, в тому числі тварин, змиває, це ризик бактеріологічного забруднення води. Треба бути уважними і уникати потенційних таких небезпечних джерел.

— Так, вже відомо, що загинуло багато тварин. Чи можна сказати, що знищено цілу екосистему та якісь види, які рідкі? Як це вплине на сусідні регіони. Наприклад, можливо саме сюди прилітали птахи на гніздування, а тепер гніздитись їм нема де? 

Богдан Кученко, фахівець зі збереження екосистем ГО «Екодія»: Від катастрофічного паводку дійсно постраждала низка екосистем у долині Дніпра нижче зруйнованої ГЕС. Зокрема, в межах національних природних парків «Нижньодніпровський» та «Білобережжя Святослава», а також в Чорноморському біосферному заповіднику. Крім заплавних територій, постраждали екосистеми на річкових терасах, які не затоплювались сотні років. Однак, масштаби завданої шкоди досі залишаються невідомими. Їх можна буде хоча б приблизно оцінити лише після того, як вода спаде із затоплених територій. Серед очікуваних впливів на тваринний світ можна виділити масову загибель риби та водних безхребетних: і у водосховищі через стрімке осушення, і нижче за течією через сильне забруднення води. Також можлива загибель птахів, які харчуються цією рибою. Іншим фактором негативного впливу на низку видів птахів є паводкова хвиля, яка знищила місця їхнього гніздування разом з їхнім потомством. На відновлення втрачених популяцій можуть піти роки. Йдеться про одне з найбільш багатих на колонії птахів місць в усій Україні. З наземних тварин під найбільшою загрозою опиняються щонайменше 3 ендемічних види ссавців. Так, затоплення загрожує 70% світової популяції мишівки Нордмана, до 50% популяцій піщаного сліпака та ємуранчика Фальц-Фейна. Втрата таких значних часток популяцій загрожує подальшим вимиранням видів. Також загине багато інших дрібних ссавців, рептилій та комах.

Мишівка Нордмана. Фото: Михайло Русін / Facebook

— Якщо казати про загибель тварин, то процеси їх розпаду відбуватимуться у воді? Які загрози цього?

Богдан Кучеренко: На жаль, багато тварин вже загинули чи загинуть в наступні дні. Їхні тіла тривалий час будуть залишатись у воді. І, зрештою, будуть винесені в Чорне море, або викинуті на суходіл. Певну загрозу для людини створює саме розкладання тіл загиблих тварин у воді, яке тільки посилить її забруднення. І може доповнити його бактеріологічною складовою. Державний санітарний лікар вже попередив про ризики поширення дизентерії та холери на затоплених територіях. А вживання загиблої риби загрожує захворюванням на ботулізм.

— Офіційні джерела одразу заявили, що у воду потрапило 150 тонн машинного мастила і може потрапити ще. Чим це загрожує?

Анна Даниляк: Немає безпечного рівня вмісту нафтопродуктів у воді. Це небезпечне токсичне забруднення. Ризик, зокрема, у тому, що на поверхні води утворюється своєрідна плівка, яка перешкоджає доступу кисню. Процеси окиснення є неможливим. Тобто, вся біота, що знаходиться у воді, буде гнити. Згодом, як вода зійде, то плівка може залишитися на поверхні ґрунту. І це сильно вплине на те, чи зможе там в принципі якась рослинність рости. Для сільського господарства такі землі скоріш за все не будуть придатними.

— Якщо детальніше про сільське господарство в Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях? Зараз називають цифру, що 20% земель будуть непридатні для цього.

Анна Даниляк: Я буду більш оптимістичною. 20% — це та територія, яка знаходилася під зрошенням на Херсонщині. Культури, які на цих землях вирощувалися, це в основному овочеві культури і рис, які потребують дуже багато води. Без додатково поливу саме вирощування цих культур буде неможливим. Те, що там, де немає води, буде пустеля — це не зовсім так. Для сільського господарства це просто означатиме як мінімум те, що потрібно підбирати інші культури, щоб вирощувати на цих землях. Більш посухостійкі, які можуть в такому кліматі рости. Якщо ж мова про забруднення цих земель, небезпеку для якості продукції, то ці землі можуть бути передані в консервацію. Консервація — один з методів відновлення земель. Очищення для відновлення на цій території природних луків, тобто, екосистеми степу, яка притаманна для цього регіону.

Затоплені поля у Херсонській області. Фото: кадр відео із соцмереж

— Які масштаби катастрофи для водних ресурсів? Це стосується тільки трьох областей чи наслідки підриву дамби відчує на собі вся Україна? Все чорноморське узбережжя? 

Анна Данилюк: Все, що вище течії, там особливого впливу не буде. Може бути вплив з часом, бо Дніпро в українській його частині — це каскад водосховищ. Їх наповнення між собою корелювалось. Втративши одне водосховище внизу цього каскаду, можуть бути перепади в більшу або меншу сторону на водосховище, яке вище по течії. Але цей вплив відносно того, як це вплине на воду і на території нижче по течії, не порівнюваний. Дніпро впадає в Чорне море і вода врешті решт потрапляє в море. Я вже бачила багато моторошних відео в соціальних мережах, де речі, будівлі і меблі, які змило водою, вже на пляжах в Одеській області. Вплив буде. Він буде доволі значний. Я бачила оцінку, що об'єм всього, що вода знесе на своєму шляху — сміття, відходів і так далі — він приблизно дорівнює тому об'єму відходів, який Україна генерує за два роки. Величезні об'єми потраплять течією у Чорне море, де вони далі акумулюються. Як їх діставати — питання. Також ризик, що це не тільки відходи і таке забруднення. Є ризик перенесення мін, які були раніше на цих землях. Вода так само несе і їх. Ризики доволі великі.

— Багато хто порівнює цю катастрофою із Чорнобилем. Чи коректне таке порівняння?

Анна Данилюк: Все-таки наслідки від Чорнобильської катастрофи і радіоактивне забруднення зробило непридатною для життя територію на сторіччя. Зараз мова йде про менші терміни. Якась нова ревіталізація, повторне повернення людей, заселення цих територій. Відновлення буде можливе. Тут мова, вірогідно, про десятиліття. Тож, з Чорнобилем можна порівняти масштабами територіально. Невідомо, наскільки велика площа постраждає внаслідок цієї катастрофи та буде безпосередньо затоплена.

— Є така думка, що будувати нову ГЕС недоцільно. Це означає, що ці території перетворяться на пустелі? Що можна зробити тут після їх звільнення? Чи час працює проти нас, тобто, чим довше територія окупована, тим гірші наслідки? 

Анна Данилюк: З точки зору довкілля, то в принципі було великою трагедією власне побудова всього цього каскаду і зарегульованість Дніпра. Тож, зважаючи, з якої точки зору дивитися. Чи то енергетичної, чи то економічної діяльності. Ясно, що це дуже боляче вдарило по Україні. І ландшафт, і структура виробництва, і енергетичний баланс вже не будуть такими, як були. Але є альтернативи, які можуть бути більш виправдані, більш дружні. Я б фокусувалась не на тому, щоб відбудувати, як воно було, а шукати сталі зелені альтернативи. Якщо ми говоримо про енергетику, варто дивитися у бік відновлювальної енергетики та сонячних, вітрових електростанцій. Якщо ми говоримо про сільське господарство, можна розглядати варіанти переглянути культури, які вирощуються, підібрати більш підходящі посухостійкі. Також це місце активних бойових дій. Мінування, вибухи, обстріли — велика частка територій зазнала забруднення і пошкодження. На окупованих землях важко зробити якусь оцінку, який там відсоток земель постраждали. Але через інтенсивність бойових дій у цьому регіоні дуже вірогідно, що частину земель буде потрібно консервувати та відновлювати. Залишається питання водозабезпечення населення. Потрібно буде шукати якісь альтернативи. Чи то розвивати видобуток підземних вод або там працюватиме мережа централізованого водопостачання. Але теж питання, де брати цю воду для централізованого водопостачання. Якщо задати сценарій відновлення, відбудови, як воно було, й створення заново греблі, ГЕС, то це буде дуже тривалий період. І треба величезні кошти. Це буде дуже дорого, а після окупації люди та господарство мають якось існувати, розвиватися. Тому варто дивитися в бік альтернатив.