Після війни на Донбасі будуть землі, непридатні для життя. Екологи опублікували дослідження про ґрунти

Нещодавно «‎Новини Донбасу» писали, як за рік повномасштабної війни погіршилась екологічна ситуація по всій Україні. Особливо це стосується Донбасу, де бойові дії тривають вже майже дев’ять років. Центр екологічних ініціатив «Екодія» провів дослідження, як в Донецькій області через замінування, бомбардування, розрив снарядів забруднюються ґрунти. Фахівчиня зі сталого сільського господарства «‎Екодії» Лоріна Федорова розповіла, скільки земель будуть непридатними для користування та як забруднення через російську агресію вплине на здоров’я донеччан.  

— Нещодавно ви досліджували, як бойові дії вплинули на землю на Донбасі. Розкажіть про дослідження більш детально. 

— Ми його робили у співпраці з українськими науковцями аграрних наук. Вони вже тривалий час, з часу, як йде війна на Донбасі, вивчають вплив війни на ґрунти. Як йде забруднення, як це впливає на довкілля і на здоров'я людей, які живуть там. В рамках цього дослідження ми вирішили більш теоретично проаналізувати, як саме війна впливає на довкілля. Щоб були практичні кейси, ми взяли дві громади. Одна на Харківщині, інша на Донеччині - Сартана біля Маріуполя. За допомогою космознімків, які показували, що відбувалося в період квітня-вересня 2022 року ми дивилися, яке є забруднення. Також брали лабораторні проби ґрунту. За допомогою військових вдалося відібрати ці проби, свіжі, в період бойових дій. Стосовно сартанської громади, то найбільш шкідливим чинником був розрив термобаричних боєприпасів. Таких, що розпилюють в повітрі займисту речовину, яка потім підривається, розгорається полум'я і виникають пожежі на ґрунтах. Вони перепалюють ґрунт. В довготривалих наслідках перепалений ґрунт дає менші врожаї, на ньому активізується процес ерозії. Стосовно перевищення якихось конкретних показників, то, зокрема, ми говоримо про забруднення важкими металами. Це свинець, мідь - все, що наповнює вибухову речовину артилерійських снарядів, ракет, авіабомб. Вони небезпечні тим, що коли вони опиняються в грунті, можуть там осідати, розчинятися у підземних водах, а також мігрувати в рослини. Якщо на тій території будуть вирощуватися якісь сільськогосподарські культури, існує великий ризик, що ці культури будуть всмоктувати в себе ці важкі метали. Потім вони будуть поширюватися у нас на ринку та за кордоном. 

Селище Сартана, 26 лютого 2022 року. Фото: соцмережі

— Можете більш детально розказати. Для людей і для промисловості в чому небезпека? 

— Про те, яка небезпека є від забруднення від війни, нам говорить міжнародний досвід інших країн, на територіях яких відбулися бойові дії. По їх завершенню збирається певна медична статистика за рівнем захворюваності серед населення, яке проживає на цих територіях. Наприклад, на території сектору Гази, на територіях Палестини, де тривалий час є бойові дії, був зафіксований підвищений рівень смертності новонароджених, підвищений рівень дефектів розвитку у дітей. Це все відбувається через те, що люди проживають на забруднених ґрунтах, вживають забруднену важкими металами воду. На жаль, вплив війни, якщо брати в глобальному плані, досліджувався досить мало. Є лише поодинокі дослідження, які би доводили цей зв'язок. Україна стала майданчиком, де найбільше зараз проявляється інтерес до вивчення впливу війни на екологію, довкілля, населення. Тому негативний вплив ми будемо спостерігати з плином часу по мірі того, як ми будемо бачити цю статистику. Це інтенсифікація перебігу хвороб, провокування серцево-судинних, неврологічних хвороб.

— Сартана — це південна частина області, там більш піщані ґрунти. Якщо брати північну частину Донеччини, там інші ґрунти. Якщо брати в залежності від типу ґрунтів, чи можна сказати, що якісь більш вразливі до бойових дій?

— Завжди має значення кліматична зона. Тип забруднення: які там є важкі метали. Або це може бути навіть не хімічне, а механічне забруднення. Коли, наприклад, пересувається важка техніка. Починаються зсуви та ущільнення ґрунту. Це також призводить до того, що змінюється повітряний, водний режим. В загальних рисах все це призводить до одних і тих самих довготривалих та досить серйозних наслідків. Ґрунт починає втрачати свою можливість відновлюватися, родючі властивості. Він стає небезпечним для життя і діяльності на ньому. Відмінності завжди є, але не можна сказати, що якийсь тип ґрунту, який представлений в Україні, менш вразливий до забруднень власне від військової діяльності.

— Ви сказали, що найбільшої шкоди завдали термобаричні боєприпаси. Якщо порівнювати замінування, тобто, міни, які можуть роками лежати на ґрунтах, зі снарядами, які вибухають, що більше наносить шкоди?

— Проблеми замінування і засмічення території продуктами іншої бойової діяльність — майже ідентичні. Прояв цієї проблеми — те, що поки не проводяться розмінувальні роботи, ділянка заборонена для відвідування, для використання її в будь-яких цілях. Саме розмінування буде мати негативний вплив на здоров’я ґрунтів, бо всі зібрані міни потрібно підірвати. Ця вибухова речовина вона також буде потрапляти до ґрунтового середовища.

Піротехнік на Донеччині оглядає вибухонебезпечний предмет у полі, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

— Наскільки забруднюють ґрунти шахтні води? Наразі відомо, що на окупованих територіях не йде відкачка води з шахт, у тому числі з шахти «Юнком», де ще за радянських часів був експериментальний ядерний вибух.

— Ще до війни, з 2014-го року, територія цієї зони Донбасу вважалася екологічно кризовою власне через ліквідацію шахт і проблеми з водою Науковці, з якими ми проводили дослідження, вивчають цю територію з 2016 року. Вони брали проби ґрунту по лінії АТО, ООС. Їхні систематичні аналізи ґрунту показують, що там ситуація набагато гірша, ніж на територіях Харківщини. Навіть у тій самій Сартані. Через тривалість бойових дій та інтенсивність важкі метали, переважна більшість важких металів, перевищують те, що називається гранично допустимою концентрацією. Перевищення в 3-4 рази, а окремі метали — ртуть, ванадій, кадмій — в 6 разів. Поодинокі проби показують, що значення перевищується навіть в сто разів. Тобто, цифри вражаючі. Вони свідчать, що там проблема набагато серйозніша, ніж будь-де в Україні.

— Як відновлювати ці ґрунти? Чи це вартісний процес? Чи будуть ділянки, які неможливо відновити?

— Ґрунти можна відновити. Існує дуже багато способів. Це, власне, не лише з досвіду війни показано, а по мірі того, як ґрунти забруднюються, деградують внаслідок сільськогосподарської, наприклад, діяльності. Існує два підходи до відновлення забруднених ґрунтів. Перше — рекультивація таких ділянок. Це термін, який позначає собою набір технологій. Це не якась одна технологія, а їхній комплекс. Через ці технології ми відновлюємо родючий потенціал ґрунту. Другий підхід — консервація. Це коли ми тимчасово виводимо землю з обробітку. Даємо природі відновитися своїми власними силами і повертаємо ділянку до свого природного стану. Стосовно вартості — це досить цікаве питання. Зазвичай, коли ми говоримо про рекультивацію, це доволі дороговартісні технології. Наприклад, хімічне вилуговування. Це коли ми промиваємо забруднений ґрунт необхідними реагентами. Вартість цієї технології складає від 30 до 300 доларів за один кубічний метр. Сама по собі цифра велика. Враховуючи масштаби нашого забруднення, це досить великі кошти. Поки незрозуміло, як і де їх залучити. Тому що потрібно відновлювати не лише сільське господарство, не лише землю, а в першу чергу житло. Консервація в цьому випадку виглядає більш економічно доцільним методом. В цьому випадку компенсацію потрібно виплачувати лише власнику, чи якийсь інший механізм компенсації залучати. Досить індивідуально треба підходити до менш забруднених ділянок. Потрібно застосовувати метод рекультивації і підбирати технологію, залежно від того, який це тип забруднення. Але для найбільш пошкоджених земель потрібно буде впроваджувати метод консервації, тому що такі землі будуть настільки пошкоджені, що технологічно відновлювати їх буде дорого і економічно необґрунтовано.

Мар'їнка на Донеччині після бойових дій. Фото: соцмережі

— Чи зможе на землях, які постраждали внаслідок війни, щось рости?

— Консервація — це коли ми повертаємо ділянку до природного стану. Наприклад, на Донбасі є степова зона, це сартанська громада. Там можна висаджувати багаторічні трави, які перебувають в цьому ареалі. Таким способом на цій ділянці буде щось рости. Воно, звичайно, буде непридатне для вживання. Це буде переважно токсична продукція чи рослини. Але це не означає, що це буде випалена земля. Через консервацію ми намагаємось відновити землі. Є ймовірність, що через певний час вони повернуться в обробіток. Але якась частина земель, які надзвичайно сильно забруднені, так і залишаться відданими природі.

— Можливо, вам відомо: після того, як у жовтні 2022 року Росія анексувала частину Донбасу, чи почались на федеральному рівні там якісь дослідження? Чи хвилює окупантів екологічний стан регіону?

— Я не сильно слідкую, що заявляє ця країна. Вона може заявляти про те, що вже відновила ці ґрунти, але всі ми знаємо, що це неправда. Я сумніваюся, що окупаційна влада, що контролює Донбас і всі окуповані території, якось буде схвильована через екологічне становище, яке вони, власне, спровокували своїми військовими діями. Сумніваюсь, що вони будуть збиратися його відновлювати. Це відповідальність України — дослідити ці ділянки після їх звільнення і відновити. На них покладатись не варто.