Чи захопить Росія Донецьку область? Думки військових експертів

Що стратегічно змінилось на фронті після захоплення Авдіївки? Чи зможе Росія захопити всю Донецьку область в цьому році? Який напрямок на передовій зараз пріоритетний для РФ та що може підірвати спроможності армії Путіна? Про це «Новини Донбасу» поговорили з трьома експертами — військовим аналітиком Олексієм Гетьманом, мілітарним експертом Дмитром Снєгирьовим та головою ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком.


 
— Перший блок питань до Олексія Гетьмана. Пане Олексію, у z-спільноті досі обговорюють окупацію Авдіївки та якою успішною операцією був цей наступ. Що дало армії Путіна захоплення міста? Які відкрило шляхи?

— Пригадайте, скільки вони про Бахмут розповідали, що це ледь не перемога у війні, що це зараз там все буде рухатись ледь не до Львова. Вони мають чимось заповнювати свій інформаційний простір. Якихось інших успіхів на лінії фронту їх немає, тому вони про Авдіївку будуть ще раз розповідати, думаю, не один тиждень. Що це їм дає? Просування подалі навряд чи вдасться. Вони спробували це робити одразу, як то кажуть, по гарячих слідах. Лінія фронту стабілізувалася. Тому очікувати, що будуть у найближчі тижні потужні наступальні дії не варто. Треба привести до ладу війська, які були пошматовані, поповнити резервами. Вони понесли багато втрат живої сили та техніки. Що їм це дає з військової точки зору? Ну от нам погіршує ситуацію в тому сенсі, що ми з Авдіївки могли тримати під артилерійським контролем місто Донецьк. Ми цього не робили, але ми мали таку можливість. Тому, якщо б росіяни захотіли там розміщати якісь військові об'єкти, військові хаби, ми могли би вражати артилерію, зараз ми цього зробити не можемо, тому що Авдіївка — це була панівна висота. З низини, де ми зараз знаходимось туди вже артилерія не добиває. Це єдине погіршення.

— Нещодавно західні аналітики висловили таку думку, що зараз всі дії російської армії, в тому числі на Авдіївському напрямку, спрямовані навіть не на захоплення нових населених пунктів, а на те, аби завадити Збройним силам України будувати фортифікаційні споруди та лінії оборони? А через певний час, наприкінці весни, знову активно наступати. Чи згодні ви з цим?

— Є багато припущень, що саме так і буде відбуватися, вони все одно будуть наступати, намагатися захопити наші території. Плани по захопленню нашої країни не змінилися. Їм треба було щось зробити позитивне з їх точки зору на полі бою перед «виборами». «Вибори» пройшли, так звані вибори. Зараз буде посилена мобілізація. Вже є інформація про те, що на тимчасово окупованих територіях починають активно мобілізувати всіх людей чоловічої статі і призовного віку від 18 до 60 років. Там не запитують, подобається, не подобається, прийшли — все і нікого не питають. Списки людей вони склали начебто на «вибори. Зараз по цих списки вони будуть ходити по хатах простих людей, витягувати і направляти в армію. Так само буде і не тільки на тимчасово окупованих територіях, а всередині Російської Федерації вони будуть активно займатися мобілізацією для того, щоб зібрати щонайменше 300-400 тисяч військовослужбовців. Це означає, що армія в них збільшиться на лінії фронту майже до мільйона. І цю армія навіщо збільшувати? Щоб що? Звісно, для того, щоб спробувати далі робити наступальні дії. На сьогодні, поки вони мобілізуються, поки вони проводять себе до ладу, бо такі локальні бойові дії будуть по всій лінії фронту. Звісно, саме для того, щоби виснажувати наші Збройні сили і не давати нам можливість будувати фортифікації. Бо вони чудово розуміють, що коли ми побудуємо три лінії фортифікації — першу, другу, третю лінію, потужну залізобетону, то подолати цю фортифікації росіянам буде вкрай важко.

— Як ви вважаєте, саме зараз яка мета Росії — окупація Донецької та Луганської областей повністю? Чи, можливо, просування в Запорізькій області?

— Росіяни розганяють ІПСО, що вони готуються захопити Харків, що вони будуть атакувати Сумщину. Ну, по Сумщині зараз відбувається активний обстріли, руйнуються міста. Що це будуть атаки з півночі на Чернігівщину. Може, це буде спроба знову вийти на Київ. Їх не можна слухати. Вони розповідають про те, що в них завдання вийти до адміністративних кордонів Донецької та Луганської областей. Таким чином допомогти так звани донецькій і луганській «народним республікам», щоб вони стали вже в тих межах, в яких визначено нашою державою ці області. І от начебто це ледь не все завдання їхнє виконано. Ну це ж брехня. Вони, там мєдвєдєви, все більше кажуть, що є завдання знищити Україну як державу, що для них сама Україна — це є небезпека. Тому вона буде намагатися змінити владу, спробувавши захопити Київ, поставити якогось там Медведчука чи якогось там, не знаю, іншого гауляйтера Мураєва. В них плани були. Потім далі вони будуть рухатися в Балтійські країни. Вони кажуть, що це вони випадково від відокремились, від великої Росії під назвою Радянський Союз. Далі питання до Польщі. Вони намагаються перекроїти карту світу. 

— Тепер питання до Дмитра Снєгирьова. Зважаючи на нинішню ситуацію на фронті, як ви вважаєте, на яких напрямках найближчими місяцями очікувати найбільших боїв? 

— Лиманський напрямок — це бої в районі Білогорівки і одночасно удар з району Веселе Донецька область. Це намагання створити оперативне оточення українських військ в районі Сіверська. Загроза серйозна, є просування в районі Білогорівки. Бої ведуться безпосередньо в промзоні. Першу і другу лінію вони прорвали. Безпосередньо наразі вже бої на третій лінії. Задіяні і резерви. Це друга загальновійськова армія і 7 бригада, другого армійського корпусу «ЛНР». Плюс новітні зразки російського ВПК, яких немає на інших ділянках фронту. Мова йде про САУ «Малка» 203 калібр, дальність ураження до 40 кілометрів. Це серйозна зброя. Плюс ТОС «Тосочка» — це важка вогнеметна система. Раніше окупанти використовували ТОС 1А «Солнцепек». «Тосочка» більш вдосконалена система. Лиманський напрямок. Атакуючи по напрямку на Терни, Терни-Ямполівка. З метою виходу відповідно на Лиман. Лиман — стратегічний, транспортний хаб Збройних сил України. Та відповідно ключовий пункт оборони. Досить серйозна ситуація. Є, на жаль, певні тактичні успіхи окупантів саме в напрямку Терен. Тобто в пріоритеті Куп’янсько-Лиманський. Про те, що саме цей напрямок в пріоритеті окупантів, свідчить наявність і оперативних резервів, і загальна чисельність російського угрупування від 120 до 130 тисяч. Ну навіть якщо мінімум 120 тисяч. Для розуміння: Авдіївський напрямок — це приблизно до 60 тисяч особового складу, тобто вдвічі менше. Плюс важкої бронетехніки 1300 одиниць. Причому на Куп’янському напрямку зосереджені найбільш боєздатні підрозділи Збройних сил Російської Федерації.

— А чому саме куп’янсько-лиманський напрямок?

— Це вихід на Куп'янськ, Куп'янськ Вузловий. Тиснуть вони з району Синьківки з намаганням вийти на Куп'янськ, але тут всі роблять, на мою думку, помилку. Бо говорять, що після Куп'янська, можливо, підуть на Харків. На мою думку, і за тією інформацією, яка є безпосередня з місця подій, в намірах окупантів вихід на Ізюм. І відповідно з Ізюма вже тиск на українські фланги, а саме — угрупування українських військ в Донецькій області. Це ключові пункти української оборони — Слов'янськ і Краматорськ. Тобто вони будуть намагатися віддзеркалити події 2022 року, коли Ізюмське угрупування вважалося одним з найбільш боєздатних, чисельних і, відповідно, мало виконувати завдання щодо блокування українського угрупування в районі Слов’янська та Краматорська. 

— Тобто, головна мета Росії — як і раніше — захоплення всієї Донецької області?

— Основні напрямки наступу російських окупантів мають на меті якраз до травня місяця вихід на адміністративні кордони Донецької області. Чому до травня? Бо після травня більш-менш стане зрозуміла ситуація зі Сполученими Штатами і відповідно ситуація, скажімо так, з подальшим просуванням російських окупаційних військ. Бо є перестороги, що наступ все ж таки не може тривати вічно. Резервів просто не вистачить. Відповідно, вони розраховують на те, що до травня місяця не встигнуть підійти 800 тисяч снарядів, обіцяних за рахунок так званої чеської ініціативи. Постачання снарядів 155 калібру для потреб ЗСУ було анонсовано вже на квітень-на травень. Тому так вони і поспішають.

— Ще одне питання до вас: чи змінилась тактика російської армії, якщо говорити про бої в останні місяці?

— По всіх напрямках вони б’ють по декількох флангах одночасно. Лиманський — два напрямки. Куп’янський — два напрямки, Авдіївка так само два напрямки. Маріїнський напрямок — два напрямки: один на Курахове, інший на Вугледар. І той, і той напрямок пріоритетні. По напрямку на Вугледар. Чому це можливість виходу в фланг? Вугледар вони втомилися вже штурмувати безуспішно. Ви всі пам’ятаєте ті феєричні відео спалення танкових колон поблизу Вугледара. Там за рахунок відповідно і ландшафту місцевості — ешелонована оборона. Прорвати вони її не можуть і навряд чи зможуть. Тому прийняте рішення флангового охоплення українських позицій якраз з боку Мар'їнки. І один з векторів їхнього можливого просування це якраз в бік Вугледара. По Бахмутському напрямку дві гарячі точки, знов дві, зауважте. Перший — Кліщіївка. І другий напрямок удару — це Богданівка-Хромове з виходом на Часів Яр. Часів Яр їм цікавий. Він прикриває рух подальший на Костянтинівку, Слов’янськ, Краматорськ.

— Останній блок питань — до пана Івана Тимочка. А яка саме, як ви вважаєте, головна мета Росії зараз: захоплення всієї Донецької області, чи амбіції Москви змінились?

— Казати, що росіяни визначили для себе тільки зайняття Донецької, Луганської областей можна говорити, але тільки в тому плані, що одна з багатьох цілей для них є Донецька, Луганська області, які вони планують зайняти або першочергово, або як основу для планування масштабного захоплення цілого Лівобережжя, приміром. Якщо раніше харківський напрямок теж був одним з загрозливих для нас потенційно можливих напрямків, по якому ворог може наступати масово, то Бєлгородщина дещо змінила перебіг подій, оскільки зараз частину цих військ, які Росія акумулювала в сторону Харківщини так чи інакше все одно змушена буде задіяти для того, щоб протиставити російським добровольцям на Бєлгородщині, Курщині. Тут мета росіян є одна, але умови, які диктує поле бою, вони зараз дещо відрізняються. Звичайно, що Росія задіюватиме всі сили і зусилля для того, щоб втілити свій план в дійсність. Але вже інше питання, наскільки це реально їм буде вдаватись.  

— Ви вже згадали про російських добровольців. Дійсно, в останні тижні сталося багато подій безпосередньо на території Росії. І це не тільки рейди у прикордонні області РФ, але й удари по нафтопереробним заводам. Як ви вважаєте, чи може все це суттєво підірвати можливості путінської армії?

— Нашим військам вдалося зараз знайти оцей нервовий вузол, від якого залежить весь або російський організм, або дуже впливає на життєдіяльність російського організму. А власне оці удари, які йдуть по бюджетоутворюючих галузях. Нафтопереробні заводи, газові транспортні системи. Ми бачимо, як вони палахкотять. І ми бачимо, що видобуток корисних копалин в Росії почав знижуватися. Особливо, повторюсь, газу і нафти, які є бюджетоутворюючими. І це впливає на російський імпорт, що в свою чергу впливає і на російські надходження коштів безпосередньо в бюджет Росії. А це, в свою чергу, впливає на виготовлення боєкомплекту, на фінансування знову ж майбутнього чи потенційного там мобілізаційного процесу масштабного в Росії. Росія експорт бензину і дизелю вже припинила, бо в них вже з'явилися внутрішні нестачі.  

— А які фактори впливають на боєздатність української армії?

— Все залежатиме від того, яку допомогу отримає і в свій час Україна, чи будуть проголосовані кошти допомоги в Америці, в країнах Європейського Союзу. Якщо ми, наприклад, донедавна мали проблему з поставкою боєкомплекту тих самих снарядів, то станом на сьогодні навіть одна Чехія вже зуміла, по суті, в два транші акумулювати для нас біля мільйона снарядів. А це гарантуватиме як мінімум півроку  безперебійної роботи для нашої артилерії. Не кажучи про те, що країни Європейського Союзу змінюють не просто свою риторику, а й поведінку. Звернімо увагу на те, як змінилася та сама Франція. Ми бачимо, як країни Балтики говорять, та й країни Європейського Союзу говорять, що процедура стримування поставок Україні, як вони уявляли, що призведе до деескалації, а тепер вони розуміють, що вони помилялися. Вони розуміють зараз, що чим більше будуть намагатися нам допомагати, підсилювати наші Збройні сили технікою, оснащенням, тим швидше є гарантії, що Росія власне, втратить впливовість, спроможність до ведення активних бойових дій.