Воєнний стан і загальну мобілізацію в Україні продовжили ще на 90 днів – до 15 листопада поточного року. Як і раніше, призову підлягають військовозобов'язані громадяни, резервісти віком від 18 до 60 років. Водночас президент Володимир Зеленський заявив, що від військових надходять прохання посилити мобілізацію. Що мається на увазі і яких змін варто чекати восени — читайте в матеріалі «Новин Донбасу».
У своїй заяві глава держави не розкрив деталей про запит від військовослужбовців, і не повідомив, чи ухвалював відповідні рішення.
Своєю чергою, тодішній міністр оборони Олексій Резніков заявив: зараз немає потреби в додатковій мобілізації.
«Той план, який був затверджений Верховною Радою, ще не виконаний. У хорошому сенсі. Це означає, що у нас немає сьогодні необхідності оголошувати нову мобілізацію, тобто у нас ще є ресурс», – резюмував він.
Резніков вважає, що найближчим часом будь-які додаткові заходи не знадобляться.
«Я не думаю, що в найближчі місяці постане питання про збільшення цієї планки. Нам просто треба рухатися в тому плані, який є. Так, ми зазнаємо втрат, на жаль. Є поранені, загиблі. Поповнення втрат необхідне. Але сказати, що сьогодні в нас критична ситуація – ні, такого немає», – уточнив він.
Український військовий. Фото: Генеральний штаб ЗСУ
Не виключає проведення додаткового призову секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов. Він, за словами Данілова, відбуватиметься відповідно до затверджених 24 лютого 2022 року норм. Мобілізація відбувається безперервно, при цьому враховуються потреби війська і завдання, що стоять перед ними, наголосив секретар РНБО.
Також зараз проводять зміни в роботі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП), зокрема оновлюють кадри.
У вересні, як і раніше, призвати на службу можуть усіх військовозобов'язаних українців від 18 до 60 років. Якщо вони не мають відстрочки і придатні за станом здоров'я.
Насамперед мобілізації підлягають люди з бойовим досвідом, далі – з певними спеціальностями: оператори дронів, водії, IT-фахівці, зв'язківці та інші.
Також можуть призвати:
За своїм бажанням служити можуть:
Також піти служити можуть громадяни інших держав, які мають намір захищати Україну.
Читайте також:
Україна поверне всіх військовозобов'язаних із-за кордону? Розбираємось, це правда чи фейкПризов на строкову службу під час воєнного стану в Україні не проводять. Виходячи з цього, є три типи повісток:
Також є категорії громадян, яким повісток восени очікувати не варто. Зокрема, це:
Міноборони змінило наказ про ВЛК – затверджено новий розклад хвороб для оцінки придатності до військової служби. Також упорядкували проходження служби обмежено придатними людьми.
Тепер разом із постановою про обмежену придатність комісія має ухвалювати постанову про придатність за конкретною військовою спеціальністю.
Тобто командир частини перед переміщенням військового на іншу посаду може направити його на ВЛК для визначення придатності до служби за новою спеціальністю.
Зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (наказ Міноборони № 402) внесли наказом оборонного відомства від 18 серпня 2023 року № 490 (набули чинності 25 серпня – ред.).
Коментуючи ці зміни адвокат Віталій Стамбула пояснив: людина з проблемами зі здоров'ям, яка розраховує отримати висновок про непридатність до служби, найімовірніше, одразу його отримати не зможе.
Крім того, у зв'язку з перевірками висновків ВЛК за період повномасштабної війни, деяким людям приходять листи з територіальних центрів комплектування з вимогою пройти комісію повторно, каже адвокат. Він не виключає, що, з вересня повідомлень непридатним до служби стане ще більше.
«Прогнозую ще більшу кількість висновків непридатних до служби, перенесених у категорію частково придатних. Як буде на практиці – подивимося далі», – зазначив Стамбула.
Порядок денний. Ілюстративне фото: УП
За ухилення від мобілізації передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Остання настає, коли військовозобов'язаному вже вручили мобілізаційне розпорядження.
Відповідно до статті 335 Кримінального кодексу України «Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу», людина може понести покарання – обмеження волі до 3 років (у воєнний час більш актуальна ст. 336 КК, що передбачає позбавлення волі до 5 років).
З огляду на те, що поняття «ухилення» досить широке, воно може передбачати й адміністративне покарання.
Адміністративними правопорушеннями вважаються псування військово-облікових документів, втрата їх з необережності (стаття 211 КУпАП). У такому випадку передбачено штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 119 грн).
Також до такої категорії належать порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (неприбуття до військкомату для уточнення облікових даних, відмова від повістки без законних підстав, стаття 210-1 КУпАП). За таких обставин людині загрожує штраф від 3400 до 5100 грн.
Нагадаємо, Рустем Умєров замінив Олексія Резнікова на посади міністра оборони України.