Під час рейдів закладами Києва порушникам комендантської години вручили 219 повісток. В Одесі їх роздавали просто на пляжі, на Закарпатті — тим, хто хотів незаконно перетнути кордон. «Покарання» службою у ЗСУ, попри критику з боку військових, і далі практикуватися військкоматами. Юристи роз'яснили для hromadske головні питання щодо мобілізації.
Вручити повістку можуть працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або представники органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ.
Вручати законно, а ось виписувати повістку просто на вулиці — ні. Українське законодавство не визначає, де саме потрібно вручати повістку, тому з огляду на цю «сіру зону» у Збройних силах вважають, що уповноважені особи можуть робити це в будь-якому місці.
Проте затверджена форма повістки передбачає, що її має виписати на конкретну особу керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати).
«Повістки повинні виписуватися на конкретну особу саме в центрі комплектування. Усі ці проштамповані повістки, зупинення людей для перевірки документів, вписування прізвища на місці та спроби вручити повістку цій особі — такі дії є фактично незаконними. Їх можна вважати підробкою документів та викликати поліцію. Правоохоронці мають зафіксувати факт звернення та незаконні дії, взяти пояснення. Надалі ця зафіксована заява та пояснення можуть бути доказом при оскарженні вручення повістки», — пояснює адвокат юридичної компанії «Міллер» Юрій Мельник.
«Викликати інший наряд поліції. Це нормально, адже іншого інструменту немає. Якщо представники поліції беруть участь у якихось діях — це не означає, що ці дії абсолютно законні та відповідають чинним нормам», — каже Мельник.
Знову ж таки, якщо її виписують на ім'я людини прямо на місці правопорушення — це, за словами юристів, є незаконним.
Завжди можна відмовитися отримувати повістку та підписуватись в її отриманні, проте, як каже менеджер адвокатського об'єднання PwC Legal Артем Крикун-Труш, будьте готові сплатити штраф. Якщо вам намагаються вручити повістку у громадському місці, вписавши ваші дані до порожнього бланка за підписом керівника центру комплектування — можете спробувати пояснити, що це незаконно.
Представники центру комплектування у присутності свідків можуть скласти акт відмови у отриманні повістки. У цьому акті ви також не зобов'язані нічого писати чи ставити підпис. За порушення правил військового обліку передбачено адміністративну відповідальність — штраф від 850 до 1700 грн (стаття 210 Кодексу про адміністративні правопорушення), і якщо акт складуть, то далі справу розглядатиме керівник центру комплектування, який може стягнути штраф. Втім, ви маєте право оскаржити цю ухвалу в місцевому суді — суди вже скасовували штрафи, якщо їх було виписано з порушенням.
У суді центр комплектування доводитиме, що ви порушили правила обліку: саме за це (а не за відмову від повістки) передбачено штраф. За власне відмову покарання немає.
«При врученні повістки представник центру комплектування ще не знає, чи ви порушуєте правила обліку, чи ні. Якщо ви переїхали на нове місце проживання, ви повинні знятись з обліку та стати на новий облік протягом семи днів. Якщо ви внутрішньо переміщена особа з окупованих територій, то маєте стати на військовий облік за новим місцем проживання незалежно від того, чи ви знялися з обліку вдома: часто це просто неможливо через окупацію та бойові дії. Також ви повинні інформувати свій центр комплектування про зміни в житті: сімейний стан, роботу, навчання тощо. Якщо ви порушуєте ці правила обліку — підлягаєте адміністративній відповідальності. Але якщо ви не ВПО, а лише перебуваєте проїздом у певному населеному пункті, то притягнути вас до відповідальності за порушення правил військового обліку немає підстав», — пояснює Артем Крикун-Труш.
Якщо ви не ВПО, то центру комплектування буде складно довести правопорушення: адже інформація про те, чи ви знялися з обліку, є тільки у вашого попереднього центру, а даними військкомати не обмінюються.
Слід також пам'ятати, що порушника може бути притягнуто й до кримінальної відповідальності. По-перше, є стаття 337 Кримінального кодексу України, яка визначає покарання у вигляді штрафу від 5100 до 8500 гривень або виправних робіт на 1 рік за ухилення від військового обліку. Однак вона може бути застосована не за перше порушення правил обліку, а тільки після попередження керівника центру комплектування, коли ви не з'явилися за повісткою для уточнення облікових даних.
По-друге, є стаття 336 Кримінального кодексу України, яка визначає покарання від трьох до п'яти років позбавлення волі за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Йдеться про випадки, коли ви уточнили облікові дані, пройшли медкомісію, вам вручили наступну повістку про призов на службу, але у призначений час ви не прийшли до центру комплектування.
Якщо вас не викликали до територіального центру комплектування жодним з належних способів (вручення повістки, наявність мобілізаційного розпорядження), то, як пояснює адвокат компанії «Міллер» Юрій Мельник, обов'язку з'явитися до центру комплектування ви не маєте.
Попри те, що ЗМІ поширюють інформацію про чотири хвилі мобілізації, у законодавстві таких термінів немає. Згідно з указом президента, в Україні йде загальна мобілізація — на службу можуть призвати будь-якого військовозобов'язаного. Проте заступниця міністра оборони Ганна Маляр запевняла, що перевагу віддаватимуть резервістам і колишнім учасникам АТО та ООС, хоча поступово і нарощуватимуть «чисельність підрозділів за рахунок військовослужбовців і військовозобов'язаних, які вже відслужили».
«На практиці центри комплектування зараз мобілізують усіх, хто проходить за критеріями віку, здоров'я та не має підстав для відстрочення. Можуть вручити повістку та мобілізувати будь-якого здорового чоловіка віком від 18 до 60 років, який не має права на відстрочку або документів, що підтверджують це право», — коментує менеджер адвокатського об'єднання PwC Legal Артем Крикун-Труш.
Ні. Тобто, не мають права.
Ганна Маляр розповідала, що найчастіше до Міноборони звертаються зі скаргами саме на те, що «людей після кількох днів навчань чи взагалі без них направляють на передову». Але нікого не можуть відправити до зони бойових дій без підготовки — згідно зі статтею 29 закону «Про військовий обов'язок та військову службу», військовозобов'язані та резервісти мають пройти навчальні, перевірочні та спеціальні збори. Наказ Міноборони також зобов'язує командирів військових частин забезпечити «якісну підготовку резервістів та військовозобов'язаних та повноту проходження ними програми підготовки». Втім, нині через війну навчання проводять у скорочені терміни — від 7 до 20 днів. А от якщо ви не пройшли тижневого навчання, Маляр радить телефонувати на гарячу лінію Міноборони: 0-800-500-410, 0-800-500-442 або 044-454-44-99.
Правозахисник та адвокат Дмитро Швець також радить мобілізованим писати рапорти, якщо їх намагаються відправити воювати без належної підготовки. Швець розповідає, що такі скарги частіше задовольняють, і до нього все рідше звертаються з такими проблемами.
«Думаю, військовозобов'язані краще знають свої права, а військові частини, коли розуміють, яких помилок припустилися і чого ці помилки варті, роблять висновки», — розповідає правозахисник і адвокат Швець.
Теж ні. Згідно з тим же наказом Міноборони, командири військових частин відповідають за «організацію речового, фінансового, продовольчого та медичного забезпечення резервістів та військовозобов'язаних».
«Держава має забезпечити військовослужбовця засобами. Дуже часто буває проблема на місці: військові частини не роблять замовлення на це забезпечення, а іноді перекладають цей обов'язок на самих військовослужбовців», — каже правозахисник і адвокат Швець.
Він радить і в такому разі не боятися, подавати рапорти та не погоджуватися вирушати на війну, поки вам не видадуть спорядження.
Ні, не всі — лише представниці певних професій віком від 18 до 60 років, які не мають проблем зі здоров'ям. Міноборони затвердило список професій, після здобуття яких жінки мають стати на військовий облік. Це:
Відповіді на це питання законодавство поки що не дає. Швидше за все, центри комплектування щоразу вирішуватимуть це індивідуально.
«Дивитимуться як на спеціальність, так і на фактичне виконання роботи. Під час спілкування в центрі комплектування ви можете пояснити, що у вас є диплом юриста, проте все життя працювали в IT та хочете служити саме на посаді, пов'язаній з IT. З іншого боку, якщо у вас є диплом з цієї професії, але немає жодних навичок та досвіду цієї роботи, то в принципі йти до центру комплектування особливого сенсу немає, тим більше, що для жінок це добровільно та не передбачає відповідальності», — пояснює менеджер адвокатського об'єднання PwC Legal Артем Крикун-Труш.
Теоретично, неявка до центру комплектування (як і у випадку з чоловіками) має каратися адміністративним штрафом за порушення правил обліку або кримінальною відповідальністю, якщо жінки ігноруватимуть попередження: адже закон не розрізняє військовозобов'язаних за статтю. Однак у Міноборони пояснили, що жінка не є військовозобов'язаною, поки сама не стане на облік. Отже притягти її до відповідальності за порушення військового обов'язку неможливо.
«Поки що відповідальності ніякої немає. Подібно до м'якої українізації, це м'яка воєнізація жінок. Не встановлювати відповідальність для жінок — це дуже правильний крок. Не змушувати, не карати. Ті жінки, які мають необхідну професію, мотивацію та бажання служити у Збройних силах України, зроблять це самі та не чекатимуть на 1 жовтня», — вважає Артем Крикун-Труш.
Взяття на облік має розпочатися 1 жовтня 2022 року, проте до центру комплектування можна йти вже зараз. Дедлайну наказ не має.
Так. Жінки, які перебувають на військовому обліку за цими спеціальностями, можуть бути призвані на військову службу. Але, як запевняли в Міноборони, поки що такої необхідності немає.
Такі ж, як і у чоловіків. Якщо ви встанете на облік — не зможете виїжджати за кордон без відстрочки, повинні за викликом з'являтися в центр комплектування, а також проходити підготовку та навчання.
Відстрочка від призову на військову службу визначається статтею 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і стосується як жінок, так і чоловіків. Ось деякі з категорій:
Зазначимо, що в Генштабі ЗСУ наголосили, що в Україні жінок братимуть на військовий облік лише за їхньою згодою.