«Щоденні "спецоперації" з порятунку людей». Як живе Курахове на Донеччині

Сергій із Курахового демонструє знайдений шматок снаряда біля зруйнованого обстрілами будинку, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Курахове у Донецькій області наразі є одним з передових укриттів для тих, хто тікає з-під вогню у Покровському районі Донеччини. Також тут працює єдина вціліла в регіоні теплова електростанція та пролягає траса Запоріжжя-Донецьк. Окупанти неодноразово намагалися оточити місто, а наближені населені пункти досі потерпають від постійних обстрілів. Мешканці Мар'їнки, Красногорівки, Вугледару, Павлівки — їдуть сюди, тікаючи від цілодобових обстрілів і навіть готові йти пішки. Час від часу ворожі снаряди долітають і в саме Курахове. Українські військові сподіваються на те, що їм вистачить сил аби вистояти та не дати противнику пройти далі.

Про те, як живе місто-прихисток Курахове — у репортажі Вікторії Рощиної для «Новин Донбасу».

«Три удари»

Зруйнований обстрілами будинок у Кураховому, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Так бахнуло, все посипалось», — розповідає охоронець Сергій про авіаудар що стався на окраїнах Курахового наприкінці липня. «Рано вранці, було три удари. Дивлюсь, дерево летить. Корінь тут впав, а береза далі полетіла. Три "гриба" одразу піднялось», — пригадує Сергій. Він каже, що хазяйка будинку виїхала раніше, а він «лишився за старшого».

Залишки снарядів від авіаудару в Кураховому, серпень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Там досі дерева у річці стирчать і величезні воронки». Чоловік показує залишки снарядів, які вдалось позбирати у дворі та каже, що навіть не думав ховатися в підвал. «Та навіщо воно? Хіба це врятує?»

Зруйнований обстрілами будинок у Кураховому, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Нещодавно місто Курахове знову обстріляли вночі. Снаряди прилетіли у приватний сектор та кількаповерховий будинок. «Жінку викинуло на дерево і вона у дуже важкому стані, чоловіка знайшли під завалами… Загалом двоє загиблих», — розповідають свідки обстрілу приватного сектору. Від будинку залишився лише фундамент.

Зруйнований обстрілами будинок у Кураховому, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Було дві родини на другому поверсі, дитина. В нас тут магазин на першому. Ми тут працювали. От прийшли і таке…», — кажуть працівники зруйнованого магазину у кількаповерховій будівлі.

Пошкоджений обстрілами будинок у Кураховому, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Місто Курахове є центром Курахівської громади на Донеччині до якої входить 28 населених пунктів. Місцева влада перебуває на місцях та їхати наразі не збирається, називаючи ситуацію більш-менш контрольованою.

Пошкоджена обстрілами будівля у Кураховому, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Громада періодично обстрілюється», — розповідає мені представниця місцевої влади на правах анонімності. «Гуманітарна ситуація досить добра — в нас працюють аптеки, магазини, соціальні маршрути, банки. Гуманітарна допомога надходить в різних міжнародних організацій, місцевих. Тобто, місто перенасичене навіть гуманітарною допомогою на даний час».

Працівники ДСНС допомагають волонтерам розвантажувати фуру з гуманітарною допомогою, серпень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

У місті є періодичні проблеми із водою, але міськрада організує її підвезення.

Через проблеми з водою у Кураховому міська влада організувала її підвезення, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

До Курахового майже щодня привозять евакуйованих з прифронтових районів людей. В пунктах для біженців вони можуть зупинитися на кілька днів, а далі безкоштовними евакуаційними автобусами виїхати у більш безпечні регіони.

Зруйнований обстрілами будинок у Кураховому, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Якщо в нас почнеться таке, як у Мар'їнці — ми фізично не зможемо всіх вивезти. Це по-перше. По-друге — зима. Опалювального сезону скоріш за все — не буде», — пояснюють в міськраді важливість евакуації з регіону.

Дим від постійних обстрілів біля в'їзду до Мар'їнки, серпень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Окрім своїх населених пунктів влада Курахівської громади обслуговує і прилеглі території, зокрема — Мар'їнський район. «Втомились. Намагаємось якось відпочивати, але, на жаль, війна не дає можливості відключитися мозку», — каже представниця міськради. «А хто якщо не ми будуть виконувати свої обов'язки на своїх робочих місцях? Ми представники влади».

«Один день відпрацював — добре»

Працівниця місцевої ТЕС у Кураховому Олена, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Жінка додає, що місцевих наразі дуже лякає невідомість. «Прокинувся, пішов на роботу, один день відпрацював — добре. Тому що переживають усі, особливо, коли прилітало на станцію. Сподіваємось на те, що все це завершиться. Прокинемось, а нам скажуть, що все закінчилось», — підсумовує Олена.

Стела Курахівської ТЕС, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Поряд з нею бачу чоловіка на ім'я Ігор. Він на підприємстві працює 4 роки і каже, що всі наразі чекають лише одного — скорішого завершення війни. «Ця війна нікому не треба! Мені кілька місяців залишилось до пенсії», — каже чоловік.

Працівник місцевої ТЕС у Кураховому Ігор, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Є серед працівників і ті, хто має родичів в окупованому Донецьку, а тому висловлюють думки й про можливість «здачі територій».

«Якщо не можуть захистити — нехай віддадуть без руйнувань, а далі вже розберемось, політики розберуться між собою», — каже Андрій, який працює на підприємстві 30 років і в якого донька проживає на окупованій території.

«Гроші знецінились. Зарплати не вистачає, а нам ще кажуть виїжджати», — додає чоловік. З 89 року на підприємстві працює й Андрій із дружиною. Каже — з початком війни дуже багато людей виїхали. «Звісно, людей не вистачає. В бригаді замість 20 чоловік — по 2-3 залишилось».

Працівник місцевої ТЕС у Кураховому Андрій, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Попри масштабну важливість підприємства, для більшості працівників найголовніше те, що це їхні робочі місця. А тому вони вірять, що підприємство і надалі буде працювати без перешкод, а у разі евакуації — сподіваються знайти роботу в інших регіонах.

Стела «Курахове», серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Наш Донецький регіон вважається індустріальним і усіх спеціалістів, які звідси їдуть — чекають на багатьох підприємствах у інших регіонах», — розповідає мені одна з працівниць місцевого підприємства Марина.

«Допомагати людям»

Центр для переселенців у Кураховому, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

У Кураховому організований центр для біженців та працює представництво донецької обласної організації «Червоний хрест». «На даний час в нас 4 волонтери 2 в Красногорівці, 2 — у Кураховому», — розповідає керівниця місцевої організації Марина Гиндик.

Керівник місцевого відділення «Червоного хреста» у Кураховому, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Дуже нам допомагає поліція та ДСНС. В нас з ними заключений меморандум про співпрацю. Гуманітарна допомога надходить від міжнародного центру «Червоного хреста», також в нас підписаний договір з ООН — вони нам привозять теж гуманітарну допомогу».

В місті продовжує працювати лікарня. Керівник травматологічного відділення Дмитро Неліпа каже, що за 8 років вони звикли до постійних обстрілів, але зараз ситуація погіршилася.

Лікар Курахівської міської лікарні Дмитро Неліпа, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Родину я всю вивіз. І коли сюди їхав — це був квиток в один кінець», — каже Дмитро Неліпа. «Тому що Курахово було на межі оточення, перли зі сторони Мар'їнки, Новоселівки, Новоайдару і я не знав чи повернуся».

«У нас завжди є поранені — везуть і з Мар'їнки, з Красногорівки, Павлівки, Новоселівки», — розповідає старша медична сестра травматологічне відділення Світлана Миколаївна.

Старша медична сестра травматологічного відділення лікарні Курахове Світлана Миколаївна, серпень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

У стінах лікарні я зустрічаю Людмилу Миколаївну з чоловіком. Вони були поранені в Павлівці, наразі виїхали та проходять лікування. Жінка із жахом згадує місяці які довелось прожити в окупації до звільнення селища ЗСУ. «Це було жахіття», — каже Людмила.

Людмила Миколаївна разом із чоловіком була поранена у Павлівці. Поки вони лікуються в медустанові Курахового, серпень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«12 березня почався сильний обстріл ми не зрозуміли що це було — цей обстріл тривав десь годину. Потім сусіди нам переказали, що влада тут змінилась, що Україна відступила, що мости були зірвані і зайшли «ДНР» чи Росія. Ми жили на нижній вулиці — вони туди не спускалися, але всі ці два місяці ми були кинуті на призволящі».

Жінка пригадує, що окупанти навіть не могли надати медичної допомоги населенню, яке було поранене від обстрілів. «Коли вже знову зайшли наші і мого чоловіка дуже поранило — я побігла до військових і вони одразу кинулися на допомогу. Ця величезна різниця відчувалась навіть у дрібницях», — каже жінка.

Неабияка роль у порятунку людських життів відіграють і рятувальники. За їхніми даними, нині 90 відсотків пожеж в районі — результати ворожих обстрілів.

«Неодноразово потрапляли під обстріли — лежали вижидали щоб виїхати, — розповідає заступник начальника місцевої частини ДСНС Ігор Нєщєрет. — Тому що якщо приїздять за людьми — це хвилини часу, а нам потрібно кілька годин, щоб нормально загасити пожежу». Окрім гасіння пожеж та евакуації населення, рятувальники також вивозять поранених.

Заступник начальника управління ДСНС у Кураховому Ігор Нєщєрет, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«От нещодавно в Красногорівці було 4 загиблих, чоловік був поранений у ногу. Тоді наш підрозділ був на бойовому чергуванні і ми його вчасно вивезли, доставили в Курахівську лікарню і медики нам сказали, що час йшов на хвилини, оскільки була велика крововтрата. Ми також спільно з міською владою організовуємо підвіз гуманітарної допомоги, розвантажуємо фури з допомогою», — каже Ігор Нєщєрет.

Пожежа від обстрілів на околицях Мар'їнки, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Втім через загострення ситуації рятувальники наразі практично не виїздять на лінію фронту, ця функція лежить на плечах поліцейських. Останніх місцеві прозвали «білими янголами». «Боремося за життя людей», — розповідає поліцейський Рустам.

«Мотивують люди, які залишились там. Один раз приїхали, другий, а потім вже у довіру увійшов». Рустам додає, що більшість людей відмовляються їхати через брак коштів та страх залишати свій дім.

Місцеві жителі Мар'їнки прозвали поліцейських, які допомагають їм виїжджати та привозять гуманітарну допомогу «білими ангелами», серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Начальник Курахівського управління поліції Артем Щусь каже, що функцій поліції з війною стало більше. «Ми документуємо злочини російсько-окупаційних військ, загальний кримінал нікуди не подівся, блокпости, гуманітарні функції — доставка гуманітарної допомоги», — каже Щусь.

Начальник поліції Курахове Артем Щусь, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Звісно, всім зараз нелегко, але сил поліції вистачає. Багато з наших працівників з тієї ж Мар'їнки, тепер "бомжі"». Але що зробиш?»

Начальник каже, що кожного дня вони фактично виконують маленькі спецоперації рятуючи мирне населення від обстрілів. «З великою війною розкрилися ті співробітники, які у повсякденному поліцейському житті себе так яскраво не проявляли. Найголовніше — це професіоналізм на кожному участку. Водій має бути професійним, парамедик має вміти надавати допомогу, інспектор має розуміти де шукати людей, також важлива довіра і слухати командира», — каже Артем Щусь та додає, що в роботі дуже важливо зберегти цілим особовий склад.

Начальник поліції Курахове Артем Щусь із колегою Олександром, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Потрібно завжди відчувати ситуацію. От ти дивишся в очі підлеглому і бачиш не те щоб страх. Я ніколи нікого не звинуватив у цьому. А невпевненість, або просто розумієш, що йому краще йому побути тут, а я сам поїду.

За інформацією поліцейських за останній час вони евакуювали з прифронтових населених пунктів більше тисячі людей.

«Треба захищатися»

Військовий «Мирний» у районі Мар'їнки, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Українські захисники також радять усім мирним жителям їхати з регіону.

«Звісно заважають, — каже військовий «Мирний». — Тому що от ми заїхали, людина отримала опіки, його не можна кинути, треба вивозити, кидаючи все. Адже ми не маємо права кидати своїх».

«Мирний» каже, що кожного дня дороги розбивають окупанти — «І якщо сьогодні ще була можливість заїхати на автотранспорті, то завтра її вже може не бути», — говорить чоловік та додає, що паніки серед військових немає, усі націлені на перемогу силовим шляхом.

«Якби було менше тих, хто казав, що треба вести перемовини — було б легше», — каже захисник. «Тому що як можна вести перемовини з тим, хто хоче будь-яким шляхом тебе обманути, поработити, убити? Як можна вірити? Треба бути просто ідіотом, — каже військовий та підсумовує — Сила розуміє лише силу…»

Зруйнований обстрілами будинок у Кураховому, серпень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

***

Перед виїздом з міста біля волонтерського штабу я зустрічаю на лавочці двох літніх чоловіків. Говорять про хліб та гуманітарку, потім один показує іншому пакет з написом «Русский военный корабль иди нах..й» — «Дивись, яку річ придбав». Інший посміхається і додає: «А я от противник таких речей, я за діла. Пішов до військкомату, мене не брали, не брали через вік, а от нещодавно — перетелефонували».