«Українська криза», «спецоперація РФ на Україні». Це наративи, які російська пропаганда використовує не тільки для впливу на внутрішню аудиторію, тобто жителів країни. Ще цими ж термінами російські телеканали розмовляють із глядачами за кордоном. Роками Росія нав'язувала західним країнам «вид зі своєї дзвіниці». Тепер же, коли в центрі Європи триває жорстока війна, розв'язана Кремлем, російській пропаганді поступово обрізають канали.
Уже понад рік події в Україні задають тон геополітики всього світу: зернова криза, загроза атомної катастрофи і нарешті, високі ризики ядерної війни. Саме російська пропаганда поспішить розповісти глядачеві на Заході, що українські порти заблоковані Києвом, а на Запорізькій атомній електростанції російські військові спільно з працівниками «Росатома» доблесно контролюють ситуацію. Тепер у російських ЗМІ стало менше можливостей сіяти неправду.
Україна була однією з перших країн, яка 2014 року заборонила трансляцію телеканалів «РТР Планета», «НТВ», «Россия-24», «Россия-1», «ТНТ», «Рен ТВ», «Звезда», Euronews і низки інших. Європейський Союз, Велика Британія, Австралія, Швейцарія та Чорногорія зупинили мовлення RT на своїй території в березні минулого року. Трохи раніше, 2020 року, від російської пропаганди відмовилися країни Балтії.
Але для того, щоб західні країни краще розуміли, що відбувається в Україні, недостатньо заглушити російську пропаганду. Галина Петренко, директорка громадської організації «Детектор медіа», зазначає, що ця проблема існувала ще задовго до російського вторгнення.
«В українських медіа загалом були не розвинені міжнародні редакції. Це стара історія — ще до 2014 року, коли говорили про слабкі сторони українських медіа, найчастіше наголошували на тому, що вони не мають свого погляду на світ, тому що вони брали багато новин від міжнародних інформагентств. Тобто, ретранслювали їхній погляд на світ. Відповідно, у світу не було українського бачення нашої країни. Ще одна проблема полягала в тому, що дуже багато кореспондентів зарубіжних медіа, які покривали наш регіон, базувалися в Москві. Дуже сумно, але зараз багато іноземних ЗМІ призначають висвітлювати події в Україні кореспондентів із великим досвідом роботи в Росії. Я думаю, що у цих журналістів так чи інакше викривлена лінза», — вважає Петренко.
Студія телеканалу FREEДОМ. Фото: Новини Донбасу
Рік тому в Україні стартував інформаційний марафон FREEДOM. Це російськомовний канал, який транслює на зарубіжну аудиторію контент кількох українських медіагруп. Супутникове мовлення каналу доступне глядачам усієї Європи, а також західної частини Росії.
«Інформаційний марафон на UATV російською мовою ми запустили 28 лютого 2022 року, а вже з 10 березня він отримав назву FREEДОМ. Звісно, повномасштабне вторгнення викликало великий запит на інформацію з України і про Україну. За рік відео FREEДОМ у діджитал подивилися близько семи мільярдів разів, і переважна більшість цих переглядів не з України. Розширилося наше супутникове покриття: зараз ми є на шести супутниках, а на початку 2022 року були на двох. Ми є в більш ніж 700 кабельних, DTH, IPTV мережах 44 країн, 22 країни додалися у 2022 році. Так, ми розуміємо, що це зростання викликане і війною, але наше завдання використати цей імпульс і закріпити українське іномовлення у світі», — розповіла Юлія Островська, генеральна директорка державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України», до складу якого входить телеканал.
Юлія Островська. Фото: FREEДОМ
Вона зазначає, що після закриття російських пропагандистських телеканалів російськомовній аудиторії на Заході потрібно запропонувати здорову альтернативу.
«Якщо людина за кордоном звикла споживати інформацію російською, то вона і далі шукатиме її цією мовою. Тому, так, нехай це звучить парадоксально, але для державної безпеки України ми повинні дати такому глядачеві цю інформацію російською мовою, але з українського погляду», — каже Островська.
З цією точкою зору згодна і медіаекспертка Галина Петренко:
«Російськомовний телеканал, який мовить за кордон російською і має на меті переконати аудиторію ворога, — цілком допустимий. Але він не повинен мовити в самій країні, інакше це буде вже пропаганда для українського глядача».
Галина Петренко. Фото: Детектор медіа
Проте російськомовний канал в Україні під час повномасштабної війни з РФ — доволі незвичне явище в уявленні багатьох українців.
«Мовлення російською мовою в даний історичний момент відкриває можливість розповідати про Україну не тільки в Росії, а й там, де люди готові сприймати інформацію російською мовою. Це велика аудиторія. Можливо, у майбутньому, частка цих людей скоротиться і нам, щоб, скажімо, у Грузії всі зрозуміли, що за новини в Україні, достатньо буде мовити англійською. Але ми поки що не в майбутньому. Зараз наша робота видається мені дуже важливою і корисною», — вважає ведучий телеканалу Сакен Аймурзаєв.
У топі міст за переглядами телемарафону: Москва, Санкт-Петербург, Краснодар і Єкатеринбург. У десятці країн за переглядами Україна перебуває на 10 місці (0,8% аудиторії).
«Важливо зазначити, що FREEДОМ — це одна зі складових українського державного іномовлення. Але у нас є й інші майданчики, є англійська, арабська, українська мови. FREEДОМ — не адресований до української аудиторії. Так, його можна побачити в Україні в інтернеті, але через супутник, кабель, ОТТ-платформи він веде мовлення виключно за кордон. Його потенційний глядач — це більш ніж 200 мільйонів російськомовних людей по всьому світу, а не тільки в Росії, а головне завдання — доносити правду про війну Росії проти України і руйнувати російську пропаганду», — розповіла Юлія Островська.
До слова, одним із найпопулярніших матеріалів у російському сегменті YouTube стало звернення президента України Володимира Зеленського щодо мобілізації в Росії.
Зворотний бік іномовлення полягає в тому, як Україна розмовляє з російськомовними глядачами за кордоном. Петренко підкреслює, що найчастіше ці глядачі вже мають стійке бачення ситуації. Наприклад, про те, що відбувалося на Донбасі 8 років і хто винен в ескалації, — картину світу складено частково тому, що постаралася російська пропаганда, частково — тому що ці люди мають російське коріння.
«Ідея мовити на аудиторію ворога під час війни хороша. Але питання полягає в деталях. Що саме ми мовимо на такому телеканалі? У мене була розмова з людиною, яка працювала там рядовим журналістом. На його думку, стовідсоткове потрапляння в ідею не відбувається через те, що росіяни за кордоном не готові слухати ворожі голоси проти себе. Вони готові слухати критику на адресу російського уряду, але не на свою адресу. У такому разі телеканалу потрібно проникнути в російський порядок денний, мовити з позиції своїх для своїх», — вважає медіаекспертка.
Редакція телеканалу FREEДОМ. Фото: Новини Донбасу
Керівництво FREEДОМ зі свого боку зазначає, що зважає на цей психологічний фактор.
«Те, що для безпеки країни нам потрібно буде достукатися до російськомовного глядача у світі, ми розуміли і до 24 лютого. Ми ж бачили й аналізували, як працює їхня пропаганда, і де, власне, наш ворог. Ще до повномасштабного вторгнення частина наших майданчиків мовили російською мовою, зокрема й канал UATV (тепер FREEДОМ). Щоправда, контент там був більш м'який і різножанровий — новини, культурологічні проєкти, публіцистика, розваги, фільми, серіали. Звичайно, війна багато завдань загострила, щось обнулила або переформатувала», — зазначає Островська.
Головне завдання телемарафону — стати фаворитом для глядача за кордоном. Саме це завдання визначає вибір експертів і програм телеканалу. З одного боку це легко — бо журналістам, перебуваючи в Україні, легко спростувати брехню російської пропаганди. З іншого боку — роботи дуже багато, бо спростування фейків — лише частина айсберга.
Студія телеканалу FREEДОМ. Фото: Новини Донбасу
«Ми — громадяни, журналісти, але насамперед ми люди. У людське життя війна принесла розлуку, тривогу, страх за близьких, думки про несподівану смерть. Це не могло не позначитися на роботі. У журналістів є поняття "монотема" — це коли весь випуск газети або випуск новин на ТБ присвячений чомусь одному. Наша монотема триває вже понад рік. Війна, по суті, звела до самої себе все розмаїття світу. Важливо не перетворювати новини про війну на рутину. За кожною статистикою війни — трагедії, скалічені долі, нереалізовані надії. За кожним повідомленням із фронту — вчинки неймовірної сили та мужності. Окреме завдання зараз - фіксувати злочини російської армії, російського режиму і, звісно, злочини російської пропаганди. Думати і пам'ятати про це намагаюся завжди. Мені і як журналісту і телеведучому, і як людині хочеться одного: щоб усе це якомога швидше закінчилося, і ми розповідали світові про неймовірні темпи відбудови України, розповідали про вільну і сильну країну. Ну, і про вироки тим, хто розв'язав і розпалював цю війну — велика мрія дожити до цього моменту», — поділився Аймурзаєв.
Сакен Аймурзаєв. Фото: FREEДОМ
Окреме місце в роботі телемарафону журналісти приділяють боротьбі з російськими фейками. Для цього недостатньо проводити розслідування. У цій дуелі українські журналісти використовують усі формати: від історичних документальних передач до історій простих людей, які втратили через російську війну все.
«У нас ведеться постійна аналітика наративів російської пропаганди. Це може бути пряме спростування фейку, у нас навіть є проєкт "Давайте перевіримо". А може бути наповнення російського наративу фактами, інформацією, коментарями, які зламують його зсередини. Наприклад, у Росії є постійна історія про те, що західні партнери втомилися, допомога скорочується, санкції не працюють тощо. Звичайно, якщо ми в лоб скажемо, що це неправда — наш глядач нам не повірить. Але коли ми показуємо події, що суперечать цим наративам, розповідаємо, пояснюємо, як і що працює, людина починає замислюватися і щось у її голові змінюється.
У нас є програми, документальні проєкти, спецрепортажі, які зачіпають різні питання російської та української історії та дійсності, на яких російська пропаганда любить спекулювати. Ми показуємо документальні проекти про наслідки окупації, про долі диктаторів, про реальний стан справ у Росії. Але в нашому фокусі не тільки Росія. Ми готуємо спецпроєкти з країн пострадянського простору та інших країн Європи», — розповіла Островська.
За підтримки Медіамережі