Українці, котрі змушені були через війну виїхати за кордон, нерідко стають жертвами шахраїв та недобросовісних працедавців. Коли не доплачують грошей, змушують працювати в жахливих умовах, понаднормово і без трудового договору, проти волі чи обманом — це може свідчити про наявність трудової експлуатації. Як не потрапити на гачок, а якщо вже потрапили — вибратися з пастки, нам розповіла національна менеджерка з питань захисту Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Ірина Мидловець.
Представництво МОМ в Україні почало працювати з 1996 року. У 1998 році з’явилася Програма МОМ з протидії торгівлі людьми, яка згодом стала Програмою з питань захисту. Вона спрямована на зменшення ризиків та уразливості населення до торгівлі людьми, жорстокого поводження, експлуатації, порушень прав людини шляхом надання індивідуальної допомоги постраждалим особам, проведення інформаційно-розʼяснювальної роботи серед населення, проведення заходів з розбудови потенціалу ключових зацікавлених сторін. Ірина Мидловець працює в Представництві Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні з 2014 року.
Ірина Мидловець
— Що вважається трудовою експлуатацією, які є її критерії?
— Коли ми говоримо про трудову експлуатацію, то тут важливо розрізняти два поняття — це торгівля людьми з метою трудової експлуатації і примусова праця, але без ознак торгівлі людьми. Коли це торгівля людьми з метою трудової експлуатації, то завжди у такому випадку є певний ланцюжок — це дія, спосіб і мета. Дія — це вербування, переховування, переміщення, передання однієї людини іншій. Спосіб — те, як це вчиняється. Зазвичай — це погрози, це коли забирають документи, не дають дзвонити рідним, фізичне насильство, психологічне, може бути сексуальне насильство, зловживання владою. Мета завжди — це експлуатація. В даному випадку, трудова експлуатація. Може бути, що сексуальна експлуатація, втягнення в примусове жебрацтво. Коли ми говоримо просто про трудову експлуатацію без ознак торгівлі людьми, то зазвичай це випадки, коли людям обіцяють певну роботу, певні кошти за цю роботу, але по факту люди ці кошти не отримують, їх продовжують «годувати» обіцянками. Але людина в будь-який момент може вийти з цієї ситуації і припинити це. Тобто, в неї є при собі документи, і вона може вільно залишати місце роботи і повертатися додому. Коли ми говоримо про торгівлю людьми з метою трудової експлуатації, то такої можливості у людини, на жаль, немає.
— Як вплинула на ситуацію війна Росії проти України? Чи багато українців потрапило у таку пастку за останній рік?
— Війна дуже сильно, на превеликий жаль, вплинула на рівень вразливості українців до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні влітку 2022 року провело дослідження для того, щоб оцінити якраз рівень ризику. І за результатами цього національного репрезентативного дослідження, ми дізналися, що фактично 32 мільйони українців так чи інакше постраждали від війни в Україні, більше 20 мільйонів втратили дохід, більше 16 мільйонів втратили роботу. Фактично кожен другий українець готовий погодитися на щонайменше одну ризиковану пропозицію, яка може призвести до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. Для порівняння: в 2021 році, коли ми проводили схожі дослідження, це був [лише] кожен п'ятий українець. Тобто, ми розуміємо, що повномасштабне вторгнення Росії спричинило дуже високий стрибок збільшення вразливості українців. Багато людей втрачають роботу, багато людей втрачають домівки. Вони вимушені переїхати в абсолютно нове місце і починати все спочатку. І, звісно, на превеликий жаль, є ті, хто використовує цю ситуацію для свого збагачення і для того, щоб експлуатувати людей.
— Хто у найбільшій зоні ризику і найчастіше може піддаватися трудовій експлуатації?
— Дуже важко сказати, хто є в найбільшій зоні ризику до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми, зокрема, трудової експлуатації. Тому що насправді постраждати може абсолютно будь-хто — незалежно від віку, статі, соціального статусу, освіти. І це підтверджує наша статистика у 2023 році. Ми виявили за перші три місяці 87 осіб, які постраждали від торгівлі людьми. З них 98% постраждали якраз від трудової експлуатації. Якщо подивитися на профіль цих осіб, то цікавим є те, що 35% мають вищу освіту. До цього завжди більше 50% [від загального числа потерпілих] мали професійно-технічну або середню освіту. І такий сплеск відсотка людей з вищою освітою показує, наскільки зараз українці є вразливими і наскільки відсутність роботи змушує їх погоджуватися на певні ризиковані пропозиції, які надалі призводять до втягнення в ситуацію трудової експлуатації. Переважна більшість людей — працездатного віку, 51% віком від 25 до 44 років, 28% — від 45 до 59 років і 18% — від 18 до 24 років. Цікавим є те, що переважно в ситуацію трудової експлуатації потрапляють чоловіки. За перші 3 місяці ми маємо 59% чоловіків і 41% жінок. І така тенденція зберігається протягом останніх 5 років, варіюючись від 55% до 70%.
— Як розпізнати несумлінних роботодавців чи їхній підступ? Які тривожні сигнали мають насторожувати пошукувача праці?
— Вербувальники насправді є дуже класними психологами. Коли ви відчуваєте, що на вас тиснуть, наприклад, пропонують підписати договір і кажуть, що ця пропозиція саме для вас, і потрібно прийняти рішення тут і зараз — краще відмовитися.
Ще один сигнал, який має насторожити — відсутність ліцензії про посередництво при працевлаштуванні та відмова показати реєстраційні документи потенційного роботодавця.
Також варто звертати увагу на суму заробітної платні, яку вам пропонують, порівняти її з середньою на ринку. Якщо вам обіцяють нереалістично високу зарплатню за роботу, а при цьому, наприклад, не потрібно знання мови, не потрібна вища освіта та будь-який попередній досвід, краще не погоджуватися.
Насторожити має й прохання віддати роботодавцю свій паспорт, наприклад, для реєстрації, оформлення робочих документів тощо. [Особливо] коли при цьому просять саме оригінал, а не ксерокопію. Свій паспорт ви можете давати лише прикордонникам і показувати поліції, але ні в якому разі не залишати його в роботодавця.
Ще один тривожний дзвіночок — якщо умови праці змінюються в останній момент.
Варто уникати неофіційного працевлаштування і обов'язково підписувати офіційний трудовий договір. Інакше ви ніяким чином не будете захищені від порушення ваших трудових прав. Наприклад, коли вам заплатили менше, ніж обіцяли, потім складно щось довести, якщо домовленості були на словах.
— На що звертати увагу ще на етапі підписання договору?
— Іноземна мова — юридична й розмовна — це дві різні мови. Тому не підписуйте договір незрозумілою для вас мовою. Якщо він перекладений українською, то має бути нотаріально завірений. Уникайте розмитих формулювань в документі. Наприклад, коли в угоді прописано, що ви будете виконувати «інші види робіт». Тому що під цим може матися на увазі все що завгодно. Договір має бути складений максимально чітко: там має бути зазначена ваша заробітна платня, строки її виплати, ваш графік і місце роботи.
— Що робити, якщо вже потрапили в трудову експлуатацію, як з неї вибратися?
— Найкраще заздалегідь продумати план на випадок «а що, якщо?». Домовитися з рідними про якусь певну фразу, яка дозволить їм зрозуміти, що ви в небезпеці. Наприклад, у вас ніколи не було кота, і ви домовилися, якщо у розмові запитаєте «як там мій кіт?» — це означатиме, що вам потрібна допомога. Це має бути максимально буденна фраза, щоб експлуататор не міг здогадатися, що ви простите про допомогу.
Ще одне з правил безпеки — надіслати фото свого паспорта на свою ж електронну скриньку, на той випадок, якщо у вас заберуть документи. Не потрібно боятися звертатися до правоохоронців. Експлуататори маніпулюють, говорячи, що знають усіх в поліції і, мовляв, ви зробити лише гірше — вас депортують або покарають.
Не потрібно забувати і про українське посольство чи консульство, які є в інших країнах якраз для того, щоб захищати права своїх громадян. Також варто слухати свою інтуїцію і довіряти їй. Якщо здається, що щось не так — краще перевірити, або ж відмовитися від сумнівної пропозиції.
Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine