Тенденція працевлаштування українців у Польщі змінюється. Якщо раніше попит був переважно на працівників низької кваліфікації, як от прибиральники й робітники на будмайданчиках, доглядальники за літніми людьми і працівники сільського господарства, то нині працедавці шукають серед українців висококваліфікованих робітників. Різкі зміни відбулися одразу із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну і напливом біженців — переважно жінок, часто — освічених і амбітних.
Із 1,5 мільйона біженців, охоплених процедурою тимчасового захисту в Польщі, 0,9 мільйона вже працевлаштувалися. 27% тих, хто отримав роботу, почали працювати протягом першого місяця від перетину кордону. Про це йдеться у звіті з опитування «Воєнні біженці з України. Рік у Польщі», проведеного Міграційною платформою EWL, Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету та Фондом підтримки мігрантів на ринку праці «EWL» на замовлення Канцелярії Голови Ради Міністрів Республіки Польща.
Кожен третій працевлаштований біженець хоча б раз за цей рік змінював місце роботи. А це свідчить про бажання розвиватися, отримувати кращі заробітки й можливість примножувати свій потенціал на місцевому ринку праці.
«Важливий виклик зараз — розвиток потенціалу українських громадян відповідно до їхніх компетенцій, що справді високі, адаптація їх до потреб польського працедавця», — стверджує Анджей Коркус, голова правління EWL Group.
Для цього, кажуть у Міграційній платформі EWL, необхідна подальша дерегуляція, спрямована на спрощення процесу визнання дипломів, а також спільна робота компаній та неурядових організацій, які сприятимуть професійній активізації мігрантів.
«Останні десять років українці у Польщі вважалися робочою силою. Але тепер у Польщі можна знайти й висококваліфіковану роботу», — каже Анна Джоболда, директорка департаменту рекрутації Gremi Personal. Це міжнародне агентство з пошуку праці, що спеціалізується переважно на рекрутингу українців і входить до трійки найбільших компаній із працевлаштування у Польщі.
Починаючи від 24 лютого 2022 року, агентство підшукало роботу в Польщі для понад 20 тисяч українок. 17% з них уже отримали омріяні висококваліфіковані посади.
«Громадяни України, що наразі легально перебувають у Польщі, мають права щодо працевлаштування, аналогічні громадянам Польщі, — зазначає Мілітіна Велика, засновниця та керівниця консалтингової компанії MV Company. — Тобто, якщо українець має карту поляка, карту побиту, європейського резидента тощо або прибув після 24 лютого 2022 року, він може працювати на таких же умовах, як і будь-який інший громадянин Польщі. Це також стосується керівних посад у комерційних та некомерційних організаціях».
Окрім питання легального перебування та можливості працевлаштування Мілітіна Велика радить звернути увагу на вимоги до посади. Можливо, доведеться пройти ту чи іншу процедуру актуалізації сертифікатів, дозволів у Польщі. Наприклад, нострифікації диплома для лікарів або ліцензування для податкових консультантів.
Бюрократичні процедури себе виправдають, бо ж зарплати у Польщі значно вищі, ніж в Україні. До слова, середня зарплата, яку пропонують в Україні на позицію директора, згідно з даними сайту Work.ua, становить 25 тисяч гривень. На такій же посаді у Польщі працівникові платять 93 тисячі гривень. Офіс-менеджер в Україні отримує від 15 тисяч гривень, у Польщі – від 66 тисяч гривень. Найбільшу різницю оплати праці має позиція менеджера з продажу: 15 тисяч гривень проти 92 тисяч гривень.
«Якщо топ-менеджер вимушений самотужки шукати роботу в Польщі, я б порадила звернутися до свого нетворку із запитом по рекомендації вакансій та поширювати через знайомих інформацію про відкритість до нових карʼєрних горизонтів, — каже Ольга Мирошниченко, карʼєрна консультантка та коуч, засновниця Career Buro. — Добре було б розмістити професійно складене CV та профіль на LinkedIn. Велика вірогідність знайти цікаву для себе пропозицію саме через рекрутерів. Утім, треба бути готовим, що не завжди рекрутмент-процес буде швидким, іноді він займає один-два місяці».
Цікаво, що іноді деяким топ-менеджерам не одразу вдається знайти роботу відповідну рівню кваліфікації та компенсації, тому дехто свідомо робить заниження в ролі позиції та зарплатних очікуваннях, щоб згодом вже мати шанс розвиватися на європейському ринку.
Читайте також:
Українці для українців. Як громадяни України у Польщі відкривають бізнес і створюють робочі місця для співгромадянОсновним бар’єром для побудови хорошої кар’єри у Польщі є незнання мови. Саме цей фактор заважає переважній більшості українців підшукати гідну роботу за фахом. Утім, 52% усіх, хто відвідує мовні курси — безкоштовні чи платні — вчать мову саме задля пошуку профільної роботи. Це дозволяє зробити висновки, що відбувається розширення горизонту працевлаштування.
За словами карʼєрної консультантки Ольги Мирошниченко, якщо рівень володіння польською може бути не таким критичним, то володіння англійською для того, хто хоче посісти керівну посаду — must have.
Утім, хороші новини є й зараз. Згідно з інформацією Польського Економічного Інституту, із січня до вересня 2022 року в Польщі було створено майже 14 тисяч українських компаній. У той же час почав зростати попит на україномовних працівників у Польщі.
«Бізнеси, що приїздять з України, прагнуть влаштовувати на роботу українців. А українці у Польщі бажають працювати з українськими компаніями щонайменше через можливість опинитись у звичному мовному середовищі. Це можливість отримати гарну посаду й без знання польської мови та працювати за кваліфікацією не нижчою, ніж в Україні. Відтак у висококваліфікованих фахівців з’являється шанс зайняти гарні посади», — каже Анна Джоболда з Gremi Personal.
Якщо кілька років тому запитів на працівників зі знанням української мови було менше 250 на рік, то у другій половині 2022 року сума запитів вже перевищила тисячу й далі зростає.
Також варто додати, що нині в Польщі активно працюють і українські бізнеси: «Нова Пошта», «Розетка», «Львівський круасан», «Чорноморка», «П’яна вишня», «Bra-bra-bra», «Галя Балувана», з’являються й інші. Рекрутингові кампанії з набору українських кваліфікованих працівників на топові посади для них — лише справа часу.
Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine