Касетні снаряди для України: Що це за боєприпаси, чи допоможуть ЗСУ в наступі

Сполучені Штати Америки надали Україні черговий пакет військової допомоги на суму близько 800 мільйонів доларів. До нього увійшли додаткові засоби артилерії, бронетехніка, протитанкове озброєння, а також касетні боєприпаси. Раніше багато західних правозахисників та офіційних осіб виступали проти їхніх постачань Києву, побоюючись можливих ризиків. Схвалив те лідер США Джо Байден, за словами якого «це було дуже важке рішення». Що являють собою касетні снаряди, чому їх використання заборонено та чи змінять вони ситуацію на полі бою — розбиралися «Новини Донбасу».

Неприцільна зброя

Касетний снаряд — вид боєприпасів, що містить кілька сотень однотипних бойових елементів, що розкидаються над поверхнею землі на великі площі, що дає змогу вражати одночасно багато цілей.

До цього виду відносять авіабомби, артилерійські снаряди, бойові частини реактивних систем залпового вогню та головні блоки тактичних ракет. Їх можуть використовувати як ураження цілей, так і для дистанційного мінування.

Існують різні типи касетних боєприпасів, серед яких:

• запальні — для підпалу об'єктів, що містять напалм або білий фосфор;
• протитанкові — пробивають броню танка або бронемашини;
• протипіхотні — з невеликими уламковими бомбами, розраховані на поразку м'яких об'єктів;
• мінувальні — за типом звичайних наземних мін;
• протиаеродромні — знищують або суттєво ушкоджують злітно-посадкові смуги;
• хімічні — поширюють хімічну зброю.

Вважається, що засновниками касетних бомб були німці, які застосовували подібні засоби ще під час Другої світової, у 1939 році.

Чому така зброя заборонена

2008 року в Ірландії підписали Конвенцію — вона забороняє використовувати касетні боєприпаси. Документ набув чинності у 2010-му та передбачає заборону не лише на використання «касетників», а й відмову від їх виробництва, зберігання. Вони належать до категорії зброї, що завдає надмірних ушкоджень, має невибіркову дію, несе загрозу мирним людям.

Конвенцію підписали 108 країн, ще 13 держав поки що не ратифікували угоду. Низка держав, зокрема Росія, Сполучені Штати, Китай, Україна, документ не підписали.

РФ застосовувала касетні боєприпаси проти України, починаючи з 2014 року, про що неодноразово заявляли правозахисні організації. Один із найрезонансніших випадків — удар ракетою з касетною бойовою частиною по вокзалу Краматорська 2022 року, через що загинули мирні люди. Використання подібної зброї у густонаселених містах має ознаки воєнного злочину, наголошують правозахисники.

Касетний боєприпас. Фото: dw.com

Касетні боєприпаси США та Росії — відмінності

Американські засоби безпечніші для довкілля, ніж російські аналоги, акцентують військові експерти.

«Касетні боєприпаси є й у РФ, вона їх часто використовувала. У нас вони також є. Це не високотехнологічна зброя. Але ймовірність спрацьовування так, як має спрацювати з тих запасів, які були в нас та є у РФ, десь 50%. Тобто не все вибухає з того, що мало б бути підірвано. Мається на увазі ті заряди, які знаходяться в снаряді. Ті, які нам нададуть американці, там є імовірність спрацювання всіх снарядів 90-95%. Практично все, що розлітається, потім ще раз вибухне», — пояснив військовий аналітик Олексій Гетьман.

Показник суббоєприпасів, що не вибухають, нижчий за 2,35-2,5%, тоді як у російських — 30-40%.

«Росія використовує касетні боєприпаси з високим коефіцієнтом снарядів, що не розірвалися, — від 30 до 40%. Бомби, які ми поставляємо, мають рівень снарядів, що не розірвалися, набагато менше тих, що використовує Росія, не вищий за 2,5%», — заявив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.

Зобов'язання України щодо використання

Надання ЗСУ касетних боєприпасів викликало хвилю дискусій. Очікувано, найгучніші звинувачення посипалися у бік Києва та його союзників від російських чиновників, «військкорів». У соціальних мережах дійшло до відкритих образ Байдена.

Однак Україна запросила зброю для захисту своєї суверенної території. Вона взяла на себе письмові зобов'язання не застосовувати їх у містах чи на території країни-агресора.

Очільник Міноборони Олексій Резніков заявив, що касетні боєприпаси значно допоможуть ЗСУ звільнити території, які врятують життя багатьох солдатів. Він окреслив п'ять принципів, яких держава дотримуватиметься, використовуючи зброю:

1. Вони потрібні лише для деокупації міжнародно визнаних територій України.
2. ЗСУ не використовуватимуть боєприпаси у міській забудові, щоб уникнути ризиків для мирних громадян.
3. Буде строгий облік фактів та місць застосування цієї зброї.
4. Після деокупації ці території будуть пріоритетними для розмінування, щоб унеможливити небезпеку від суббоєприпасів, що не розірвалися.
5. Україна повідомлятиме партнерів про використання касетних боєприпасів, зокрема про їхню ефективність.

«Викошує живу силу та техніку»

Про необхідність отримання ЗСУ цих засобів неодноразово говорили й раніше: з відповідним запитом Україна зверталася у 2022 році. Низка військових експертів упевнені: касетні боєприпаси значно допоможуть українським військовим на фронті. Особливо на тих ділянках, де російські окупанти серйозно зміцнили оборонні рубежі.

Касетні боєприпаси. Ілюстративне фото з відкритих джерел

За словами генерал-лейтенанта у відставці Ігоря Романенка, на Запорізькому напрямку ЗС РФ обладнали три лінії оборони з глибиною щонайменше 30 кілометрів. Це фортифікаційні бетонні споруди, рови, протитанкові загородження, інженерні мінування.

«Друга лінія, до якої ми ще не дісталися, потужніша, ніж перша. На ній знаходяться протитанкові засоби, артилерійські резерви живої сили противника. У такій ситуації, звичайно, необхідні засоби, подібні до касетних боєприпасів», — зазначив Романенко.

Ефективною є така зброя, зокрема, під час штурмових дій, вважає військовий оглядач Денис Попович.

«Касетний боєприпас теоретично може бути використаний для детонації техніки, яку противник облаштував на шляху наступу наших військ. Тобто, певна ймовірність, що шляхом цього підриву можуть, скажімо так, здетонувати й мінні поля. Таким чином, наші штурмові дії можна полегшити», — зазначив він.

За словами військового експерта Українського інституту майбутнього Івана Ступака, дальність боєприпасів, якщо вистрілюється з використанням артилерії, — до 29 кілометрів.

«Один кластерний боєприпас за ефективністю та зоною поразки дорівнює 10 класичним стандартним артилерійським. Замість того, щоби вистрілювати кілька боєприпасів поспіль, достатньо одного, а зона поразки вимірюється сотнями квадратних метрів. Попадання зносить усю живу силу, після нього нічого не нявкає, не квакає, не крякає, на цій території нічого немає. Це дуже серйозна річ, яка викошує живу силу та техніку», — сказав Ступак.

Військовий експерт Роман Світан упевнений, що касетні снаряди безпосередньо збільшать бойову міць українських сил оборони. Особливо це важливо через відсутність потужної західної авіації.

«Такого роду снаряд, начинений майже сотнею суббоєприпасів, 200-грамовими бомбочками, одна накриває поле в радіусі 300 метрів. Можуть працювати за бронетехнікою, пропалюють до 70 міліметрів броні. Практично всю легкоброньовану техніку російську буде знищено. Площинне покриття точно прискорить просування військ, зменшить втрати. Через відсутність авіації 90% поразок завдає артилерія. А щоб вона це потягнула, потрібні такі снаряди», — резюмував Світан.