Часів Яр — практично розбитий армією РФ. Як там виживають люди?

Російська армія продовжує знищувати міста та селища Донецької області, які нібито прийшла «звільняти». Одним із таких населених пунктів, які перебувають під постійними обстрілами, є Часів Яр — адміністративний центр із населенням менш як 15 тисяч людей. Місту допомагають виживати волонтери. Подробиці — у матеріалі «Новин Донбасу».



«Возимо постійно. З розрахунку людині на тиждень якщо розливною фільтрованою, то це 20 літрів, а от цих великих виходить користуючись з того, що вони по шість літрів — це 24 літри на людину на тиждень», — розповідає волонтер.

Так волонтер Євген Ткачов планує відвозити чергову партію питної води мешканцям Часового Яру, з якою допомагають міжнародні організації. Залежно від завантаження, в машину входить води на 35 або на 40 осіб пояснив він кількість води, що міститься, кореспондентці «Новин Донбасу».

Євген Ткачов планує відвезти чергову партію питної води мешканцям Часового Яру. Фото: «Новини Донбасу»

У день таких ходок у Євгена Ткачова та його партнера може бути до десяти. Все залежить від ситуації у Часовому Яру. Волонтер вибрав саме це місто для допомоги місцевим мешканцям невипадково. Він родом звідси, тож не може не допомагати людям, яких знає вже дуже давно. Сам виїхав через постійні обстріли, але щодня повертається до міста, щоб напоїти якнайбільше мирних жителів.

«Виходить, якщо двома машинами, ну до трьохсот людей на день (прим. — можна напоїти). Сьогодні спробуємо проїхати до найпроблемнішого селища — "Каналу", яке нічим від Бахмута не відрізняється. Обстріли щодня», - зізнається Євген.

Після завантаження машини, потім слідує відправлення в небезпечний шлях на лінію фронту. Вже на під'їзді до міста люди розуміють, що кожен поворот тут може коштувати життя.

«Це — згоріла башта від танка. Зараз у машині близько тонни води та ста кілограмів собачих, котячих кормів. І моїх дев'яносто кілограмів плюс бронежилет, тож ще центнер. Якось так», — поділився волонтер.

Житель Часів Яру підтвердив, що з напарником разом вони роблять десять ходок — це максимум, бо після обіду у місті починається обстріл дороги, яка тут проходить.

Зруйнований військами РФ будинок у місті Часів Яр. Фото: «Новини Донбасу»

Заїхавши в місто, Євген показує нам зяючу дірку в будинку, де ще недавно була квартира жінки похилого віку. Її чоловік встиг евакуювати та відвезти до хоспісу.

«Наступного дня прилетіло до її квартири. Вона на хоспіс до нас поїхала, причому стара знайома моя, 93 роки. Чудово знала, чим ми займаємось. І до останнього не хотіла їхати. Але вчасно», - додав Євген Ткачов.

Жителі Часового Яру пересуваються під обстрілами на велосипеді, не боячись вибухів. До обіду вони намагаються вирішити всі свої справи й розійтися по підвалах та укриттям. Надвечір обстріли посилюються. Люди їдуть чи йдуть за водою та їжею, збирають дрова чи навідують сусідів.

Зруйновані військами РФ будинки в місті Часів Яр. Фото: «Новини Донбасу»

Щодня у Часовому Яру працює «пункт незламності». Там люди можуть отримати гуманітарну чи медичну допомогу, зарядити свої гаджети, щоб зв’язатися із родичами. Або просто приходять сюди, щоб обмінятися один з одним останніми новинами. Аліна прийшла по питну воду. З нею на повідку — собака Марія.

«Щойно підібрала його бідненького маленького. Зараз посаджу в клітку і лікуватиму», — розповідає мешканка Часового Яру.

На кожному пункті видачі води волонтери намагаються надовго не затримуватись. Проїжджаючи дорогою, у місті видніються свіжі руйнування житлового сектора.

«Не знаю, чи побачите. Вигорів під'їзд. Вчора і гаражі горіли то в одній частині міста, то в іншій, то в третій. І люди — отак велосипедами їздять. Ну, магазин працює. Та й ціни ненабагато вищі за Костянтинівку», — поділився своїми спостереженнями Євген.

Зруйнований військами РФ будинок у місті Часів Яр. Фото: «Новини Донбасу»

Він уже не раз потрапляв під обстріл і навіть отримав цього року поранення. Але він намагається ставитись до всього з гумором, інакше тут не виживеш. Доставляючи гуманітарку в район, що найбільше обстрілюється — до «Каналу» можна потрапити під атаку безпілотника, якщо його не зіб’ють українські військові.

Тамара — одна з восьми мешканок, які залишаються у найнебезпечнішому районі міста. Жінка мешкає фактично на руїнах, але виїжджати не хоче. Каже, була б вода та їжа — а все інше вона витримає.

Тамара — одна з восьми мешканок, які залишаються у найнебезпечнішому районі міста. Фото: «Новини Донбасу»

«Ставлю туди бочку, он каструлі поставила. Дах з того боку перекрив плівкою, бо розбито все. Он приліт, он приліт, там чотири прильоти. Даху немає. Дощ йде — 15 відер стоїть у спальні. Чесно тобі сказати? Нікуди не хочу. Нікуди. Свої стіни, як-то кажуть, вони й гріють», — пояснює вона.

Сьогодні в Часовому Яру вже немає багатоповерхівок, що вціліли. Десь пошкоджено дах, десь стіни, десь вибито вікна. Трохи краща ситуація в приватному секторі. Надія перебралася із квартири до будинку до сина, зараз вони удвох готуються зустрічати зиму у рідному місті.

«Ми не можемо звикнути, що ми не маємо води. У мене кішка привела трьох кошенят, у жінки собака привів шість кутенят. Усі живі. Роздала людям. Ми не встигаємо прибирати! Прилетіло — насипало! Починаємо вичищати, прибирати, забивати. У мене всі вікна, я зимувала без вікон. У мене все вже було забито. Ліхтарики потрібні, вже нічого не вдієш. Ще невідомо, яка буде зима», — додала Надія.

Надія — мешканка Часового Яру. Фото: «Новини Донбасу»

Нещодавно представники міжнародної організації World Central Kitchen стали щодня доставляти до Часів Яру гарячі обіди. Гуманітарна ситуація у населеному пункті дещо покращилася. Але місто, як і раніше, постійно обстрілюється.

Близькість до Бахмута, де йдуть бої, дається взнаки. Проте минулого тижня до міста повернулися близько десяти мирних жителів. У населеному пункті на сьогодні залишається близько тисячі мирних жителів.