Від фальсифікації виборів до спотворення світогляду молоді. Що ми дізналися про дезінформацію у 2024 році?

Дезінформація за кордоном, спрямована на демократичні країни Центральної Європи, стрімко перероджується та стає більш руйнівною. Групи, що стоять за дезінформаційними атаками, прагнуть підірвати ці подекуди незахищені демократії та посилити розбіжності в суспільстві. Про це йдеться у звіті SCIENCE+.

Теми, що використовуються для поширення дезінформації

Дезінформація процвітає там, де люди налякані війною, скептично ставляться до демократичних інститутів, де вони неспроможні будь-що змінити чи не мають доступу до незалежних засобів масової інформації.

Вибори, війна, кліматичні зміни та харчі – це лише деякі з тем, на яких щодня спекулюють автори фейкових новин. Новий звіт, підготовлений SCIENCE+, найбільшою в Центральній Європі мережею журналістики, стійкої до дезінформації, звертає увагу на те, в яких сферах наші суспільства є найбільш вразливими до впливу, що здійснюється за підтримки іноземців, та пропонує історії успіху, що надихають усіх нас на вжиття негайних заходів щодо такого впливу.

У звіті висвітлюються висновки та роздуми від мережі SCIENCE+, яку представляють більш ніж 50 партнерів, що здійснюють перевірку інформації на відповідність фактам, та медіапартнерів по всій Центральній та Східній Європі.

У ньому простежується чіткий взаємозв'язок: спільноти з високим рівнем недовіри до журналістики також найбільше страждають від дезінформації. Втім, на думку значної кількості мешканців Центральної Європи, традиційні новинні видання не висвітлюють питання з метою їх вирішення, або є недостатньо практичними, щоб допомогти їм впоратися з проблемами, які впливають на їхнє повсякденне життя, включаючи дезінформацію.

Перевірка інформації на правдивість має велике значення, але цього не достатньо. У звіті наголошується на нагальній необхідності інвестувати більше часу та ресурсів у «пребанкінг» (попередження аудиторії про спроби маніпуляції) та журналістику рішень.

Нові тенденції в дезінформації

«Одна з найбільших тенденцій у сфері дезінформації, яку ми зафіксували цього року в Центральній Європі, – це те, як розроблені за кордоном кампанії з дезінформації ставали невід'ємними супутниками екстремальних погодних явищ та демократичних виборів. Але у них було використано лише ті розколи у суспільстві, які ми вже мали й не змогли подолати, такі як поляризація суспільства, загострення почуття незахищеності та невпевненості на тлі глибоких змін, спричинених зміною клімату, війною в Україні та конфліктами на Близькому Сході», – стверджує співавтор Катерина Савранська, аналітик з питань дезінформації, яка працює у SCIENCE+.

Як випливає зі звіту, найпотужніші дезінформаційні атаки цього року насправді не створювали нових наративів чи змов. Натомість вони переробляли давно наявні фальшивки відповідно до нових подій.

Приклади дезінформаційних атак

Наприклад, під час історичних повеней у Центральній Європі цього року дезінформаційні кампанії, підтримувані за кордоном, знову використовували змови метеорологів та хибні чутки про те, що місцева влада допомагає Україні більше, ніж своїм власним громадянам.

Мета цих дезінформаційних зусиль – дестабілізувати довіру до інститутів та демократії, використовуючи наративи, які можуть найефективніше досягти цієї мети у конкретний час та у конкретному місці.

Ще один приклад – дезінформація, спрямована проти вакцин. Майже через п'ять років після початку пандемії COVID-19 ті ж помилкові твердження про віруси та альтернативну медицину використовуються для нагнітання страху перед кором і спалахами екзотичних вірусних захворювань, які стають все більш поширеними через посилення наслідків зміни клімату.

Вплив дезінформації на вибори

У 2024 році іноземні політичні сили продовжували нагнітати страх перед неминучою війною з Росією, підривати солідарність з Україною та поляризувати наші суспільства перебільшеним зображенням протистояння Заходу та Сходу.

Різниця лише в тому, що тепер ці тактики стали основою регулярних масових атак на наші демократичні вибори; при цьому найбільш серйозними прикладами є Словаччина, Болгарія, Молдова та Румунія.

Звіт SCIENCE+ попереджає про те, що молодь у країнах Центральної Європи є більш вразливою до дезінформації, ніж будь-коли. Молодь часто не бачить себе у новинах та значним чином покладається в інформаційних питаннях на сумнівних лідерів думок.

Таке нерозуміння все частіше призводить до того, що молодь схиляється до консервативних та радикальних політиків-популістів, які використовують ці слабкі сторони.

Загалом значна частина населення Центральної Європи, як молодь, так і люди старшого покоління, часто почуваються безправними та не вірять у те, що щось можна змінити або що вони можуть вплинути на курс, яким рухаються їхні країни.

У звіті зазначається, що ці люди часто вважають менторським тон, у якому з ними розмовляє журналістика. Коли партнери SCIENCE+ експериментували із залученням таких людей до участі у висвітленні новин, пов'язуючи його з їхніми повсякденними потребами та проблемами, вони зафіксували пряму кореляцію зі зростанням довіри, залученням та зниженням уразливості до дезінформації. Чим більшу прозорість демонстрували редакції новин щодо того, що вони висвітлюють, чому і як, тим більше виявлялася ця стійкість.

У звіті SCIENCE+ також наголошується, що ще одна група людей із Центральної Європи часто стає ціллю дезінформаційних атак, які підтримуються за кордоном: мовні, етнічні та інші безправні меншини.

«Цього року ми визначили, що ці групи вразливі до дезінформації через відсутність новинних ЗМІ мовами меншин, державну пропаганду, спрямовану безпосередньо проти цих груп, та відчуття висхідної ізоляції від суспільства в цілому», – вказує Кетрін Едвардс, аналітик по роботі з аудиторією та співавтор звіту SCIENCE+.

Така вразливість до дезінформації тісно пов'язана з глибокими змінами в наших суспільствах щодо того, що аудиторія бажає отримати від журналістики.

Як боротися з дезінформацією

Аудиторія високо цінує «людські» якості в репортажах, такі як співпереживання, а не примусову формальну неупередженість, яку сповідує традиційна мовна та газетна журналістика.

Цей звіт відображає досвід партнерів SCIENCE+ за останній рік, включаючи їхні експерименти з різними стилями, форматами репортажів та підходами до взаємодії, що підтверджує цю тенденцію. Однак він також демонструє явні успіхи в тому, як редакції новин можуть адаптуватися і краще обслуговувати свою аудиторію, підвищуючи її стійкість всупереч дезінформації.

Ви можете дізнатися більше про тенденції в галузі дезінформації у 2024 році тут (англійська версія) та тут (українська версія), а також отримати настанови для журналістів про те, як знаходити порозуміння з людьми, які зазнали впливу дезінформації.