Повертаються під обстріли: як сім'ї з дітьми уникають евакуації на Донеччині та що робить держава

Покровськ, Дружківка та Костянтинівка — великі міста Донецької області, де оголошено обов'язкову евакуацію сім'єю з дітьми. Проте, там досі залишаються діти. Як це сталося, розбиралися журналісти «Новин Донбасу».

Масштаб евакуації та поточна ситуація

З початку оголошеної 2022 року евакуації з Донецької області виїхало понад 200 тисяч дітей. Загалом на підконтрольній території Донеччини зараз проживає близько 196 тисяч людей. У громадах, які віднесені до зони активних бойових дій, залишаються 14 тисяч жителів.

Місцева влада регулярно рапортує про евакуацію мешканців сіл та міст, де небезпечно залишатися. Чиновники моніторять кількість людей, які залишаються, особливо сімей з дітьми, адже для них евакуація — обов'язкова. Зараз на підконтрольній українській владі території регіону залишаються близько 12,7 тисячі дітей. У двох населених пунктах, де продовжується примусова евакуація сімей з дітьми, залишаються проживати 410 дітей. П'ятеро з них — у селищі Комишуваха Краматорської громади та 405 — у місті Дружківка.

В окремих випадках вивезти таких людей дуже складно — не лише через те, що «дорога життя» перебуває під прицілом російських військ, а й тому, що місцеві жителі не хочуть залишати рідні будинки. З різних причин. Їх вивозять примусово. Деякі повертаються згодом. Туди ж у тотальну небезпеку, зі своїми батьками повертаються й діти.

Костянтинівка: повторні евакуації та нові погрози

Евакуація з Костянтинівки останніми днями значно ускладнилася. Попри постійну небезпеку та щоденні обмеження, за актуальними оцінками, у Костянтинівській громаді залишається близько 4300 осіб. У центральній частині міста приблизно від 700 до 900 жителів. Точність цих цифр в умовах війни не може бути абсолютною. Масової евакуації наразі немає, але родини з дітьми офіційно виїхали із міста ще на початку року.

Однак у середині жовтня у місті виявили родину, яку раніше вже евакуювали. Після повернення додому їх знову вивезли 31 жовтня. Дорогою до міста поліцейський екіпаж, який їхав забирати сім'ю, потрапив під удар російських дронів. Ніхто не постраждав — на службовій машині лише тріснуло скло.

Після повернення до Костянтинівки родина жила на першому поверсі зруйнованого будинку — без світла, води та опалення. Дорослі були переконані, що дитині там буде безпечно, проте багатоповерхівка вже зазнала серйозних пошкоджень після влучення «Шахеда» та КАБу.

Поки батьки збирали речі, 13-річна Домініка міцно тримала на руках свого улюбленця — собаку на прізвисько Мей. Сім'я попрямувала до родичів у Запоріжжі.

Окрім них поліцейські вивезли жінку, яка залишалася єдиною мешканкою свого під'їзду. Ще одна місцева мешканка похилого віку відмовилася їхати, хоча її квартира повністю згоріла після удару, і вона тимчасово перебралася в сусіднє приміщення.

«Ракета прилетіла на четвертий поверх. Все згоріло. Якби я була вдома, то загинула б», — розповіла пенсіонерка.

Дорога з Костянтинівки, захищена антидроновою сіткою

Повторна евакуація — черговий ризик для людей, створений штучно. Тепер своїм життям ризикують не лише ті, хто повторно виїжджає, а й ті, хто їх вивозить. Це не означає, що за першої евакуації ризиків немає зовсім — вони посилюються з кожним днем просування російської армії.

Наприклад, 19 листопада у Костянтинівці внаслідок атаки FPV-дрону було пошкоджено автомобіль, який проводив евакуацію підрозділом «Білі Ангели» спільно з волонтером Денисом Христовим. Обійшлося без постраждалих, пошкоджено лише автомобіль.

Наступного дня, 20 листопада, у Лимані Донецької області FPV-дрон також атакував евакуаційну машину. Внаслідок удару поранення отримали чотири особи, серед них двоє співробітників поліції, громадянин США, а також журналіст. Автомобіль отримав ушкодження.

До речі, зараз у прифронтових містах України евакуація можлива лише на спеціальному транспорті — це має бути не звичайна, а, як мінімум, броньована машина.

Наслідки удару безпілотника по евакуаційній машині

Покровськ: діти під обстрілами та повернення після евакуації

Найбільші проблеми виникають при евакуації людей похилого віку. Соціальні працівники та правоохоронці майже щодня переконують їх виїхати, проте частина мешканців відмовляється. Люди, які прожили в громаді десятки років, відчувають сильну прихильність до свого будинку і погоджуються на евакуацію лише після руйнування житла чи травмування. Однак траплялися випадки, коли страждали діти, які або ще не виїхали, або вже повернулися з батьками.

Так було в Покровську навесні цього року, коли місто ще мало статус прифронтового. Щодня з Покровська виїжджали люди, але вже не самостійно, а у супроводі волонтерів, військових, соціальних працівників та поліції. У березні під час обстрілу міста було поранено 15-річного підлітка з родини, яка повернулася після евакуації. За словами начальника Покровської міської військової адміністрації Сергія Добряка, тоді це був уже сьомий випадок, коли сім'ї з дітьми поверталися до громади.

Тепер, узимку, у Покровську — лінія фронту, точаться бої за місто. Офіційно з Покровська виїхали усі діти ще рік тому. Ось тільки за фактом, коли місто виявилося відрізаним від зовнішнього світу, там залишились і дорослі, і діти. Загалом там залишаються близько тисячі мирних мешканців. Перевірити інформацію про те, що у місті живуть неповнолітні, дуже складно. Повідомлення одразу про кількох дітей, які залишалися у Покровську, з'явилися у жовтні, у розпал міських боїв, причому з різних джерел.

Журналіст Олександр Качура на своїй сторінці у Facebook написав посаду про те, що у підвалах будинків Покровська ховаються від бойових дій не лише дорослі, а й щонайменше четверо дітей. За його даними, діти там перебували у присутності російських військових. Він спирався на лист із проханням про допомогу нібито від цих людей, який був опублікований у місцевих пабліках.

Покровській міській військовій адміністрації не змогли підтвердити або спростувати інформацію про цих людей, оскільки зараз доступ до міста заблоковано — там тривають запеклі бої. Евакуація неможлива.

«Інформацію, поширену 14.11.2025 Олександром Качурою, було негайно взято до уваги та опрацьовано Покровською міською військовою адміністрацією, структурними підрозділами Покровської міської ради та відповідними правоохоронними органами та службами, відповідальними за евакуаційні заходи та безпеку дітей», — кажуть чиновники.

За результатами перевірки з'ясувалося, що дітей не зараховано до закладів відділу освіти Покровської міської ради. Чиновники встановили, що сім'ю зареєстровано в Мар'їнській громаді Покровського району Донецької області, де діти продовжували навчання в онлайн-форматі.

«За інформацією Мар'їнського закладу середньої освіти, у червні 2022 року мати цих дітей повідомила про переїзд до Покровська. А на початку 2025–2026 навчального року вона повідомила заклад освіти про зміну місця проживання дітей на Тернівці Дніпропетровської області. 12.11.2025 класний керівник отримав від матері дівчаток повідомлення про те, що сім'я виїжджає за кордон», — зазначили у Покровській військовій адміністрації.

Там нагадали, що деталі про місце перебування та персональні дані конкретних неповнолітніх є інформацією з обмеженим доступом.

«Поширення таких даних у відкритих джерелах може бути небезпечним для дітей, якщо інформація виявиться правдивою. Ми вважаємо неприпустимим використання щодо неповнолітніх формулювань сенсаційного характеру, які неможливо перевірити, як, наприклад, у цитаті «в одному підвалі з п'яними російськими загарбниками», — прокоментували у Покровській ОВА інформацію про те, що дітей ховають у підвалах, де базуються російські окупанти.

«За моїми даними, в Покровську зараз немає дітей», — сказала начальниця служби з прав дітей Юлія Рижакова 19 листопада, відповідаючи на запитання «Новин Донбасу».

Наприкінці жовтня Рижакова у коментарі ЗМІ підтвердила, що у Покровську виявили чотирьох дітей. Одна дитина регулярно відвідувала онлайн-заняття в школі, в той час як у місті вже немає зв'язку.

«Ми всі розуміємо, що у Покровську зараз дуже великі проблеми зі зв'язком. Я так розумію, що її там просто нема. Але дитина постійно знаходилася на онлайн-заняттях. Вони завжди були на зв'язку. І як це було здійснено, я розумію, що, можливо, якісь старлінки і таке інше. Але зараз ця родина евакуювалася», — сказала 29 жовтня Рижакова.

За даними чиновниці, зараз у Покровську немає дітей.

Важливо відзначити: інформація про те, що в Покровську залишалися діти в період запеклих бойових дій, також з'явилася в середині листопада. Так, за даними СБУ, 10 листопада російські військові спробували штурм Покровська, використовуючи жителів міста як «живий щит». Серед них була дитина.

За попередніми даними, йдеться про 1-й мотострілецький батальйон 506-го мотострілецького полку ЗС РФ, який атакував південно-східні околиці райцентру. Під час бою у житловій забудові штурмова група цього підрозділу захопила місцевих чоловіків, жінку та 13-річну дитину. Після цього по рації група отримала наказ використовувати цивільних, щоб прикриватися ними у разі вогневого контакту. Окупанти змусили людей йти попереду під час зачистки будинків у місті.

«Новини Донбасу» не мають інформації про подальшу долю цих людей.

Прогалини у законодавстві: чому евакуювати дітей складно

Органи опіки можуть прийняти рішення про тимчасове вилучення дитини, якщо батьки наражають її на небезпеку. Після такого рішення необхідно повідомити прокуратуру та подати позов до суду. Якщо батьки усувають загрози та погоджуються на евакуацію, вилучення може бути скасовано. При цьому в громадах наголошують, що вилучення дитини — це крайній захід. Пріоритет залишається добровільна евакуація, оскільки розлучення дітей з біологічними батьками не відповідає їх найкращим інтересам.

На законодавчому рівні сьогодні немає чітко прописаного порядку та повноважень органів влади для проведення примусової евакуації дітей із зон бойових дій. Це ускладнює захист їхнього життя в умовах воєнного стану.

Розв'язати проблему має урядовий законопроєкт №12353 від 23.12.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов'язкової евакуації», який Верховна Рада вже ухвалила за основу.

У Кабміні вважають, що зараз необхідно уточнити завдання та конкретизувати повноваження державних органів під час проведення примусової евакуації дітей в умовах правового режиму воєнного стану.

Пропонується, щоб заходи евакуації, визначені ст. 33 Кодексу цивільного захисту, містили норму: обласні та Київська міська військова адміністрація за письмовою пропозицією військового командування та за погодженням з Координаційним штабом можуть протягом двох днів з моменту отримання пропозиції прийняти рішення про проведення обов'язкової евакуації дітей у примусовому порядку.

Такий підхід пропонується використовувати для захисту дітей, які перебувають у населених пунктах на територіях можливих та активних бойових дій.

Автори ініціативи зазначають, що через відсутність чіткого регулювання процес ускладнюється негативним ставленням батьків (або осіб, які їх замінюють) до примусової евакуації дітей. Тому пропонується встановити, що обов'язкова евакуація дітей у примусовому порядку здійснюється органами опіки та піклування із залученням Національної поліції України для забезпечення публічної безпеки та порядку.

Ось тільки багато працівників органів опіки та піклування залишили небезпечні території, тож на місцях залишається дуже мало фахівців. Насправді це унеможливлює реалізацію примусової евакуації лише силами органів опіки. Тому, щоб питання не виявилося заблокованим, проєкт закону пропонує залучати поліцію не лише для охорони (як зазначено у проєкті), а й як орган, який поряд із працівниками опіки зможе безпосередньо здійснювати обов'язкову евакуацію дітей.