«Компенсаційна» бездомність: що відбувається з житлом в окупованому Маріуполі

Новий рік в окупованому Маріуполі розпочався з хвилі звернень мешканців, які вже третій рік чекають на обіцяне житло замість зруйнованого. Після захоплення міста окупаційна влада знесла сотні будинків, а на їх місці почала зводити іпотечні багатоповерхівки. При цьому тисячі маріупольців, як і раніше, залишаються без даху над головою.

За словами самих мешканців, наразі без житла залишаються близько 18 тисяч людей. Багато хто з них наполягає, що хоче жити на місцях, де раніше стояли їхні будинки. Однак саме там — зокрема в районі проспекту Металургів — окупаційна влада будує так званий «Ленінградський квартал». Сім будинків уже здані, ще сім перебувають у стадії будівництва. У кожному — не менше 12 поверхів та сотні квартир.

Ці квартири, однак, не призначені для людей, які втратили житло внаслідок бойових дій. Усі нові будинки реалізуються як іпотечне житло. Середня ціна — від 132 тисяч рублів за квадратний метр. Таким чином, невелика квартира площею близько 35 квадратних метрів коштує близько 4,6 млн. рублів — майже 60 тисяч доларів. Для людей, які залишилися без будинків та джерел прибутку, такі суми недоступні.

Спочатку окупаційна влада обіцяла компенсувати втрачене житло, проте  натомість маріупольцям все частіше пропонують заселення у так зване «безгоспне» майно — квартири, визнані нічийними та конфісковані у українців. Мешканці побоюються, що таке житло не дає жодних гарантій: власники чи їхні родичі можуть повернутись, і людей знову виселять.

Попри численні звернення, окупаційна адміністрація не реагує на побоювання мешканців. Більше того, процес вилучення житла був суттєво спрощений та прискорений. Квартири з «ознаками безгоспу» масово переводять у муніципальну власність. Окупаційна влада називає це програмою «компенсаційного житла».

Так званий «мер» міста Антон Кольцов заявляв, що для цієї програми формується пул приблизно з 6 тисяч квартир, і що фактично їх буде більше, оскільки частина об'єктів «відсіюється» у процесі. При цьому окупаційна влада визнає нічийними не лише окремі квартири, а й цілі будинки.

Жителі розповідають, що багатоповерхівки опечатують навіть у тих випадках, коли у них продовжують жити люди. Так, за їхніми словами, будинок на вулиці Бахчіванджі було закрито, попри те, що там залишалося близько 20 сімей. Будівлю визнали аварійною, але відновлення так і не почалося. Люди були змушені залишити свої квартири без надання альтернативного житла.

Одна з маріупольчанок розповіла, що її будинок на бульварі Хмельницького було знесено, а на його місці збудовано іпотечний будинок зі зміненою адресою. Квартиру в новому будинку їй не надали — чиновники заявили, що документи нібито загублено. Звернення до прокуратури, за її словами, не дало результату.

Аналогічна ситуація склалася і з будинком на вулиці Московській, 16 у Лівобережному районі. Багатоповерхівку знесли влітку 2023 року, пообіцявши мешканцям відновлення. Проте за фактом люди лишилися без житла. Наразі на цьому місці нічого не будується, але, як вважають місцеві жителі, це лише питання часу.

Загалом, за словами маріупольців, у місті збудували 71 «компенсаційний» будинок, тоді як знесли понад 360 багатоквартирних будинків — без урахування приватного сектору. При цьому активне будівництво ведеться переважно в Центральному, Приморському та Лівобережному районах, тоді як віддалені частини міста, включаючи Кальміуський район, залишаються поза увагою, попри масштабні руйнування.

Жодної реакції на звернення мешканців немає ні з боку російських чиновників, ні з боку окупаційної влади «ДНР». Ці скарги не публікуються навіть у лояльних інформаційних ресурсах РФ. Замість вирішення проблеми, окупаційна адміністрація продовжує демонструвати картину «масштабного відновлення», яка, за словами самих маріупольців, не має нічого спільного з реальністю.

Вже буквально через півроку до рук окупантів може перейти будь-яке майно з більш ніж 5,5 млн об'єктів нерухомості та 2,5 млн земельних ділянок (такі дані глави єдиного державного російського реєстру нерухомості) на окупованих територіях України. Базу для цього у російському законодавстві та на тимчасово окупованих РФ територіях України (ТОТ) інтенсивно готували кілька років поспіль.

Авторка: випускова редакторка «Новин Донбасу» Юля Тараруй