«Хаотичними обстрілами намагаються посіяти паніку». Репортаж із прифронтової Авдіївки

Охоронець Авдіївського коксохімічного заводу Віталій, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Неприступною фортецею» назвав Авдіївку ексфсбшник Ігор Гіркін (Стрєлков), наголосивши на тому, що сили РФ «застрягли на підступах до міста». Авдіївка лишається під синьо-жовтим прапором попри те, що «ДНР» вже кілька разів заявляли про нібито оточення населеного пункту і відхід з території ЗСУ. Окупанти навіть прозвали місто «проклятим гарнизоном» та додають — його взяття є стратегічно важливим задля припинення обстрілу окупованого Донецька.

Пошкоджена обстрілами багатоповерхівка в Авдіївці, липень 2022 року. Фото:: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Через постійні «прильоти» припинив роботу Авдіївський коксохім Ріната Ахметова. На місці, яке ще нещодавно надавало роботу тисячам працівникам та забезпечувало місто теплом, — самі руїни. Військова адміністрація закликає жителів до негайної евакуації, люди ж — відмовляються. Вони місяцями мешкають у бомбосховищах, виживаючи лише за рахунок гуманітарки і води, яку встигають набирати в перервах між обстрілами.

Авдіївський коксохімічний завод припинив свою роботу через регулярні обстріли, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Аналізуючи життя у Донецьку, що за 10 кілометрів від Авдіївки, більшість мешканців сподіваються, що тут залишиться Україна, адже — «там немає нічого хорошого».

Українські військові та поліцейські не виключають — війна може затягнутися, тому вже готуються щонайменше — до зими.

Докладніше про ситуацію в прифронтовій Авдіївці — у репортажі Вікторії Рощиної для «Новин Донбасу».

Завод

«Тут дуже сильно стріляють, нас з охорони лишилось троє «черепашок-ніндзя», — каже мені Віталій з Авдіївки, якого зустрічаю на прохідній місцевого коксохіму. Завод переведений у режим консервації — виробництво зупинене, проводяться лише ремонтні роботи та з анкеражу — підтримання коксових печей, аби запобігти їхньому повному охолодженню.

Охоронець Авдіївського коксохіму Віталій, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

З 4000 тисяч персоналу на місці лишається близько сотні. «Ми, звісно, хочемо щоб завод відновив роботу, тому що не буде опалення», — каже охоронець. На питання яким бачить своє майбутнє без АКХЗ — з певним відчаєм у голосі відрізає — «Не бачу».

Авдіївський коксохімічний завод припинив свою роботу через регулярні обстріли міста, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Авдіївський коксохім — завод гігант, одне з найбільших коксохімічних підприємств у Європі, якому вже більше ста років. За цей час АКХЗ випускало більше 30 видів продукції та постачало її як на українські підприємства, так і за кордон та навіть в Росію. Власником підприємства є група «Метінвест» донецького бізнесмена Ріната Ахметова.

Авдіївський коксохімічний завод припинив свою роботу через регулярні обстріли, липень 2022 року. Фото:: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Зараз же на місці, яке ще нещодавно надавало роботу тисячі працівникам, я бачу самі руїни.

«Ми щось намагаємось відновити, але щодня нас обстрілюють», — каже робочий Віктор, якого зустрічаю на території заводу. «Ще в лютому печі були завантажені, виробництво було, енергопостачання перебивали, але ми відновлювали. Все це під постійними обстрілами», — каже чоловік.

Нерозірваний снаряд на території АКХЗ, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

АКХЗ зупинив виробництво лише в травні. «Все просто вимерло… Як в Чорнобилі. Колись тут все жило та працювало. Повна невідомість і лише надія на те що все відновлять».

Біля одного з цехів зустрічаю Сергія — він телефонує дружині перед початком робочого дня — «Люба, я вже на заводі. Все ніби спокійно», — каже чоловік та після розмови звертаєтья до мене — «Ми всі боїмось. Тому що ходиш під смертю щодня, не знаєш що тебе очікує через 5-10 хвилин».

«Завод в критичному стані», — каже ще один працівник Олексій Квочка. Він працює тут більше 37 років і так же як і охоронець — не бачить свого життя без нього.

Працівник Авдіївського коксохімічного заводу Олексій Квочка, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Намагаємось зараз врятувати пічний фонд. Всі хто залишився сподівався, що завод таки витримає. Тому що це життя міста. Не буде заводу — міста теж». За словами Олексія, нинішні обстріли Авдіївки не порівняти з минулорічними.

Шафа працівників авдіївського коксохіму, який перебуває в режимі консервації, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Зараз просто йде знищення заводу. Б'ють важким по всім цим комунікаціям, по батареям, не розбираючись», — каже працівник

Працівники, які відмовилися працювати через страх обстрілів — не звільнені. Вони отримують 2/3 від ставки, частина переведена на інші підприємства «Метінвесту» — у Кам'янське, Запоріжжя, Кривий Ріг. На території заводу також є бомбосховища, де мешкають як місцеві, так і частина працівників.

Решту заводчан на роботу та додому возить автобус. Втім, навесні зупинку, де люди очікували транспорт обстріляли. 10 людей загинуло, близько 15 були поранені. «Після цього багато людей перестали виходити», — каже працівник заводу Квочка. Серед таких працівників — Станіслав, якого я зустрічаю в одному з місцевих бомбосховищ.

«Моя крайня зміна була у квітні. Я працював і нас накрило "Градами", потім обстріляли зупинку», — розповідає Станіслав.

«Моє керівництво, як виявилось, — спокійно спало у підвалі на віддаленні. Тоді я зрозумів, що ми нікому не потрібні. І я сказав, що більше не вийду. Навіщо воно мені?» — каже Станіслав.

Керівництво заводу дійсно виїхало з Авдіївки, але на місці працюють їхні довірені особи, які на постійному зв'язку з ними.

«Для Авдіївки цей завод був важливий тим, що це робочі місця та опалення. Коксовий газ, своя ТЕЦ, завдяки цьому опалення йшло сюди дешеве. А тепер опалення немає, комунікації всі перебиті. Взимку тепла тут не буде взагалі».

«Якщо буде Україна — все відновимо»

«Ми хочемо скоріше повернутися, виконати ремонтні роботи», — каже начальник коксохімічного цеху №1 Роман Негодуйка, який наразі виконує керівні функції на місці. За його словами, процес ремонту може зайняти близько року — його розпочнуть, як тільки припинять стріляти. Для забезпечення безпеки працівникам, які зараз працюють над підтриманням заводу — їм видали каски та броню.

Працівник Авдіївського коксохімічного заводу, який зараз є довіреною особою керівництва, Роман Негодуйко, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Пересування ми мінімізуємо, люди перебувають лише під укриттям в цеху. Якщо працюємо на ремонтних роботах, то теж — техніка вириває траншею — якщо ризик обстрілу — люди прикрились. Крім того — ми звозимо "Белази" наші заводські, виставляємо машини в квадратному порядку, щоб якщо буде обстріл — ніхто не постраждав» , — каже Роман Негодуйка.

В’ячеслав Раковський працює на заводі з 2008 року. Він теж сподівається на те, що завод зможе відновити свою роботу. «Звик я до нього. Цей новий рік я зустрічав на заводі у зміні. Тому десь щось шукати нове — немає сенсу», — каже В’ячеслав. «Буде завод працювати. Все приберемо, все зробимо. Ми такі люди. Працювати потрібно. Тим більше що завод — це серце міста».

Працівник Авдіївського коксохімічного заводу В'ячеслав Раковський, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Наразі також триває евакуація з території заводу вцілілого обладнання у віддалені від фронту міста — для його збереження і можливого використання у майбутньому. Зупинка виробництва та щоденні обстріли, за словами заводчан, призводять до збитків підприємства, які становлять мільйони доларів. Зокрема, олігарх Рінат Ахметов ще у травні заявив, що звертатиметься до міжнародних судів із позовом до Росії.

Цьогоріч через повномасштабну війну Авдіївка залишилась без святкування дня металурга — одного з важливих для місцевих свят. «Ми тихенько відмітили, як змогли — хтось приніс м'ясо, робили шашлик», — кажуть місцеві робочі та жартуючи додають — «І салют у нас був свій — специфічний».

Більшість працівників заводу сподіваються, що Авдіївка залишиться під контролем України, а завод — знову запрацює. «Однозначно, ми сподіваємось, що тут буде Україна», — каже працівник Олексій Квочка.

Руйнування на території Авдіївського коксохімічного заводу, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Тому що Донецьк тут поряд — в 6 кілометрах. Немає там нічого хорошого — всі підприємства закриті, зарплат немає. І нас це чекає? Не думаю, що це хороший варіант. Має бути Україна. Україна — це країна, а не якісь республіки…», — каже Квочка.

Працівник авдіївського коксохіму на території заводу, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Життя під вогнем

«Місто утюжать кожного дня, — каже мені місцевий поліцейський з Авдіївки Іван. — Була авіація зранку, потім почали бомбити "Градами"».

Зруйнована будівля в Авдіївці Донецької області, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Правоохоронці досі залишаються в місті, попри важку ситуацію — документують руйнування та смерті, розвозять людям гуманітарку і допомагають з водою. «Ми патрулюємо місто і люди кажуть що їм треба. Потім ми приїжджаємо і передаємо це волонтерам», — кажуть поліцейські.

Поліцейські Авдіївки роздають гуманітарну допомогу мешканцям міста. Фото надане правоохоронцями

«Якщо раніше можна було вгадати коли стрілятимуть — зараз це все хаотично», — каже поліцейський Валерій.

Пошкоджена обстрілами багатоповерхівка в Авдіївці, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

В місто приїздять волонтери з різних українських та міжнародних організацій, також гуманітарну допомогу видають від військової адміністрації.

Волонтери видають гуманітарну допомогу мешканцям Авдіївки, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Ми роздаємо допомогу, вивозимо людей, допомагаємо облаштувати побут», — розповідає представник військової адміністрації Ігор Пушкарьов та додає, що також щодня закликають місцевих мешканців евакуюватися.

Представники військової адміністрації Авдіївки допомагають жителям гуманітарної допомоги та закликають до евакуації, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Обстрілюють день у день, усюди, поранені, загиблі і вивезти важко тому що вся дорога прострілюється», — каже військовий Ігор та додає, що невдовзі завезення допомоги може стати неможливим, а тому людям варто виїхати.

Військовий Ігор зазначає, що окупанти обстрілюють Авдіївку хаотично для того, щоб викликати паніку, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Тут і коригувальники працюють — тому що спалили нам гуманітарний центр, де зберігалась гуманітарка. Тепер завозять допомогу маленькими партіями, — каже військовий. — Б'ють день у день. Хаотичними обстрілами намагаються навести паніку».

Пошкоджена обстрілами будівля в Авдіївці, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

В Авдіївці наразі залишається близько двох тисяч місцевих мешканців. Більшість із них не хочуть їхати, незважаючи на страх обстрілів.

Будівля школи, що згоріла після обстрілів в Авдіївці, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Живемо, як на пороховій діжці, — каже місцева мешканка Мар’я Олександрівна. — Не їдемо тому що немає грошей. Мені 71 рік. Там погодують 2 місяці і «до побачення».

Жителька Авдіївки Марія Олександрівна не хоче їхати через брак коштів, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Все життя проживаю в Авдіївці. Ситуація важка, але дякувати, що допомагають — гуманітарка приїздить, поліція дає гуманітарку», — каже місцевий Юрій.

Жителі Авдіївки готують їжу на багатті, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Але всі ми якось разом — Авдіївка живе дружньо». Також, на прохання мешканців, у місті продовжують роботу кілька магазинів та ринок. Місцеві готують їжу на багаттях, але навіть це зараз ризиковано.

«Напружена дуже ситуація — дуже небезпечно тут жити і виходити на вулицю. Навіть готувати їжу небезпечно. Але ризикуємо, бо їсти хочеться», — каже місцевий Костянтин.

Пошкоджена обстрілами багатоповерхівка в Авдіївці, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

У місті також лишаються і діти. «Ми тут тому що все життя тут прожили», — каже мама чотирирічного Кості, пояснюючи чому не їде з міста.

В Авдіївці, незважаючи на обстріл, досі залишаються діти, батьки яких відмовляються від евакуації, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Кажу йому, що це не обстріли, а грім гримить», — додає жінка. «Ми вже майже звикли до цього, але це погана звичка», — каже ще одна місцева мешканка.

Мешканка Авдіївки, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«То тихіше, то голосніше, то загострюється… Ми вже не розуміємо нічого», — каже місцева Надія.

Поліцейський Авдіївки Ілля з місцевою мешканкою, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Біля одного бомбосховища бачу ікону — її місцеві дістали зі згорілого будинку.

Реставрована ікона, яку мешканці Авдіївки виявили в будинку, що згорів, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Реставрували, батюшка благословив і ми її тут тримаємо. Кожного дня ходимо з нею по колу, щоб зберіг бог таких людей нещасних», — каже житель Авдіївки Олег.

Житель Авдіївки Олег зараз зі своєю родиною проживає у бомбосховищі, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Та додає, що люди не хочуть їхати ще й через нібито негативне ставлення до їхнього регіону. «Розумієте, ми зовсім інша нація — «Донбас», — каже Олег. «Ми їдемо в Росію — нам кажуть, що ми «хохли», сюди — кажуть, що «кацапи». Якось до нас приїздили із західної України і казали, що їм такого наговорили про нас — що тут ніби одні бандити. Які ж ми бандити? Ми робочі, які хочуть жити та працювати у добрій Україні. Я поважаю Росію, але жити хочу в Україні», — каже чоловік та підсумовує — «Попри все, я щасливий, що з Донбасу».

Жителі Авдіївки намагаються згуртуватися та допомагати один одному, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Через постійні обстріли — місто переповнене зруйнованими та випаленими будинками, інфраструктурою, воронками і нерозірваними снарядами. Усе це документується поліцейськими.

Пошкоджена обстрілами багатоповерхівка в Авдіївці, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Тут щодня є загиблі — звичайні мирні люди», — каже поліцейський Іван. «От нещодавно жінку поранило в будинку, а її сусіда, який сидів на подвір'ї — вбило».

Загиблі внаслідок обстрілу жителі Авдіївки. Фото надане правоохоронцями

Окрім поліції в місті також працюють представники ДСНС та лікарня. Місцевий лікар Віталій Ситник каже, що не залишить місто поки тут люди. «Ми не маємо жодних ілюзій — як всі — виживаємо, але потрібно надавати медичну допомогу», — каже лікар.

Лікар авдіївської місцевої лікарні Віталій Ситник, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«В яких умовах — це питання інше. Люди є, люди йдуть. При тому що аптек у місті як не було майже — так і немає. На щастя, наразі в нас є все для надання медичної допомоги — знеболювальні, перев'язочні матеріали. Нема, на жаль, операційних для того щоб ми в повній мірі надавали допомогу. Для цього ми направляємо людей в Селидове, Покровськ», — каже Ситник.

Зруйнована будівля в Авдіївці Донецької області, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Він додає, що паніки серед колективу немає, а є відчуття тривоги. «Тому що, на жаль, все це відбувається не один день. Люди втомилися. Є ряд співробітників, які також тут живуть — їхні будинки розбиті. І це відчуття невідомості коли це все закінчиться…»

Зруйновано обстрілами будівлю на території авдіївського коксохімічного заводу, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Ситник сподівається, що Авдіївка встоїть. «Ми все одно віримо в нашу Авдіївку, віримо в Україну, хочемо жити та працювати в нашій Авдіївці».

Авдіївка — Україна

Проукраїнський напис на в'їзді до Авдіївки, липень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Авдіївка під обстрілами вже дев’ятий рік. За цей час українські військові сформували тут досить міцний укріпрайон. Попри це, нинішня ситуація складніша. «Для мене ця війна і не закінчувалась, але це зовсім інша війна», — каже військовий «Ложка», який захищає Авдіївку зараз, а Донецьку область — з 2014-го.

Український військовий «Ложка», який захищає Авдіївку, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Росія відкрилась нам на повну — це авіація, танки, ракети, фосфор, запальні снаряди, регулярна армія. Якщо раніше вони казали, що тут їхніх військ немає — це все «ДНР» та ополчення, то зараз вони вже відкрито воюють», — каже військовий.

Нещодавно російські війська здійснили спробу прориву у бік міста, але були відбити. «Вони шукають слабкі місця в нас. Але ми відбиваємо, завдяки командирам, які готують своїх солдат до можливого нападу звідусіль».

Поліцейський показує уламок снаряда після обстрілу Авдіївки, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Невдалий прорив Росії визнав і бойовик, ексфсбшник Ігор Стрєлков (Гіркін), наголосивши на тому, шо наразі Авдіївку перетворили на «неприступну фортецю». Натомість, бойовики «ДНР», не планують визнавати поразку та вже кілька разів заявили про нібито взяття Авдіївки у півкільце та відхід з міста українських військових. В ЗСУ ж це спростовують.

«Це брехня та провокації. Ну а що їм ще писати? Їм треба створити пропаганду. Так було і в 2014 з Донецьким аеропортом», — каже військовий «Ложка».

Пошкоджена обстрілами будівля адміністрації авдіївського коксохімічного заводу, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Ми стали сильніше, відчувається допомога наших закордонних друзів і росіяни отримують по зубах завдяки нашій артилерії та піхоті», — каже військовий. «Вони вже Авдіївку брали разів сто — кожен день — в обід і ввечері», — жартує представник військової адміністрації Ігор Пушкарьов.

Авдіївку щодня обстрілюють, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

В Росії ж вже прозвали Авдіївку «проклятим гарнізоном» та наголошуть на стратегічній важливості взяття ними міста задля припинення обстрілу Донецька.

«Страшний сон»

«Це все ніби страшний сон…А прокинутися не можна», — каже працівник місцевого коксохіму Віктор, проводячи мене територією зруйнованого комбінату.

Авдіївський коксохім, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Я вірю в нашу перемогу, все. В моїй голові іншого немає», — каже про перспективи цієї війни військовий «Ложка». «Потрібно відбивати усі свої території. Як це? Я жив у своїй хаті, вкладав у неї останню копійку, тут прийшов якийсь москаль і сказав — «Я тут буду жити, а тепер давай домовлятися». Я не знаю про що домовлятися. Я вважаю, що потрібно їх добивати», — каже військовий.

Пошкоджений обстрілами будинок у Авдіївці, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Місцеві ж мріють лише про одне — тишу. «Хочемо миру і щоб не стріляли. Щоб ми сідали їсти та не тряслись руки», — каже місцева Марія, ще одна мешканка Надія додає — «Ми хочемо миру! Хочемо жити у своїх будинках, у своєму улюбленому місті … та в своїй країні».

Пошкоджений обстрілами будинок у Авдіївці, липень 2022. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Прогулянки містом — нині неможливі. Люди пересуваються вулицями перебіжками, рятують також велосипеди. Щоб поспілкуватися зі знайомими — люди тепер ходять «в гості» зі сховища в сховище і обов'язково наприкінці розмови кажуть: «Не прощаємось. Погана прикмета».