Під наглядом «Єдиної Росії»: Як готують «референдуми» на окупованих територіях

Одинадцятого вересня Кремль планує провести так звані «референдуми» на всіх окупованих українських територіях. Внаслідок цього «голосування» Росія, найімовірніше, планує анексувати і «Л-ДНР», і частини Запорізької та Херсонської областей. Як відбувається підготовка і які фактори можуть зірвати цей процес — розбиралися «Новини Донбасу».

«Л-ДНР»: готуються навіть у невеликих населених пунктах

Окупований Донбас у питаннях фейкових «волевиявлень» — регіон уже досить досвідчений. 11 травня 2014 року там провели так зване голосування про «самовизначення» регіону. Жодної юридичної сили воно не мало, бюлетені були надруковані на звичайних принтерах, а масштабам фальсифікацій могли позаздрити навіть екс-регіонали. Через сім років, восени минулого року, мешканці окупованих територій могли проголосувати на виборах до російської Держдуми. Процес цей частково мав примусовий характер. Наприклад, бюджетникам погрожували звільненням, якщо вони відмовляться від участі у виборах.

Цього року, за словами джерел «Новин Донбасу», на окупованій території Луганської області підготовка до «референдуму» вже триває навіть у невеликих населених пунктах. На сепаратистських сайтах повідомляється, що тут збираються відкрити 492 дільниці . Водночас створення комісій, підготовка дільниць — лише низка показових дій, щоб нібито легітимізувати процес. Насправді «референдуми» у тому вигляді, в якому вони проходили у 2014 році, можна організувати за кілька тижнів.

«ДНР» і «ЛНР» вже мають досвід «референдуму» 2014 року. Фото: Сергій Ваганов / Новини Донбасу

«Жодної особливої підготовки, щоб провести там референдум, не потрібно. Ми добре знаємо, як адміністрація президента вміє проводити голосування. Достатньо однієї-двох людей, щоб показати картинку, що жителі голосують. Зрештою, покажуть протокол, у якому буде написано, що, наприклад, усі 98% жителів Херсонської області проголосували за приєднання до Росії», — коментує процес підготовки опозиційний російський журналіст Ігор Яковенко.

У «ДНР» також розвивають бурхливу діяльність. Хоча ще в середині червня Денис Пушилін говорив, що рішення про «референдум» ухвалять лише після закінчення так званої «спецоперації». Проте Кремль передумав. За інформацією радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, окупаційні адміністрації отримали вказівки підготувати комісії та місця проведення «голосування». Враховуючи кількість тих, хто виїхав з Маріуполя та загиблих, точну кількість яких не знає ніхто, формувати списки виборців проблематично, але в РФ знайшли вихід. Центри «Єдиної Росії» нібито виконують роль виключно гуманітарну. Насправді, там успішно збирають персональні дані тих, хто залишився.

Один із «центрів допомоги» «Єдиної Росії» у Маріуполі. Фото: Андрій Турчак / Telegram

«Сьогодні на Донбасі та у "звільнених" територіях Харківської, Запорізької та Херсонської областей працює вже 31 партійний центр допомоги. Продовжуємо їх відчиняти. Усіх людей вносимо до бази даних, на сьогоднішній день у ній уже понад 230 тисяч людей. Щодня вона поповнюється, до Маріуполя повертаються люди», — пише у своєму телеграм-каналі секретар Генради «Єдиної Росії» Андрій Турчак.

Весь процес – під контролем «Єдиної Росії»

І Андрій Турчак, і перший заступник голови адміністрації Путіна Сергій Кирієнко вже практично переїхали на окуповані території. За даними видання Bloomberg, саме Кирієнко керує процесом підготовки до «референдуму».

А за інформацією голови Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павла Лисянського, на окуповану Луганщину для ефективної підготовки розподілили кураторів від Держдуми РФ. Усі вони репрезентують фракцію «Єдина Росія». Це Дмитро Ламейкін, Сергій Алтухов та Андрій Дорошенко з Краснодарського краю, Ольга Занко від Ленінградської області, Дмитро Хубезов із Рязані та Катерина Стенякіна з Ростовської області.

Тиждень тому деякі з них уже побували у Луганську. Як написала у себе у «Вконтакті» Ольга Занко, на окуповану територію вона приїхала разом із «єдиноросками» Катериною Стенякіною та Юлією Дрожжиною, щоб нібито надати допомогу місцевим мешканцям та організаціям. Також вони відкрили Центр підтримки громадянських ініціатив прихильників «Єдиної Росії». Ольга Занко стала його координатором.

Андрій Турчак, Денис Пушилін та Сергій Кирієнко. Фото: Андрій Турчак / Telegram

Не відстає від колег та відвідує окуповані території Дмитро Хубезов. Він катається на авто Ізюмом і каже, що «упоротих укропов» у місті не зустрічав. За словами політика, місцеві жителі стовідсотково радіють російській армії. Проте, якщо всі такі щасливі бачити в Україні Росію, логічніше було б провести «референдуми» якнайшвидше, але в Москві не дуже поспішають.

«Вони хочуть вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Знову тиснути на перемир'я та на переговори, щоб після того, як вони дотиснуть наше керівництво і, як вони думають, народ України, далі це включатиме чи інкорпоруватиме до свого складу. Тому така дата, коли в Росії відбуватимуться загалом усі вибори», — вважає політтехнолог, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

Окупований південь: Росія поспішає

Щодо захоплених частин Запорізької, Харківської та Херсонської областей, то, за словами експертів, там підготовка йде набагато повільніше. Хоча голова окупаційної адміністрації Херсонщини Володимир Сальдо у коментарі російським ЗМІ наголошує, що зараз саме організація «референдуму» — першочергове завдання. Мабуть, щоб її успішно реалізувати, за інформацією поліції, наприкінці червня окупанти викрали з Державного архіву Херсонської області документацію зі списками виборців за 2019 рік.

«Центр допомоги» «Єдиної Росії» у Херсоні. Фото: Андрій Турчак / Telegram

Голова окупаційної адміністрації Запорізької області Євген Балицький 23 липня повідомив, що він підписав указ про створення виборчої комісії. Балицький нібито зацікавлений, щоб «процедура референдуму була прозорою та легітимною, а виборчі права громадян захищені». Захист своєрідний, близький до терору. Наприклад, у Мелітополі загарбники перекривають цілі мікрорайони, щоб зібрати дані місцевих мешканців.

«Вони перекривають мікрорайони на в'їзд — на виїзд і йдуть поквартирно, будинки проводять тотальний перепис. Причому цей перепис супроводжується обшуками у тому випадку, якщо з'ясовується, що хтось із родичів, рідних, близьких має причетність до Збройних сил України», — каже міський голова Мелітополя Іван Федоров.

Подібні радикальні заходи здебільшого пов'язані з неприйняттям окупаційної влади. Особливо незручний у цьому плані для Москви Херсон. Тут представники партизанського руху у своїх відеороликах постійно закликають місцевих не отримувати російські паспорти, не передавати свої дані та не ходити на «референдум». І це має успіх. Навіть пропагандисти RT зазначають, що «елементи партизанської війни» — не що інше, як спроби Києва завадити Херсонщині провести «голосування» про приєднання до РФ.

«Якщо Україна не звільнить свої території, "референдуми" там проведуть»

Навіть якщо Росії таки вдасться провести «референдум», жодної юридичної сили він не матиме. Як пише координаторка виборчих та політичних програм громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, референдум, як і вибори, може організовувати виключно держава. Вони мають чітку процедурну рамку та умови для організації процесу та голосування.

«Логіка заборон правового режиму військового стану полягає у недопущенні під час війни виборів, референдумів, змін до Конституції та виборчого законодавства. Чому так? Бо в цей період можна як змусити сторону йти на неконституційні дії, чи політичні поступки, так і неможливий будь-який конкурентний процес, змагальність позицій, сторін, на основі яких громадяни повинні приймати рішення», — зазначає Айвазовська.

Крім того, ЦВК припинила повноваження територіальних комісій та закрила доступ до державного реєстру виборців ще на початку війни.

«Референдум» 2014 року у Донецьку. Фото: Сергій Ваганов / Новини Донбасу

«Жодного референдуму бути не може з кількох причин. По-перше, референдум — це проведена згідно з нормами Міжнародного права дія, що виражає волевиявлення громадян цієї країни. Таким чином референдуми на території України можуть провести виключно наші органи влади: органи Центральної виборчої комісії та виборчі комісії на місцях. Тому з юридичного погляду це неможливо», — висловлює схожу думку голова Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух.

Проте, на думку політологів, «референдум» про приєднання окупованих територій до Росії Москві потрібний. Тоді у разі контрнаступу української армії Кремль зможе заявити про напад на РФ.

«У цьому весь сенс. Одна річ, коли це якісь фіктивні утворення. Інша річ, якщо це визнається територією Росії», — вважає опозиційний російський журналіст Ігор Яковенко.

Тому, на думку політологів, якщо Україна не звільнить до 11 вересня захоплені частини, ймовірність проведення референдумів дуже висока. Що ж до того, якщо Росії, навпаки, вдасться зайняти більше територій, то вважають експерти, на них не буде псевдоутворень на кшталт «Л-ДНР». Їх відразу ж приєднатимуть до Росії рішенням Держдуми.