Чи є опір окупації серед жителів Крима? Так. Дедалі більше українських громадян на півострові відкрито демонструють опір окупації та виступають проти російської війни.
Поодинокі пікети на головних площах міст почали відбуватися одразу після початку повномасштабного вторгнення РФ до України. Зокрема, 25 березня мешканка Сімферополя вийшла під будівлю окупаційної адміністрації та тримала плакат із антивоєнним написом.
Також відбуваються різноманітні акції-перфоманси. Наприклад, кримчанин вийшов на дорогу з косою в руках та плакатом «Хто зі мною на Київську Русь».
У центрі Севастополя невідомі намалювали фоторамку з жалобною стрічкою та написом: «Ліза, прости нас» – так звали 4-річну дівчинку, яка загинула під час російського обстрілу у Вінниці 14 липня.
«Цей опір є яскравим прикладом об'єднання спільноти на території окупованого Криму, до активістів долучаються звичайні жителі міст та сіл окупованого Криму: люди публічно слухають українську музику та державний гімн України, перестають приховувати свою позицію, записують відео з привітанням до Дня Незалежності. Зокрема нам відомі факти того, що в селах на півночі Криму принципово не продають молоко російським солдатам. Прості речі, але дуже важливі», – наголосили у Представництві президента України в АР Крим.
Люди висловлюють невдоволення російським режимом по-різному. Акти непокори – небезпечне заняття, адже загрожує не лише штраф, можна потрапити до в'язниці.
За даними Представництва президента, з початку повномасштабного вторгнення на території окупованого Криму за так звану «дискредитацію» армії РФ незаконно затримано вже понад 130 осіб. Стаття, яка вказує на «публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання збройних сил Російської Федерації», з'явилася в Адміністративному та Кримінальному кодексах Росії 4 березня 2022 року, майже відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Одних штрафують, інших саджають у в'язницю. Обидві категорії затриманих змушують публічно вибачитись.
«Такі відеозвернення записують під тиском, тортурами та загрозами життю, нам відомо навіть про факт загроз позбавлення батьківських прав за відмову записати відео. Зазвичай, частину таких відео знімають за попередньо наданим сценарієм, більшість інформації вирізують, а публікують лише вигідні для окупаційної пропаганди частини», – зазначають у Представництві президента.
До речі, «дискредитацією» армії окупанта в Росії можуть вважати абсолютно різні вчинки та акції людей. Росія від початку анексії тримає медіа-простір та соціальні мережі кримчан під жорстким контролем. За правду про війну навіть на особистих сторінках у соцмережах чи листуванні окупаційна влада може покарати. Наприклад, за «антивоєнне» інтерв'ю для українського медіа окупанти заарештували кримськотатарського правозахисника Абдурешіта Джеппарова на 15 діб.
Абдурешіт Джеппаров
Мешканку Севастополя Анастасію Жвік вже вдруге судять за таким самим звинуваченням. Вперше її оштрафували на 30 тисяч рублів за пост у соціальній мережі. Яким буде покарання цього разу, невідомо.
Тим часом місцеві ЗМІ акцентують увагу на тому, що затримана співпрацює «з іноагентом «Медуза».
Житель Алушти Олександр Тарапон розклеював листівки проти російських військовослужбовців у Криму. За «дискредитацію армії РФ» його засудили до 2,5 років колонії суворого режиму.
Олександр Тарапон
Деякі поодинокі акції мирних жителів дуже радикальні. Люди регулярно знищують російські пропагандистські матеріали – псують, ушкоджують і навіть знищують пропагандистські банери, автомобілі з буквою «Z».
«Можна згадати випадки прояву опору, які можуть виходити за межі закону. Проте за умов авторитарного окупаційного режиму в людей не залишається вибору для висловлювання свого протесту. До таких випадків варто віднести Валерію Гольденберг, яка облила фекаліями могилу загиблого окупанта із Судака після того, як вона дізналася про звірства у Бучі. Це проукраїнський активіст Богдан Зіза, котрий облив жовто-блакитними фарбами будівлю окупаційної адміністрації в Євпаторії. Це Азіз Файзуллаєв, який кинув коктейль Молотова до однієї з адміністративних будівель місцевої окупаційної адміністрації», – навів приклади аналітик «КримSOS» Євген Ярошенко.
Пенсіонерку Валерію Гольденберг відправили до колонії-поселення на два роки. Азіза Файзуллаєва утримують у СІЗО з червня 2022 року.
Богдана Зізу тримають у СІЗО із травня. Ось що він написав у своєму листі, який опублікувало Представництво президента України в АР Крим:
«Кожен, хто публічно не висловлюється проти цієї війни, хто не робить нічого, щоб її зупинити, є пасивним співучасником у цьому жахливому злочині, який вчиняє російська влада. Я вирішив зробити хоч щось, щоб висловити свою незгоду… Мене судять не за фарбу та запальну суміш. Мене хочуть закрити за слова, за позицію, яка незручна окупаційній адміністрації Криму».
Лист Богдана Зизи
Тепер кримчан штрафують навіть за виконання та прослуховування українських пісень. Оштрафували навіть «Місіс Крим-2022» Ольгу Валєєву за пісню «Червона калина», яку вона заспівала з подругою на кухні, а потім виклала до мережі. Примітно, що Валєєва не висловлюється за чи проти війни. Вона вважає Крим – російським і водночас не бачить особливого сенсу у пісні, яку виконала.
У Криму є й партизани.
«Час повертатися», «Чекаємо на ЗСУ», «Геть рашистів» – листівки з такими гаслами вже кілька місяців знаходять у різних містах півострова. Таким чином, організація «Жовта стрічка» нагадує кримчанам, що скоро вони стануть вільними, а російським окупантам, що їм тут не місце.
«У Криму найважче працювати саме через ситуацію безпеки та постійні переслідування активістів протягом цих років. Однак, незважаючи на це ми знайшли підтримку серед населення. Окупанти відкрили на нас полювання у Керчі. Вони зараз загрожують нам, що знайдуть і ув'язнять… Ми не тільки розклеюємо листівки та малюємо графіті, але збираємо інформацію. Рашисти, наші очі позаду вас!», – заявляють в організації.
Листівки «Жовтої стрічки» у Криму
Люди поза «Жовтою стрічкою» також розклеюють плакати у публічних місцях та розповсюджують друковані матеріали – такі акції мають різні форми вираження: написи на стінах, лавах, білбордах або на власних автомобілях.
Рух «Жовта стрічка» – не єдиний в окупації. Схожою роботою займаються «Кримські бойові чайки». На їх листівках можна дізнатися координати військових баз РФ у Криму.
Листівки «Кримських бойових чайок» у Криму
Матеріал підготовлений у рамках проекту «Крим сьогодні»