Шок від усвідомлення реальності: що відбувається в Криму після вибуху на Керченському мості

Кримський міст, що пов'язує територію Росії з анексованим півостровом, пошкоджено. Вранці 8 жовтня російське керівництво побачило, що міст через Керченську протоку все-таки вразливий, всупереч заявам пропаганди та військових.

Українська сторона поки не робила офіційних заяв про причетність до вибуху. Проте з початку повномасштабного російського вторгнення Кримський міст є саме стратегічною метою, за якою може вдарити українська армія. Міст через Керченську протоку, яку Росія побудувала у 2018 році, є головною логістичною артерією для армії окупанта. Саме ним йшли ешелони військової техніки з Росії до Криму. З окупованого півострова окупанти не лише обстрілюють материкову частину України. З нього ж російські війська увійшли на територію Херсонської та Запорізької областей. Тому з військового погляду Кримський міст завжди був у пріоритеті – для Росії, щоб його захищати, а для України – щоб його атакувати.

Версії та думки

Початок осені ознаменувався локальними перемогами ЗСУ одразу на кількох напрямках, як на півдні, так і на сході країни. А перед цим українська армія почала активно бити по тилах супротивника. Саме тоді російська армія зрозуміла, що Кримський міст може бути зруйнований, адже Україна отримує зброю, яка стріляє досить далеко і точно влучає в ціль.

«У Криму – шок. І шок, здається, значно більший, ніж був 9 серпня, коли пролунали вибухи на аеродромі біля міста Саки. Тоді Крим був шокований, бо це фактично була перша практична дія на півострові після восьмирічної риторики про те, що Крим таки звільнимо. Але те, що відчувається сьогодні, це набагато космічне, більше. Цей міст як один із символів для Москви – входження Криму до Росії. І, крім того, що це удар по одному з найважливіших військових комунікацій, через який Росія перекидав в окупований Крим свою техніку та війська, а й моральне значення удару по мосту не менше за військовий», — зазначив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Проте 8 жовтня Кримський міст було пошкоджено не ракетою. Згідно з однією з версій російських слідчих, на мосту вибухнула фура, яка рухалася з материкової частини РФ до анексованого Криму. Внаслідок вибуху частина автомобільного мосту обрушилася, а на залізничному полотні спалахнули вагони-цистерни. Момент вибуху вантажівки на Кримському мосту з боку Таманського півострова потрапив на відео.

У російських медіа вже з'явилися перші фото людей, яких підозрюють у події. Так, за попередніми даними, водієм вантажівки, що вибухнула, був дядько власника автомобіля – 51-річний Махір Юсубов. Він займався приватними перевезеннями – брав замовлення на різних сайтах. Трохи більше року тому він переоформив автомобіль на свого племінника Саміра Юсубова, але насправді продовжував працювати на машині. Самір Юсубов у свою чергу записав відео, на якому стверджує, що знаходиться за кордоном.

Щонайменше троє людей загинули – вони перебували у легкових авто, які їхали недалеко мостом і потрапили під удар.

Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко зазначає, що вибух показав тендітну структуру мосту. На відміну від тих, що були збудовані Україною, міст через Керченську протоку показав слабину досить швидко.

«Ми можемо бачити, яку кількість ударів потрібно було завдати Антонівському автомобільному мосту, Новокаховському, щоб їх серйозно пошкодити. Скільки на це було витрачено часу? Мостом у Затоці Одеської області російські окупанти завдавали дуже багато ударів, я вже збився з рахунку. Напевно, сім чи вісім аз по ньому були досить потужними ракетами X-22, у яких бойова частина становить майже тонну – 960 кілограмів. Проте вони його не змогли відразу знищити і зруйнувати.

Якщо одна з частин дороги настільки обрушилося лише від вибуху автомобіля, начиненого вибухівкою (поки це ще не повністю підтверджена версія). Але якщо такі руйнування були на цьому прольоті вибуху, складно оцінити, наскільки пошкоджено вцілілу частину. Тобто вона може мати пошкодження певного роду, і якщо рух транспорту пустять двома смугами, може статися руйнація. Структура вже ушкоджена. Тому, на мій погляд, на сьогоднішній день найближчим часом міст буде в аварійному стані», – вважає Коваленко.

Радник глави Офісу президента України

Михайло Подоляк

вважає, що вибух на мосту – це гострий прояв конфлікту між військовими та силовими структурами Росії. Подоляк вважає, що Кремль більше не може контролювати конфлікт, у якому з одного боку – спецслужби та приватні військові компанії, а з іншого – Міноборони та Генеральний штаб РФ.

«Безумовно, ми є свідками початку у Росії масштабних негативних процесів. Різко впала керованість серед силовиків, почалися потужні конфлікти серед російських спецслужб, усі шукають винних у військових поразках, хочуть переформатувати найближче оточення Путіна та обійняти інші посади. Або заарештувати тих чи інших генералів», – сказав радник голови ОП.

Він також зазначив, що «фура, що здетонувала, за всіма ознаками заїхала на міст з боку РФ, так що відповіді потрібно шукати саме в Росії: логістика підриву, синхронізація з паливним ешелоном, обсяг знищеного дорожнього полотна – все це чітко вказує на російський слід».

Він наголошує, що підрив мосту – особистого проекту Путіна – не лише слабшає позиції ФСБ, які дозволили цьому статися, а й дають алібі військовим за системні поразки на півдні України.

На півострові – паніка

У представництві президента України в Автономній Республіці Крим з початку повномасштабного російського вторгнення неодноразово зверталися до мирних жителів анексованого півострова. Серед рекомендацій Києва головними були – триматися подалі від військових об'єктів РФ у Криму, евакуюватись по можливості в безпечне місце, та уникати поїздок мостом через Керченську протоку.

Черги за всіма необхідними товарами та послугами для життя утворилися на півострові в перші години після вибуху. Супермаркети, банкомати, заправки – скрізь небувалий ажіотаж. Звідси – укази окупаційної влади про обмежений збут товарів першої необхідності і палива, і класичний заклик не панікувати, бо «ситуація під контролем».

До вечора 8 жовтня російські медіа показали, як перші автомобілі вже рухаються однією транспортною смугою, а вище рухається поїзд залізницею. Вранці 9 жовтня біля Кримського мосту вишикувалася шестикілометрова черга з авто, які бажають виїхати у бік Росії. Автомобілі пропускають невеликими групами після ретельного огляду. Наскільки міст є надійним навіть для такого навантаження – невідомо.

Поромна переправа – друга надія людей, які хочуть якнайшвидше покинути Крим і бажано з великим багажем у своїй машині.

Що, якщо порома та мосту не буде?

У міру того, як російські окупанти захоплювали населені пункти Херсонської та Запорізької областей, можливість виїхати з Криму не через Росію ставала все менш можливою. Тепер, якщо Креченський міст та поромні переправи перестануть працювати, дорога через окуповані території материкової України таїтиме безліч ризиків, адже там ідуть бойові дії, а російські війська не поспішають випускати людей ні в бік захопленого Мелітополя, ні в бік українського Запоріжжя. Після окупації півдня України залишився майже один робочий маршрут виїзду на підконтрольні території. Він іде через Василівку – невелике містечко у Запорізькій області. А там люди стикаються з порушенням їхніх прав, фільтрацією, корупцією та іншими випробуваннями.

За даними мера тимчасово окупованого Мелітополя Івана Федорова, 8 жовтня на блокпосту у Василівці у черзі на виїзд стояли 6 тисяч людей, люди очікують уже понад 10 днів. Більшість із цих людей – не кримчани. Неважко уявити масштаби колапсу, якщо цим маршрутом скористаються жителі Криму.