Поки для Путіна розробляють спецтрибунал, Україна готується до реінтеграції Криму — що це означає?

Українські дипломати вже довгий час заявляють колегам на різних міжнародних майданчиках, що російська агресія проти України розпочалася з анексії Криму. І якщо у 2015-2016 роках заяви Києва брали до уваги, висловлюючи занепокоєння і неохоче накладаючи поодинокі санкції проти РФ, то сьогодні прямо кажуть про повернення Криму під суверенітет України.

«Давайте говорити відверто про 2014 рік. Міжнародна спільнота просто проспала спробу визнати протизаконною анексію Криму з боку РФ. Усі промовчали. Потім анексія охопила інші території, а 2022 року це перетворилося на відкриту війну. Якби світ активніше реагував у 2014 році… Перша реакція була на збиття "Боїнгу" рейсу МН-17… Якщо міжнародна спільнота не відреагує так, як треба зараз, Росія продовжуватиме діяти в такому ж напрямку», — сказав заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, виступаючи на Першому парламентському саміті міжнародної Кримської платформи у Загребі (Хорватія).

Західні партнери тепер переконані, що Україна зможе повернути острів військовим шляхом, а якщо цього не буде, то й закінчення війни не передбачається. Крім того, злочини в Криму, зокрема військові, мають стати відправною точкою для створення спецтрибуналу для російського окупаційного режиму.

Як зазначив посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич, трибунал може мати кілька варіантів: Нюрнберзька модель, багатосторонній договір між Україною та міжнародною організацією чи багатосторонній договір між Україною та регіональною організацією.

Жовква зазначає, що одним із викликів створення спецтрибуналу мають бути одноголосні резолюції 46 країн-членів ПАРЄ, щоб визнати РФ країною-терористом.

Учасники Першого парламентського саміту міжнародної Кримської платформи у Загребі (Хорватія)

Про реінтеграцію Криму говорять уже зараз

Поки юристи-міжнародники розробляють моделі нового трибуналу для Володимира Путіна та його спільників, українські парламентарі, науковці та експерти напрацьовують нормативну базу для Криму після деокупації. Вони зазначають, що реалізація цих планів — це далека перспектива, адже спочатку треба вигнати окупантів та демілітаризувати півострів. Проте частина ініціатив уже можуть працювати.

Наприклад, в Україні готується проект закону про статус кримських татар. Документ напрацьований, він має вирішити питання долі людей, які мешкають на півострові. Крим – регіон, який є домом для трьох корінних народів: кримських татар, караїмів та кримчаків. Надалі інвестиційні рішення в економічний розвиток півострова стосуватимуться також проектів, важливих для корінних народів.

Водночас Київ ретельно готує програми розвитку українського Криму, його деколонізації, а також треба класифікацією — хто і за що буде притягнутий до відповідальності, а хто — ні.

«Реінтеграція — це те, що чекає на вас. Як ви реінтегруватимете — це окреме питання, кого і що ви реінтегруватимете: знищені будинки чи будинки повні росіян? Реінтеграція українців є окремим викликом», — сказала радниця президента Хорватії з питань реінтеграції Дунайського регіону (1995-1997) Весна Шкаре-Ожболт.

Вона поділилася хорватським досвідом реінтеграції.

Перший крок — демілітаризація, тобто забезпечення безпеки регіону, встановлення перехідної поліції. Далі — розмінування територій, реінтеграція громадських послуг, шкіл, системи охорони здоров'я та інших систем. Ще одне завдання — вибори, особливо місцеві. А примирення є найскладнішим кроком, воно триває у Хорватії вже 30 років.

«На території Криму працюють тисячі людей, які тією чи іншою мірою співпрацювали з окупаційними адміністраціями. Ми розуміємо, що притягатимемо до відповідальності топ-чиновників, які сприяли утвердженню окупаційного режиму на території Кримського півострова. Ті, хто чинив військові злочини, порушували права людини, однозначно, будуть притягнуті до відповідальності без можливості амністії», — зауважила постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева.

Вона розповіла про першочергові кроки відновлення української державності в деокупованому Криму. Так, створено групу з 36 експертів, які працюють над низкою питань:

• створення військових та військово-цивільних адміністрацій на час перехідного періоду
• притягнення до відповідальності осіб, які вчиняли в Криму злочини щодо України та її громадян, амністія та люстрація
• верифікація окупаційних документів та рішень окупаційних судів, а також перегляд рішень, що порушують права та законні інтереси українських громадян чи України
• питання захисту права власності, включаючи випадки позбавлення кримчан своїх земельних ділянок
• питання гуманітарної політики та демілітаризації. Експерти займатимуться нівелюванням багаторічного впливу російської пропаганди, розслідуватимуть випадки призову на термінову службу до російських збройних сил та залучення дітей до російського військово-патріотичного руху «Юнармія»
• питання громадянства, зокрема щодо громадян Росії, які незаконно перемістилися на територію Криму за час тимчасової окупації.

«Зусилля України спрямовані на те, щоб більшість наших громадян, які не чинили правопорушень в умовах окупації, не відчули жодної несправедливості чи дискримінації після поновлення української влади», — наголосила Ташева.

Майбутній статус Криму

Важливим залишається питання майбутнього статусу Криму після деокупації — на думку голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, потрібно визначити кримську автономію, створену за національною та територіальною ознаками як форму самовизначення корінного народу.

«Через механізм самовизначення корінних народів ми маємо вирішувати питання забезпечення прав людини незалежно від етнічної приналежності», — сказав Чубаров.

Він згадав події 1991 року, коли було створено Автономну Республіку Крим, але тоді не було суб'єкта самовизначення, бо на півострів поверталися кримські татари, яких там не було майже 45 років.

Крім цього, має бути розглянуте питання деколонізації незаконно заселених росіян на землі Кримського півострова, переконаний Чубаров.

«Питання деколонізації є особливою умовою гарантій безпеки та розвитку цієї території. Вони [росіяни, - ред.] рано чи пізно покинуть Крим, але Росія робить все для того, щоб легалізувати своє незаконне перебування після звільнення півострова», — зазначив Глава Меджлісу кримськотатарського народу.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова розповіла про своє бачення формули неповторення кримського сценарію.

Формула складається із трьох аспектів. Перший — історичний. Це означає, що Україні варто більше уваги приділяти вивченню своєї історії. Другий аспект — політичний — Україні потрібне право на самовизначення корінних народів. Третій аспект — міжнародно-правовий. Це означає, що Україна вимагатиме від Росії виплати репарацій.

Матеріал підготовлений у рамках проекту «Крим сьогодні»