Рік війни в Україні: Як Молдова прийняла сотні тисяч біженців

Рік тому, 24 лютого 2022 року, Росія розпочала війну проти України. З того часу в Україні щодня гинуть безневинні люди, знищуються міста, руйнуються сім'ї. Мільйони людей, переважно жінки, діти та люди похилого віку, були змушені покинути свої будинки і поїхати, щоб врятуватися від війни.

У перші 24 години війни до Республіки Молдова в'їхало понад 20 000 громадян України. Багато молдавських родин забирали їх прямо біля кордону і селили у себе вдома. Молдовські сім'ї поселили у себе 80% українців, які тікають від війни. Ще кілька тисяч людей опинилися у центрах із розміщення біженців. Протягом перших п'яти днів війни близько 2500 біженців було розміщено у 67 центрах по всій Молдові. За рік кількість таких центрів збільшилась до 130, а кількість розміщених у них біженців з України до понад 70 тисяч.

Потік біженців посилювався з кожним днем. Частина з них залишалася в Молдові, інша лише проїжджала через нашу країну, прямуючи далі до країн Євросоюзу.

Загалом Республіка Молдова прийняла найбільше біженців на душу населення. За даними міністерства внутрішніх справ Молдови, з початку війни через країну пройшло понад 600 000 громадян України. Нині у Молдові залишилося близько 100 000 біженців.

Про те, як живуть українські біженці в Молдові, читайте в матеріалі ZdG. «Новини Донбасу» публікують його в рамках партнерства.

«Те, що мені так допомогли в чужій країні, я ніколи не забуду»‎

24 лютого 2022 року Олександра (24 роки) прокинулася о 5 ранку через удари у вікно. Вона подумала, що це вітер і знову лягла спати. За кілька годин, читаючи новини, вона зрозуміла, що то був не вітер… Почалася війна.

Олександра розмовляє російською. Вона народилася та виросла в Єнакієвому — населеному пункті Донецької області. 2014 року вона поїхала з Єнакієвого та оселилася у Харкові. Олександра переїхала туди з однією думкою в голові — здобути професію, знайти роботу, заробити грошей, а згодом перевезти туди решту членів родини.

Через вісім років вона твердо стояла на ногах у Харкові. Вона мала роботу, вона розвивала свій бізнес, пов'язаний з онлайн-навчанням. У неї було багато знайомих і друзів, собака та кіт.

У перші дні війни Олександра не збиралася їхати з України. Але потім над містом почали літати літаки. Вона якось звикла до ракет «Град», але літаки чулися навіть у ванні. Від їхнього звуку неможливо було сховатися чи ізолюватися.

«Ви чуєте літак кілька секунд, потім стає тихо і вибух. Якоїсь миті вони просто стали бити по житлових будинках. Скрізь по всьому місту. І літаки літали постійно», — зазначає Олександра.

На початку березня 2022 року Олександра приїхала до Кишинева. Їй довелося залишити будинок вдруге. Їй було фізично важко дістатися сюди. Окрім сумки з особистими речами, з нею були кішка та собака. До того ж, вона вже була виснажена.

«Між українським митним пунктом та митницею Республіки Молдова я мала перетнути міст. Я йшла і думала: зараз я просто ляжу на цьому мосту і помру. Було дуже тяжко. Рук не вистачало, щоб донести все», — розповідає вона.

На кордоні Олександру зустріли добровольці, допомогли з речами та домашніми тваринами, напоїли гарячим чаєм.

«Для мене як для людини, яка звикла справлятися з усім поодинці, ні в кого не просити допомоги, це було, ну, просто… Те, що в чужій країні мені так допомогли, я ніколи не забуду».

Олександра у перші дні війни у ​​Харківському метро, ​​яке використовували як бомбосховище. Фото з особистого архіву

З бомбосховища — до молдавської родини

Спочатку родина Олексія не припускала, що може виїхати з дому. Вони навіть облаштували бомбосховища.

«Ми не хотіли їхати. Ми хотіли залишитися вдома, у нашій квартирі в Одесі та навіть облаштували бомбосховища. Усі чоловіки, що залишилися в будинку, спустилися до підвалу і за три години зробили всю роботу. Ми притягли пісок, забили вікна, розрубали стільці. Ми принесли все, що потрібне. Там могли сховатися близько 100 людей. Ми сиділи там кілька днів. Було досить страшно. Там були діти. Вони боялися і сильно плакали, бо вони чули весь цей хаос, що відбувався нагорі», — розповідає українець.

Атаки ставали все жорстокішими, і сім'я Олексія зрозуміла, що залишатися надто небезпечно і зібралася в дорогу.

«Ми приїхали до Молдови о 3 годині ночі. Ми хочемо подякувати молдаванам за таку теплу зустріч. Вони прийняли нас у своїх будинках, нагодували, дали нам дах над головою зі зруностями. На кордоні до нас підійшли люди, постукали у вікно машини і запитали, чи хочемо ми чаю, кави, чи хочемо поїсти, чи є нам куди їхати, чи зможемо ми поїхати в якусь квартиру. Знаєте, це було так приємно та зворушливо. До сліз. Кожна людина, яку ми зустрічали, питала, як вона може нам допомогти», — розповідає Олексій.

Олексій разом із сім'єю. Фото: ZdG

Сім'ю Олексія оселила до себе молдавська сім'я. Спочатку Анжела опублікувала оголошення про те, що вона прийме 5-6 осіб, але ці 5-6 осіб перетворилися на 11 осіб. Вона каже, що навіть не підозрювала, що в неї таке містке житло. Знайомі, які не мали можливості поселити у себе біженців, вирішили допомогти матеріально чи продуктами.

«Приїхали друзі, які не мають можливості їх прийняти, і вони привезли мені безліч продуктів, гроші», — каже жінка.

Яку роль відіграли волонтери та яку допомогу надає влада

Молдовські волонтери почали допомагати біженцям із першого ж дня. На допомогу українцям прийшли неурядові організації, бізнесмени та звичайні люди.

«Я хочу наголосити, що молдавська влада, не маючи досвіду реагування на кризу біженців, впоралася на відмінно і не менш важливу роль у цьому відіграли наші волонтери. Нарешті, волонтери в нашій країні продемонстрували силу, тому що абсолютно на волонтерських засадах об'єдналася така величезна кількість людей, і стільки людей хотіло зробити свій внесок у реагуванні на кризу, допомогти, прийняти в себе вдома, привезти/відвезти, принести речі, ковдри», — зазначає голова Національного конгресу українців у Молдові Дмитро Лекарцев для ZdG.

Голова Національного конгресу українців у Молдові Дмитро Лекарцев. Фото: ZdG

Дмитро Лекарцев також є і засновником Центру допомоги українським біженцям, розташованому в Кишиневі, де надали допомогу близько 15 000 людей. Когось евакуювали, комусь знайшли сім'ю, що приймає, у Західній Європі, когось влаштували на роботу, а комусь дали тимчасовий притулок.

«Наш центр — це житловий будинок, він розташований на першому поверсі. Ми разом із мешканцями цього будинку створювали центр. Так, і за підтримки якихось партнерів, але разом із мешканцями цього будинку. Вони приносили меблі, ковдри», — згадує Дмитро.

Він згадав випадок, коли хлопчик із цього будинку розбив свою скарбничку та приніс заощадження до центру з надією на те, що ці гроші зможуть допомогти дітям біженців.

«Це було настільки зворушливо. Тому волонтери у нашій країні це люди з великої літери. Вони не спали ночами, приймали у себе цих людей, розміщували, причому людей, яких вони не знали, яких вперше у житті бачили. Першого дня приїхало кілька матерів із дітьми. Там (на кордоні — прим. ред.) було дуже холодно залишатися, і люди з цього будинку поїхали за ними та забрали їх до себе додому. Це ще раз доводить, що наша країна маленька, але люди мають великі серця».

Українські біженці, які потрапили до Республіки Молдова після початку війни, одержують щомісячну фінансову допомогу. Кожен член сім'ї отримує 2200 леїв (близько 110 євро), які переводяться на картку, якою можна користуватися лише у Молдові. Сім'ї, які приймають біженців, можуть отримати одноразову суму в розмірі 3500 леїв (175 євро).

Як влаштувалися українці у Молдові: дорослі та діти

Українські громадяни, які мешкають у Молдові, влаштувалися на роботу, діти відвідують навчальні заклади країни або навчаються онлайн. Понад 600 студентів з України навчаються у молдавських вишах, близько 600 дітей-біженців відвідують дитячі садки у Молдові. 1150 українських дітей ходять до молдавських шкіл, більшість із них, щоправда, лише присутні на уроках, продовжуючи онлайн навчання в українських школах.

За даними Національного агентства зайнятості від 11 січня цього року, понад 950 українських громадян знайшли роботу у Молдові. До цього числа, однак, не входять прямі контракти з роботодавцями. Наразі близько 500 роботодавців висловили готовність прийняти на роботу громадян України, заявивши про наявність для цих людей близько 5700 вакансій.

Так, у бардарському дитячому садку «Мерцишор» з'явилася нова співробітниця — хореограф Олена Жуковська. Олена приїхала до Бардару зі своїми дочками. Їй вдалося записати молодшу дочку до дитячого садка і влаштуватись туди ж на роботу.

Олена Жуковська приїхала до Молдови зі своїми дочками. Фото: ZdG

« Я із сім'єю сюди приїхала. Тихенько вчимо румунську мову. Доньку вдалося оформити в дитячий садок, а сама — на роботу. Дуже дякую, що немає мовного бар'єру. Усі йдуть нам назустріч, допомагають. Нам зручно тут. Ми відчуваємо себе майже як удома. Додому, звісно, ​​хочеться, але в нас немає жодних обмежень, тобто. ми тут у безпеці», — розповідає Олена.

На сьогоднішній день понад 670 українських громадян стали на облік територіальних підрозділів Національного агентства зайнятості для отримання підтримки у працевлаштуванні.

Скільки грошей виділили Молдові європейські партнери

Незважаючи на критику опозиції, що Молдова зануриться у борги через біженців, Міністерство фінансів заявило, що молдавський уряд не брав кредити, щоб покрити витрати на благоустрій біженців.

За даними Міністерства фінансів, у 2022 році Молдові вдалося мобілізувати зовнішні джерела для прямої бюджетної підтримки від партнерів з розвитку в еквіваленті 13,72 млрд леїв (близько 671 млн євро), що на 8,64 млрд леїв (близько 422,9 млн євро) більше запланованого на початку року.

Додаткові фінансові кошти на підтримку бюджету з метою пом'якшення криз отримано, зокрема, від

• МВФ — 55,1 млн євро і 33,2 млн доларів США;
• Світового банку — 101,3 млн євро та 9,24 млн доларів США;
• Європейської комісії — 75,0 млн євро;
• Французького агентства розвитку — 75,0 млн євро;
• Уряди Німеччини — 40,0 млн євро;
• Уряди Румунії — 10,49 млн євро;
• Уряди Польщі — 20 млн євро.

Також на спеціальному рахунку , відкритому міністерством фінансів для збору фінансових пожертв, призначених для гуманітарної допомоги для управління кризою біженців з України, набралася сума, еквівалентна 199,7 млн. леїв, у тому числі від урядів Швейцарії (3,2 млн. доларів США) , Швеції (3,66 млн євро), Литви (3,25 млн євро), Словаччини (0,1 млн євро) та Естонії (0,1 млн євро).

Додатково практично в останні дні 2022 року до державного бюджету надійшла безоплатна бюджетна підтримка від: Уряду США — 30 млн. доларів США та Уряду Норвегії — 14,0 млн. доларів США.

Міністерство фінансів Республіки Молдова повідомляє, що «на 2023 рік вдалося мобілізувати зовнішню фінансову допомогу для підтримки бюджету у розмірі 16,87 млрд леїв, у тому числі 25,6% — безоплатні ресурси. З них близько 160,5 млн. євро (близько 3,3 млрд. леїв) — це фінансові зобов'язання, оголошені в ході Паризької конференції (21 листопада 2022 р.)».

Які довгострокові механізми для біженців було створено за рік війни

Біженці з України мають право на безоплатну медичну допомогу у сфері репродуктивного здоров'я у всіх медичних центрах країни. За рік війни у ​​Молдові народилося близько 130 українських дітей. Фонд ООН у сфері народонаселення взяв на себе фінансування послуг, які раніше компенсувалися державою. Таким чином, українські жінки продовжуватимуть отримувати безкоштовну допомогу до та після пологів, а також послуги, пов'язані з плануванням сім'ї, пологами, операціями кесаревого розтину, лікуванням різних інфекцій, проведенням цитологічного дослідження з метою профілактики раку шийки матки.

Було створено спрощену процедуру працевлаштування. На час дії НС у Молдові громадяни України, які перебувають у країні, зможуть укладати трудовий контракт на певний термін безпосередньо з молдавськими роботодавцями, а не через Бюро міграції та притулку. Роботодавці зобов'язані протягом п'яти днів після прийняття на роботу біженців з України повідомити про це Бюро міграції та притулку. Вони мають пред'явити до Бюро копію трудового договору та паспорта громадянина України, його номер IDNP, який видають біженцям при в'їзді до Молдови на підставі будь-якого документа, що посвідчує особу.

Було також полегшено процедуру відкриття банківського рахунку, що дозволяє людям отримувати зарплату на картку.

Наразі запроваджується статус тимчасового захисту, який дозволить створити, по-перше, регулювання у правовому полі взаємин українців та Молдови, а по-друге, надасть доступ до різних сервісів і послуг, таких як охорона здоров'я, освіта, працевлаштування, можливість відкривати свій бізнес.

Матеріал створений за підтримки «Медиасети»